Населення - менше, а чужих продуктів – більше. Чи може Україна прокормити себе без імпорту
Населення в Україні через війну стало значно менше, а імпорт продуктів харчування зріс. Наголошуючи на цій дивовижній статистиці, економіст Євген Дубогриз намагається знайти їй розумне пояснення.
Імпорт продовольчих товарів.
Що це за зрада така на графіку? Це імпорт продовольчих товарів та сировини для виробництва продовольчих товарів. Їжі, у просторіччі — жрачки, хавки, хрючєва.
Як бачимо, за імпортом їжі і того, що з нею повязано, ми майже повернулися на рівень 2021 року, і вже обігнали 2019 та 2020 роки. Січень–жовтень 2019 — $4,42 млрд. Січень–жовтень 2020 — $5,07 млрд. Січень–жовтень 2021 — $6,01 млрд. 2022 пропускаємо, непоказово, великий провал навесні. Січень–жовтень 2023 — $5,63 млрд.
Населення, точніше, так би мовити, постійних резидентів, тих, хто ту "хавку" споживає, у 2023 стало, звісно, набагато менше. Імпорту — більше. Експорт, до речі, просів відповідно і до зменшення населення, і до втрати частини територій, і до експортних обмежень. Імпорт же зріс.
Це суто їжа, інші товари проходять в інших категоріях, спеціально витягнув лише її. І це лише те, що офіційно, контрабанда проходить за іншими статтями).
Цьому може бути багато пояснень, і не всі з них прості та односкладні (на кшталт того, що торгівельним мережам не хочеться працювати із локальними виробниками, і навпаки, складні умови оплати, простіше домовитися із польськими, наприклад, великими виробниками, для яких почекати оплати пів року — не проблема, на відміну від наших, а такі інструменти, як факторинг, важкі в імплементації через, зокрема, позицію регулятора "не на часі"; і це лише одне із пояснень того засилля "польських сирів у супермаркетах" ). Загалом виглядає так, що, попри все, виробляти їжу у великих масштабах в нас не дуже вигідно, що досить дивно, але так є.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.