Про наші фури та поляків. Чому ситуація на кордоні з Польщею виглядає як війна

Про наші фури і поляків.

Мабуть, не всі тут памʼятають. Але в 90-х головними гравцями на українському і європейському ринках вантажних автоперевезень були не поляки — а німці, французи та італійці.

Їхні фури та їхні водії возили більшу частину вантажів по всій Європі. І саме вони на цьому заробляли.

Але в 2000-х зʼявилися польські перевізники, які своїми низькими цінами і кращою якістю витіснили водіїв старої Європи.

Тому що готові були працювати більше.

Тому що готові були заробляти менше.

Тому що хотіли жити краще.

І ринок обрав тоді їх. Бо ринок завжди обирає краще.

І щось я не памʼятаю тоді, щоб французи і німці брали в облогу польські кордони, щоб блокували польські фури і знущалися з польських водіїв і споживачів.

І не треба про це мовчати.

Бо те, що зараз роблять поляки з блокуванням України — це не дружба і не сусідські відносини.

Навіть без війни.

Навіть якби це були мирні часи.

І це не має жодного стосунку до ринкової економіки та європейських цінностей.

В Україні.

У нас закриті порти.

У нас закриті аеропорти.

Ми всі — всю свою логістику побудували через аеропорти і морські порти Польщі — бо вони наші добрі сусіди.

Могли побудувати через Геную. Могли побудувати через Констанс. Але більшість з нас добровільно обрала братів поляків.

Ми їм платимо портові збори, ми користуємося їхніми ліцензійними і митними складами, ми часто завантажуємо в їхні літаки і підіймаємо їхню економіку.

Два місяці тому привезти контейнер з Ґданська в Київ коштувало 1500€, а зараз — 6000€.

В 4 рази — бо все стоїть.

Поляки все заблокували і фактично взяли нас в облогу.

А насправді.

Наші водії і наші перевізники — це поляки зразка кінця 90-х.

Наші голодні до роботи.

Наші готові довозити швидше.

Наші готові працювати дешевше.

Це ринок.

І ринок сьогодні обирає українців.

Я хочу нагадати, що українці — не тільки біженці і не тільки підприємці.

Там, в Польщі, працюють і платять податки десятки тисяч простих українців.

Наші громадяни залишають там гроші на АЗС, зупиняються в їхніх готелях, купують в їхніх магазинах, харчуються в їхніх ресторанах, купують квитки на їхні потяги, автобуси і літаки.

Досить ховати очі і боятися казати правду.

Наші люди — не дармоїди, не прокажені.

Фактично наші громадяни підіймають економіку Польщі своєю працею і своїми витратами там.

І ми маємо повне право відстоювати і отримувати ті європейські цінності рівності та пропорційності, про які так гучно люблять говорити наші сусіди.

А те, що вони зараз роблять з нашими водіями, з нашим експортом і імпортом — це точно не дружні і не сусідські відносини.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело