Чому Путін захотів миру: Китай втратив від війни в Україні сотні мільярдів (графіка)
Економіка КНР втратила через війну в Україні добру сотню мiльярдiв доларів США, пише економiст Вiталiй Шапран. Тож у влади КНР є всі причини бути дуже незадоволеною поведінкою Путіна, тому вiн i почав розмовляти мовою миротворця.
Геополітичний чинник завершення війни в Україні — в цифрах. Несподіване запрошення американців на млинці від Путіна — пройшло повз наші ЗМІ та аналітиків як білий шум.
До того, що "дід божевільний", звикли всі, а дарма. Гостра зміна лінії поведінки Путіна на прийомі у свого китайського господаря не тільки логічна і пояснюється цифрами, а і єдино можлива. Річ у тому, що КНР відчуває поступовий спад власного експорту (див. графік).
Офіційно вважається, що це відбувається через високий рівень глобальної інфляції, яка на 75% стала можливою через війну в Україні (санкційний злам логістики, підвищення цін на продовольство тощо). Але є ще чинник, про який не говорять — це збільшення витрат розвинених країн світу на озброєння. Гонка озброєнь перерозподіляє на себе значну частину коштів, і за всієї поваги до економічного потенціалу КНР, у галузі військово-промислового комплексу вони далеко не на першому місті. Тому не тільки інфляція, але і галузевий перерозподіл глобального попиту — не на користь КРН. І все це завдяки "товаришу Путіну"…
А втрати КНР від війни в Україні значні. Давайте подивимось на структуру експорту КНР за країнами (див. таблицю).
Торговий реципієнт №1 експорту з КНР — Європейський союз: на країни ЄС у 2022 році припадало експорту з КНР приблизно на 980 млрд доларів (856,3 млрд євро). Другий партнер — це США з 583 млрд доларів, далі Японія — 173 млрд. Не менш цікавий і Гонконг (298 млрд), який є країною-посередником. На тлі цих вовкодавів РФ, зі своїми 76 млрд доларів експорту і залежністю від бажання КНР купувати чи ні у РФ нафту і газ, виглядає дуже мляво.
Економіка КНР втратила через війну в Україні добру сотню млрд доларів США, а Народний банк КНР систематично вимушений займатись ін’єкціями ліквідності в національний ринок, щоб стримувати кредитну кризу. Тож у влади КНР є всі причини бути дуже незадоволеною поведінкою Путіна, бо приплив дешевої російської нафти та газу для них не є адекватною компенсацією втрат, які вони вже понесли. Клуб ізгоїв, як-от РФ, Іран, КНДР чи Венесуела, не здатен компенсувати КНР втрати від війни в Україні, а ризики повномасштабної війни на Близькому Сході взагалі повинні були б засмутити компартію КНР, оскільки вони йдуть в розріз із плановим зростанням ВВП Китаю на 7% і підвищують ризики економічної кризи в КНР.
Саме тому "товаришу Путіну" і підготували трибуну для виступу, схожу на віночок на похоронах. Історично китайські імператори взагалі не любили церемонитись із підлеглими, тому, ймовірно, під час наступного візиту російський товариш отримає 10–20 ударів палками. Звісно, пожвавити процес могла б активна, але м'яка санкційна політика США та ЄС щодо КНР, оскільки експорт КНР до РФ становить лише 4,9% від сукупного експорту до ЄС та США, але це вже трохи інша тема для обговорення.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.