Розділи
Матеріали

Путіну вигідна світова економічна нестабільність. Чому його план не спрацював?

"Дестабілізація на світових енергетичних і продовольчих ринках, що серед інших причин призвела до сплеску глобальної інфляції, була і залишається частиною плану Путіна. Але країни-партнери вже виходять із гострого періоду турбулентності, і це є хорошою звісткою". Думка.

Економічна турбулентність у Європі та США невдовзі припиниться, а це означає, що план Путіна щодо дестабілізації не спрацював

Поки Україна розпочинає цикл зниження облікової ставки, наші ключові партнери зробили ще по одному кроку у напряму посилення грошово-кредитної політики.

Європейський центральний банк (ЄЦБ) прийняв рішення про підвищення:

  • ставки за основними операціями рефінансування на 25 б.п. — до 4,25% (найвищого рівня з жовтня 2008 року);
  • депозитної ставки також на 25 б.п. — до 3,75% (найвищого рівня з 2001 року).

Це 9-те поспіль підвищення ставок ЕЦБз липня 2022 року.

Напередодні Федеральна резервна система (ФРС) США після невеликої перерви також продовжила серію з підвищення процентної ставки, в 11-й раз з березня 2022 року. Вона збільшилась на 25 б.п. і досягла рівня 5,25-5,50%. Це — максимум за 22 роки.

Як голова ЄЦБ, Крістін Лагард, так і очільник ФРС, Джером Пауелл, заявили про те, що питання подальшого підвищення ставок восени залишається відкритим і буде залежати від подальшого прогресу у зниженні споживчих цін найближчим часом. У червні річна інфляція в Єврозоні сповільнилась до 5,5% (з максимуму 10,6% у жовтні 2022 року), у США – до 3% (з 9,1% у червні 2022 року).

ФРС та ЄЦБ продовжили підвищення облікових ставок. Утім, потенціал їх подальшого підняття майже вичерпано.

Утім викликом все ще залишається базова інфляція, що свідчить про наявність інфляційних очікувань, нормалізація яких потребуватиме більшого часу. Відносно висока базова інфляція в Єврозоні і США відображає вторинні ефекти від енергетичної інфляції минулого року і пост-ковідну ситуацію на ринках праці із низькими рівнями безробіття (в Єврозоні воно є рекордно низьким – 6,5%), що підштовхує зростання реальних зарплат і споживання.

Власне, контрольована ситуація із зайнятістю багато в чому дозволяє ЄЦБ та ФРС продовжувати швидкий цикл підвищення ставок, балансуючи між охолодженням економіки (зі всіма супутніми наслідками скорочення кредитування) та зниженням інфляції. Але все ж таке балансування — на додаток до інших негативних факторів (від глобальної дефрагментації до геополітичних ризиків, головним з яких залишається агресія РФ проти України) — має свою ціну.

Крістін Лагард: "Ризики підвищення інфляції включають потенційне поновлення підвищувального тиску на вартість енергоносіїв та продуктів харчування, що також пов'язано з одностороннім виходом Росії з Чорноморської зернової ініціативи"

Згідно з оновленим нещодавно оглядом світової економіки від МВФ, реальне зростання економіки США у 2023 році уповільниться до 1,8% (з 2,1% у 2022 році), Єврозони до 0,9% (з 3,5% у 2022 році), зокрема, найбільша економіка — Німеччини — зафіксує рецесію ("мінус" 0,3%) за підсумками поточного року.

Наразі ринки сходяться в думці, що вересень для ФРС і жовтень для ЄЦБ, ймовірно, стануть місяцями для заключного підняття ставок або початку тривалої паузи у їх підвищенні, за яким настане скорочення ставок у 2024 році. Хороша новина полягає в тому, що такі оцінки відображають згортання ризиків рецесії і очікування "м’якої посадки" для розвинених економік у 2023-2024 роках.

Очікуване проходження країнами-партнерами гострого періоду турбулентності для нас є хорошою звісткою.

Що це означає для України? Ми зараз відірвані від глобальних фінансових ринків, і реально помічаємо турбулентність на них хіба що по збільшенню ставки запозичень МВФ, яка прив’язана до облікових ставок центральних банків — емітентів світових резервних валют.

Утім очевидно, що за інших рівних умов рецесія в країнах — основних торгівельних партнерах (зокрема, на країни ЄС приходиться 62% всього експорту у першому півріччі 2023 року, з яких майже половина це країни Єврозони) і фінансова дестабілізація в них могли негативно вплинути як на обсяги торгівлі, так і підтримки України.

Дестабілізація на світових енергетичних і продовольчих ринках, що серед інших причин призвела до сплеску глобальної інфляції, була і залишається частиною плану Путіна. І хоча основні економічні виклики залишаються на порядку денному, очікуване проходження країнами-партнерами гострого періоду турбулентності і пристосування економік до нових умов, що загрожував стагфляцією, для нас є також хорошою звісткою.