Відключення, аварії, ремонти. Чи готова Україна до нових уражень енергооб'єктів
Нещодавні атаки на енергетичну інфраструктуру України змусили згадати минулорічні відключення світла. Економіст Андріан Прокіп позначає основну проблематику у цій сфері та акцентує на тому, що має бути зроблено.
ДАВНО ЗАБУТІ… ГРАФІКИ ВІДКЛЮЧЕНЬ
Минулого тижня вперше за багато місяців ворожими повітряними обстрілами було завдано суттєвих пошкоджень одній із підстанцій "Укренерго". Минулого разу підстанції уражались ще у вересні 2023-ого року. Втім, цього разу пошкодження були такими, що зумовили необхідність відключення споживачів.
Місяці майже без уражень енергетичних обʼєктів, а відповідно, й без відключень електроенергії, багатьом вселили віру в те, що проблем уже точно не буде – таке собі одне із класичних когнітивних викривлень. Треба розуміти, що виходячи із великої кількості "шахедів", які збивали сили оборони, ми просто не знаємо, куди вони були спрямованими. І те, що на початок лютого ми не мали відключень, є заслугою сил оборони та іноземних партнерів, які постачали нам системи повітряного захисту. А швидке відновлення енергопостачання – заслуга наших енергетиків.
Цей нещодавній обстріл наводить на кілька думок та висновків – не нових, а проте щодалі, то більше актуальних.
- Ми постійно повинні бути готовими до нових обстрілів та уражень енергетичних об’єктів. Інша справа, що із наближенням тепла та сонячних днів, коли суттєво зросте виробництво з відновлюваних ресурсів, ми фактично проходимо найкритичніші періоди. Проте, це не означатиме, що загроза минула цілком. Потрібно пам’ятати, що наша енергосистема є високоцентралізованою, де невелика кількість вузлів відповідає за великі обсяги виробництва та передачі електроенергії.
- За технічними характеристиками, ми критично залежні від обладнання, яке використовується здебільшого у колишніх радянських країнах, а відтак приречені потерпати від дефіциту обладнання у разі нових масованих атак. Це, звісно, задача багатьох років, але після об’єднання української енергосистеми із європейською нам потрібно рухатись в сторону уніфікації за класами обладнання, яке складатиме основу енергосистеми.
- Важливий акцент повинен робитись на децентралізацію і розвиток розподіленої генерації. Хоча в цьому цілковито немає нічого нового, адже згідно чинного законодавства, це є одна із цілей державної політики в електроенергетиці. А разом із цим, потрібно підвищувати значущість мереж низького класу напруги.
- Потрібно відновлювати пошкоджені потужності. Літо може виявитись знову непростим і навіть складнішим, ніж поточна зима, адже велику частину потужностей буде відправлено у планові ремонти. А відтак — знову імпорт, аварійна допомога, борги. А тим часом, компанії знову ризикують не мати достатньо коштів на ремонтну кампанію.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.