Воювати не будуть. Які гарантії насправді надала Британія Україні
Договір про гарантії Британії для України, звісно, не дає справжньої військової підтримки, визнає вiйськовий оглядач Микола Бєлєсков. Але він дає набагато більше того, що готовий був дати Лондон у лютому 2022 року.
Давайте трохи іще поговоримо про "гарантії" vs "запевнення" щодо безпеки в міжнародних відносинах. На фоні підписання угоди із UK та тривалого обговорення, що вона нам дає і що не дає.
Навіть 5-та стаття Вашингтонського договору про створення НАТО не гарантує, що за членів Альянсу будуть автоматично воювати. Адже саме воювати за когось — це про максимальне союзництво і гарантії.
Формулювання 5-ї статті доволі розмите — кожен член буде вживати такі заходи, які вважає прийнятними. Хоча на практиці для гарантування ефекту стримування воєнна діяльність Альянсу і присутність військ так організована, щоб противник розумів, що якщо що, то воювати за вразливих членів Альянсу інші будуть.
За нас ніхто воювати не буде. UK буде давати різноманітну допомогу в формі озброєння і БК, тренування, розвідувальні дані, воєнно-технічне співробітництво. Тому так, це зовсім не ті гарантії, які б нам хотілося б.
Але будь-яка діяльність іде від розуміння національного інтересу. І от UK після 24.02.22 пройшла відповідну еволюцію щодо того, чому безпека України важлива для них і чому в неї варто інвестувати шляхом різної допомоги до порогу готовності воювати за нас. І цей новий консенсус розділяють еліти (правляча і опозиційна партії), аналітики і ЗМІ, а також населення.
І от саме ця еволюція розуміння свого національного інтересу в UK, яку можна прочитати і в практичних кроках, і в фреймінгу — це гарантія того, що відповідні "запевнення" будуть виконані. Як вже власне побачили на практиці після 24.02.22.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.