Гроші для мобілізації. Як знайти 500 мільярдів і що буде з економікою після призову чоловіків

Розбирались з економічними аспектами підсумкової прес-конференції Президента України. На рівні тез.

1.

Як для країни, яка веде війну, Президент України приділив багато уваги економічним питанням. Радий, що він підняв центральне питання щодо джерел для збільшення фінансування сектору оборони. Думаю, важливішого за це питання зараз в Україні немає.

2.

5-6 працюючих українців для утримання одного військового — це якщо міряти податками. Україні потрібний баланс між податковим і монетарним навантаження, але ж є ще неподаткові доходи. Давайте проведемо ревізію:

1. Накопичена ліквідність — 350-400 млрд. в депозитних сертифікатах НБУ, все вони не можуть відправити в бюджет, бо потрібно підтримувати нормативи ліквідності, але 250 млрд. грн цілком можна через ОВДП відправити до Держбюджету.
2. Ще близько 50-80 млрд. можна знайти в НБУ за рахунок збільшення прибутку за 2023 рік, а також зекономити на відсотках по ОВДП. Нагадаю, що на початку року НБУ обіцяв 100 млрд. прибутку у 2023 році, а в бюджет 2024 року закладено тільки трохи менше 18 млрд.
3. Приватизація, залучення коштів населення та бізнесу через ОВДП, думаю, дадуть в бюджет +100 млрд. грн.

Тож, з названих Президентом 500 млрд. грн ми вже знайшли 430 млрд. грн, і без підвищення податків. Так, такий сценарій дещо пожвавить інфляцію, але це не суттєво у порівнянні з безпековими викликами. До того ж, Україна завершує рік з рівнем інфляції меншим ніж в Австрії. Цього досягли явно помилковим перекосом у системі державних фінансів, от його і потрібно усунути с користю для ЗСУ.

3.

В Україні до війни було 9,1 млн. чоловіків працездатного віку. Додаткова мобілізація 0,5 млн. осіб — це 3%, можливо 4% (з урахуванням тих, хто виїхав за кордон) від загальних трудових ресурсів (чоловіків та жінок) країни. Допускаю, що додаткова мобілізація може призвести до дефіциту чоловічої робочої сили в окремих галузях, але загалом для економіки збільшення зайнятих в секторі безпеки не несе суттєвих загроз. Навпаки, зростають податки через те, що в ЗСУ виплачують виключно офіційні зарплати (на відміну від бізнесу). Крім того, з появою мільйонної армії збільшилась популярність безготівкових розрахунків, що позитивно для офіційного сектору економіки.

4.

Допомога для України з боку міжнародних партнерів добре диверсифікована. !Йдеться не тільки про 50 млрд. євро від ЄС та 60 млрд. від США. Не будемо забувати про фінансову підтримку від МВФ, Світового банку, ЄБРР, від ООН та від окремих програм урядів різних країн в рамках ООН. Додатково у 2023 році розвивались події на фронті конфіскації російських активів в США, Канаді, є певні успіхи в ЄС, а це щонайменше 500 млрд. доларів США суверенних російських активів плюс кошти російських олігархів і так звані неофіційні російські фонди. Україні доведеться опанувати фінансове мистецтво ведення війни за рахунок активів противника, такий собі фінансовий Сунь-Цзи. Всі ресурси для цього є, тому нещодавній витік про опрацювання питання конфіскації на рівні G-7 через Financial Times — це зовсім не плітки, а реалії 2024 року.

5.

Іноді маски-шоу силовиків потрібні в країні, яка веде війну. Тут є три аспекти:

1. Одне маски-шоу відрізняється від іншого, наприклад, фірми Сівковича, які знайшла СБУ на Київщині на восьмому році війни, або блокування експорту двигунів для ІЛ-76 у РФ, або обшуки в компаніях, які пов’язані з РФ, — є позитивним досвідом.
2. Без силовиків буде важко швидко збирати податки, якийсь мінімальний адміністративний тиск має зберігатись.
3. Питання не в силовиках, а в справедливості і в ефективності нашої податкової системи. Побудована за часів розквіту кланово-олігархічної системи управління система податків працює і досі і провокує бізнес на порушення.

В ОП розробляють податкову реформу, яка в народі отримала назву "10-10-10", саме вона має здолати корупційну складову в податковій системі, що автоматично зменшить силовий тиск, і зробить його потрібним переважно в периметрі попиту на силові дії від контррозвідки або ГУР. Основне довгострокове завдання – якісно презентувати податкову реформу МВФ.

6.

Про ситуацію з блокадою польського кордону. Думаю, там мало економічних причин, а фіксуються російські сліди, тому дипломатичним шляхом питання буде врегульоване з новим проукраїнським урядом Польщі. В довгостроковій перспективі нам потрібно організовувати транспортний коридор Дніпро-Гданськ для того, щоб наш експорт міг потрапити в балтійський регіон. Поляків потрібно в цьому питання робити своїми союзниками і партнерами, які будуть заробляти на будівництві коридору та на транзиті українських товарів. Навіть після перемоги балтійський регіон — це новий стратегічний напрямок для українського експорту.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело.