Путін на службі у Сі. Як візит диктатора до Китаю перетворився на приниження та холопство
Візит Путіна до Китаю аналітик Олександр Кочетков сприймає як вияв класичного російського холопства. Стосунки Москви та Пекіна — вже давно не діалог рівних партнерів, а розмова васала з паном.
НЕПОПРАВНЕ РОСІЙСЬКЕ ХОЛОПСТВО
Так вони на Росії влаштовані: або принижувати, або принижуватися. Відразу видно, коли в них справи кепські.
От Скабєєва аж захлинається від захвату під час репортажу з Північної Кореї: так подобається, так подобається! І ніякого свавілля, жодної диктатури, навколо лише вільні щасливі люди… От би і нам на Росії так!
Свого часу російські пропагандисти кривили губу в бік КНДР: голодранці, існують лише коштом нашої і китайської допомоги. Тепер — вже приклад для наслідування.
Раніше Путін чекав би у Москві, допоки Кім Чен Ин допхається туди своїм бронепотягом. А зараз, коли боєприпаси знадобилися, фюрерок сам відправився на Далекий Схід недоімперії, щоб висловити ввічливість і вдячність північнокорейському колезі по автократії.
А перед товаришем Сі Путін просто повзає, намагається бути поближче на фото, щоб всі бачили, хто у великого китайського імператора старша дружина. І про якісь домовленості з Сі Цзіньпіном Путін журналістам не розповідає. Бо немає домовленостей і бути не може — виключно вказівки лідера супердержави своєму недолугому васалу.
Про що вказівки? Про підтримку напруги на Близькому Сході, щоб Сі Цзіньпіню було чим торгуватися з Джозефом Байденом щодо "справедливих умов конкуренції". Якщо зможуть про щось домовитися на зустрічі, яка готується вже декілька місяців, то США заспокоять Ізраїль, Китай вплине на арабські країни. А Росія буде відтягувати ХАМАС — брати-терористи, руки по лікті у крові мирних громадян, розуміють один одного з пів слова. Точніше, з пів мільйона доларів.
І "мирний настрій" Путіна — це теж з необхідності сумлінно виконувати волю володаря Піднебесної. Бо Китай хоче торгувати, а не воювати, от і фюрерку доводиться мавпувати.
Я у дитинстві на власні вуха чув по радіо пісню: "Русский с китайцем братья навек". Бачив хроніку, як у Москві відкривали шикарний ресторан "Пекін". І пам’ятаю, чим все закінчилося — островом Даманським. Китай висновки зробив, гри на рівних він вже не допустить. Тому для Росії це не партнерство, а холопство. З часів Орди призвичаїлися.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.