Українські вчителі не вміють читати. Як тест PISA показав головну проблему освіти
Те, що українські діти не вміють читати, — це очевидна проблема, пише культурологиня Зоя Звиняцківська. Гірше те, що їх цього не вчать і що самі викладачі читати не вміють так, як треба.
Окей, скажу і я кілька слів щодо результатів PISA з читання. Тільки вам мої слова не сподобаються. А хочу я сказати дві прості речі.
1. Особисто я впевнена, що результати були б майже такими ж і без війни, і без ковіду. Українські 15-річні підлітки не мають навичок функціонального читання не через освітні втрати, а через те, що в українській програмі ці навички не прописані. Бо вміння читати — це не навичка складати букви в слова. Це здатність розуміти текст, уміти його аналізувати, виокремлювати головне, бачити прийоми типу сарказму або маніпуляції через мовні прийоми та будову тексту. Тобто вміння читати — це вміння бачити в тексті інструменти, які в нього закладено, і користуватися ними для своєї користі — або не дозволяти тексту нанести тобі шкоду, вчасно розгледівши і так нейтралізувавши шкідливих агентів. Хоч ти вмри, українські 15-річки, особливо в сільських школах, у житті навіть не чули таких завдань — не те, що не виконували. Ковід із війною дають нам можливість принаймні примарного виправдання цьому — для самих себе. Але ж ми маємо знати — причина в іншому.
2. Окей, можна переробити програму, власне, вона весь час адаптується до сучасності. Але я запитаю: а скільки вчителів в нас мають навички функціонального читання? Скільки з них можуть проаналізувати текст, виокремити головне, побачити маніпуляцію? Нагадую, це ті самі люди, які спілкуються з батьками у вайбері, тобто їхні навички функціонального читання легко можна оцінити. Без докорінної та негайної реформи педосвіти нічого не буде. Ви хоч сто разів програму перепишете, а вчителька подаватиме матеріал, як вона розуміє, може та вміє.
Я не знаю, що тут сказати типу позитивного. Але я щиро вірю, що правильне розуміння проблеми — це перший крок до її вирішення. Це майже як у функціональному читанні.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.