По вуха у боргах, без кінця у дефолтах. Як Україні не повторити сумний досвід Аргентини

Аргентина — дуже схожа на нас країна. Це така сама аграрна сировинна держава, і ось ця модель вже багато років створює проблеми для економіки цієї країни.

Причому проблеми створює не так сама модель, як конфлікт наявної моделі економіки з великою соціальною складовою бюджету, яка складає 2/3 цього бюджету.

Чому? Тому що поточна аграрна модель не здатна генерувати такий об’єм податкових надходжень в бюджет, щоб профінансувати ці всі видатки. І тому країна сидить по вуха в боргах, які теж не може погасити, а дефолти стали звичним явищем для них.

І абсолютно всі президенти країни опиняються на розтяжці, придумуючи різні акробатичні трюки, щоб догодити і населенню, і аграріям, які формують економіку краіни. Але по факту, жоднен з них не зміг вирішити цей конфлікт, тому що при поточній структурі економіки вирішення проблеми не існує.

Бо для збільшення розміру надходжень необхідно змінювати структуру економіки. Тобто, збільшити кількість та долю різноманітних секторів економіки, які будуть генерувати додаткові податкові надходження. Простими словами, збільшувати надої за рахунок поголів'я корів, а не намагаючись видоїти більше молока з існуючих. Однак, для цього необхідно робити непопулярні реформи серед наявного бізнесу. Скорочувати податки для нових галузей, а не існуючих.

І в цілому, такий шлях матиме мінімальний негативний вплив на доходи бюджету, але викличе невдоволення серед тих самих аграріїв. Які в першу чергу будуть невдоволені тим, що податки зменшують якимось незрозумілим секторам, а не їхнім підприємствам. А по-друге, будуть невдоволені тим, що їх примушують змінити вид діяльності.

Тому, в Аргентині, так, як і в Україні, жоден кандидат не піде на такі непопулярні серед бізнесу кроки, а замість того буде говорити про глобальне скорочення податків, щоб і аграріїв не образити. Аргументуючи це тим, що зменшення податків приведе до збільшення доходів бюджету.

Важливо

Спалити Центробанк — це не позбавитися росту цін. Чим небезпечна для України криза в Аргентині

До речі, от кажуть, що новий президент до цього був найвідомішим експертом на телебаченні. Однак, це ж телебачення кимось контролюється та фінансується. А якщо економіка Аргентини переважно аграрна, то хто, крім аграріїв, має гроші, щоб фінансувати ці ЗМІ і просувати там вигідні для себе ідеї? І якщо експерта крутять і часто показують, то, напевно, його ідеї комусь вигідні. Ну і цим аграріям, напевно, вигідна доларизація, бо вони й так працюють на експорт.

Однак, я особисто не розумію, чого ці доходи мають збільшитись? Може, урожайність на землі від цього збільшиться чи розмір бізнесу? Ні, звичайно. Тому ніякого зростання доходів бюджету не буде. І в кінцевому випадку від цього зменшення податків постраждають люди, які залежать від соціальних витрат бюджету. А це, зі свого боку, може спровокувати соціальне невдоволення. І в майбутньому приведе до влади соціаліста, який буде намагатись задобрити населення, але не злити при цьому бізнес.

І в цьому якраз трагедія Аргентини. Вони вже багато років ходять по колу. Ліберальні лідери міняють соціалістів і навпаки, але жоден з них не може змінити структуру економіки.

І тут Україна дуже схожа з Аргентиною. Бо ми якраз починаємо шлях у цьому напрямку. Можна сказати, заходимо в це коло, з якого виходу нема.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело