Пригожин допоміг Україні. Як оперетковий заколот сприятиме Україні потрапити до НАТО
Невдала ескапада "Вагнера" має змінити ставлення Заходу до Путіна, вважає журналіст Орест Сохар. Аж надто наші партнери боялися Путіна із самого початку конфлікту…
Кремлівський контртроль: "вагнери" змінюють ставлення світу до фюрера
"Колективний Захід" злякався рейду найманців на Москву не менше, ніж сам Путін; можливий кремлівський переворот Європа та США віднесли до числа "найгірших сценаріїв". В результаті "вагнери" не взяли Кремль, але успішно проникли у свідомість західних лідерів і переналаштовують ставлення до "сміливого, хитрого та всемогутнього президента РФ". Тепер наші партнери сушать собі голову над [раніше очевидними] запитаннями:
Чи здатна рашистська армія гарантувати безпеку ядерної зброї?
Відповідь — ні. Оленярі Шойгу не могли убезпечити жодного військового обʼєкту на шляху "вагнерів", — ні аеродромів, ні центрів управління, ні інших стратегічних обʼєктів. Якби замість Москви найманці помандрували б у напрямку ядерки, то з великою долею ймовірності захопили б її.
У ядерному арсеналі русні близько 4,5 тис. одиниць зброї. Незначна втрата контролю над будь-яким з боєприпасів означає ризик її вільного переміщення: раніше натівським генералам таке могло тільки наснитися, зараз — реальність.
Заколот змушує Захід змінювати патерни поведінки.
В ЄС та США панувала боязнь "ядерного" Путіна, "здатного піти на що завгодно". Саме тому демократичний світ не міг прийняти самого факту, що Україна виграє у цій війні, а Росія — програє"… Путін готовий програвати навіть ватажкові зеків.
Тепер Захід мусить думати над створенням спеціальних підрозділів (очевидно, під егідою ООН), які могли б взяти під контроль десятки ключових ядерних об'єктів в Московії в разі, якщо Кремль остаточно стане імпотентним.
Чи не розпадеться Росія?
Крах путінського режиму Захід вважає серйозною загрозою для Європи, і заколот унаочнив її: незадоволення війною велике, а країна розколота. Прігожин виступав з яскравими проукраїнськими меседжами про загарбницький характер путінської кампанії, про міфи російської пропаганди на кшталт "дамбілі Бамбас" та фейковість "цілей СВО". Вперше російська медійна персона високого статусу дезавуювала головні кремлівські наративи.
Розбито міф про непереможність Путіна. Господар Кремля проковтнув всі образи та приниження від Прігожина, надавши імунітет від судового переслідування особі, яку декілька годин до того називав злочинцем. Це був єдиний шанс зберегти владу.
Припускаю, що Кремль уникнув штурму лише зусиллям Патрушева та Заходу, який теж розстарався, аби зупинити заколотників. Думаю, про контакти спецслужб РФ і США того суботнього дня стане відомо незабаром. Вже сьогодні CNN заявила, що західні партнери просили Україну не бити по Росії під час отого маршу.
Чи варто далі боятися неадекватного афериста?
Заколот змусить наших західних партнерів змінити ставлення до РФ. Стратегія перемоги Московії — змусити Захід відмовитися від підтримки України, "всесильний вождь усе розрахував і міцно контролює країну". Виявляється, вождь не всесильний, і багато в чому прорахувався.
"Марш" Пригожина виявився невдалим як воєнна операція, але віртуозним з точки зору тролінгу Кремля. У ЗСУ — контрнаступ, у "вагнерів" — контртролінг, яким добряче контузило їхнього президента.
Незабаром ми вже дізнаємося, чи вдалося трішки підлікуватися від цього страху нашим західним партнерам. Зокрема, почуємо про це вже наступного місяця на саміті НАТО. Знаю точно, що рішення про запрошення Україні ще розглядається, і, сподіваюся, новини з РФ зіграють свою роль.