F-16 проти А-10: чому із західними винищувачами Україна виграє війну у повітрі

Авіація різних поколінь, сучасне поле бою, та чому F-16, а не А-10. А давайте подискутуємо.

Відразу кажу, я не експерт, я можу помилятися, і буду дуже вдячний, якщо реальні експерти мене поправлять в деяких питаннях. В пості ми спробуємо розібратися, що таке 3-6 покоління літаків, чому ми зосередилися на F-16, як буде виглядати повітряний бій майбутнього, та чого у РФ ніколи не буде не те що літаків 5 покоління, а навіть з 4 не вийшло.

Військові літаки зараз звикли ділити по поколіннях, але мало хто розуміє, що це означає. Я спробую простим профанським язиком розповісти про різницю між поколіннями та функціями літаків, та зрозуміти перспективи РФ.

1-2 покоління ми відразу відкинемо, і одразу

перейдемо до 3 покоління.

Представники цього покоління — це Міг-21, Су-24/25, F-4, F-111, А-10.

І так, одразу перейдемо до війни у Вʼєтнамі.

Як воювали літаки 3 покоління?

Загальний бій виглядав так.

Бомбардувальники повинні були літати низько, щоб заходити на об'єкти, захищені ракетними ППО, та тримати постріл зенітних гармат.

Коли бомбардувальник на висоті, він повинен мати достатню швидкість, щоб звалити від винищувача. Великі крила з великою кількістю підвісів не дуже допомагають на надзвукових швидкостях, тому бомбардувальник повинен був вміти складати крила і зі складеними крилами стрибати за звукову швидкість. Звісно, підвіси теж повинні були вміти змінювати кут розміщення на крилі. А це дуже складна механіка.

Так зʼявився F-111. Літак, який вмів літати над рельєфом, мав розвинену механіку крил, складне обладнання та велику вартість.

Саме з нього скопіювали СУ-24. Погано скопіювали, до речі.

Якщо ж брати бої винищувачів, то в небі над Вʼєтнамом зустрічались F-4 та Міг-21.

Бій виглядав так.

Два літаки зближуються, поки їх радари не зафіксують противника. Потім пускають ракети, виконуючи зустрічний протиракетний маневр (це все було не на таких великих відстанях, як зараз, можливості тих радарів та ракет були набагато скромніші). І коли обидва літаки випустили по ракеті, виконали протиракетний маневр і ось ви вже впритул, і починається маневрений бій, або, як його називають пілоти — собачий двобій. Там вже задача пілота — перекрутити свого супротивника, щоб стати йому в хвіст та розстріляти з гармат ціль.

Після війни у Вʼєтнамі в США концепцію повітряного бою розробляла група пілотів/авіаекспертів під назвою Fighting mafia. Ці люди змінили концепцію F-X на LWF, що призвело до появи вам відомих F-16, F-22, F-35.

Що ж таке повітряний бій в концепції 4 покоління?

По-перше, літак виявився універсальним, невеликим та недорогим, на відміну від F-111 чи F-14.

Радари та ракети модернізувались, і дистанції виявлення/ураження стали дуже великі. Тобто пілот з більш ефективним радаром та ракетою міг раніше побачити ціль, пустити ракету та, розвернувшись, дати на форсажі, ухилившись від можливого зустрічного пуску ракети. Ракети стали настільки далекобійними та ефективними, що взагалі вивчали необхідність зняти пушки з літака, настільки неефективними вони виглядали. У висновку, пушки залишили на прохання пілотів, бо пушки — це якби другий шанс при відмові радарів.

Але потужний радар — це і потужне випромінювання. А якщо ти летиш з потужним випромінюванням, то про тебе всі знають і без ППО, ти просто ідентифікуєшся засобами радіоелектронної розвідки.

Так виявилась потреба роботи літака в режимі вимкненого радара. Але як же тоді розуміти, де противники, якщо ти вимкнув радар?

А ось для цього є літаки ДРЛВ. Ті ж А-50У, або Saab 340 AEW&C (ACS 890).

Саме вони повинні літати на великій відстані за можливостями ракет повітря-повітря/земля-повітря та передавати дані на винищувачі, і не тільки. Літак ДРЛВ — це і є радар винищувача 4 покоління.

Давайте підведемо підсумок. Яка різниця 3 та 4 покоління?

3 покоління повинно покладатись на свій радар та ракети, він один в полі воїн.

4 покоління вже працює по цілям, які йому дає літак ДРЛВ та інші системи оперативної обізнаності, наприклад, ППО (і так, тому зараз вибивають С-300-С-400 та літаки А-50). Сам же літак не повинен наближатися до місця, де його можуть збити, його озброєння має велику дальність, і заходити на малій висоті в зони, прикриті сучасним ППО — це шлях самогубців, для цього є далекобійні ракети.

5 покоління

Я завжди посміхаюся, коли читаю про російські літаки 5-6 покоління. Якщо брати реальні можливості А-50У та відсутність супутникової розвідки, та навіть сучасні російські літаки, як кажуть в Одесі — "наполовину четвертого покоління, наполовину поц".

Бо 5 покоління — це вже не стільки літак, скільки система, в якій він виконує бойові завдання. Це та сама сетецентрична система взаємодії, яку не можна скопіювати, захопивши літак.

Взагалі, росіяни звикли кожну навіть маленьку модернізацію називати або приставкою +, або міняти назву моделі. Тому старий всім відомий Су-35, який є просто версією радянського Су-27 з модернізаціями — то в російському розумінні Су-35, винищувач 4++.

Якби ті ж самі закони назв переходили на F-16, який за ці всі роки модернізувався до Block 70, то сучасний F-16 називався б F-28, винищувач 4+++++++ покоління.

Але повернемося до 5 покоління.

Сучасний бій 5 покоління — це розвиток сетецентричної системи взаємодії між різними силами і засобами. Сам літак, що несе вогневі засоби (ракети, бомби), взагалі не повинен зʼявлятися на ворожих радарах. Цілі цьому "невидимому" літаку дають супутники, літаки ДРЛВ, системи ППО, радіоелектронна розвідка, все працює на те, щоб літак з вимкненим радаром мав максимальну оперативну обізнаність та міг супроводжувати десятки цілей на землі та у повітрі одночасно (той самий Link16, яким ми зараз теж користуємося).

Тобто літак, прозорий для радарів, з вимкненим радаром має більші шанси уразити ціль проти літака 4 покоління. А якщо система працює правильно — то скажемо так, у літака 4 покоління немає шансів.

І так, це і є відповіддю, чому не отримав розвиток А-10. Бо сама функція летіти та працювати в зоні роботи сучасного ППО, отримавши зустрічні копняки — це для американських пілотів більше схоже на концепцію "мʼясного штурму", ніж адекватного застосування сучасних літаків. В сучасній концепції літак це завдання виконує, будучи непомітним, з цілевказанням від інших засобів і з дуже великої дистанції. А все це F-16 робить краще.

Тому нам треба опанувати наші F-16, навчитись їх застосовувати, налагодити систему взаємодії, бо це 90% успіху, а потім вже ставати на модернізацію літаків до Block 70 (А-10 таких модернізацій не має), а F-16 Block 70 — це вже по функціоналу близький родич F-35. Якщо ж ми пройдемо цей шлях, то, можливо, і нам дадуть літаки F-35 , які вже є повноцінними літаками 5 покоління, і вже на них можна швидко перевчити пілотів, а самі F-35 інтегрувати в українську систему сетецентричної обізнаності. Але це ще треба доказати, що ми зможемо цим користуватися.

Тобто чим відрізняється 4 покоління від 5?

Літак став малопомітний, тактика ураження — це "удар зненацька", відомий вам по колишнім мемам. Всі засоби скоординовані, а літак з озброєнням — це такий ніндзя, який завдяки малопомітності має великі шанси на виживання і не наражається на ризик.

Що таке 6 покоління?

Це те ж саме 5 покоління, але разом з літаком виконує завдання безпілотний літак. Завдяки відсутності пілота та необхідності тягати системи життєзабезпечення, цей літак буде меншим, дешевшим, більш стійким до навантаження, що дає йому більші шанси на виконання маневрів, при яких пілот би просто втратив свідомість. Логіка зрозуміла, перед літаком вже летить безпілотник, який пустить ту саму ракету та буде захищати літак оператора автоматизовано, швидше за можливості людської реакції. Це те, що розвивається, і те, що буде завтра.

Тепер давайте зрозуміємо, де ми зараз.

Росія має велику кількість застарілих літаків. Але ми маємо ще більш застарілі літаки, і ще в меншій кількості.

Також у РФ набагато більше пілотів і досвіду. В них просто пілоти більше літали.

Україна, отримуючи F-16 з Saab 340 AEW&C, інтеграцію в систему Patriot через Link 16 та дані супутникової розвідки, перестрибнула через покоління за рік, з 3+ до 4+.

Тепер наше завдання — модернізувати систему до рівня 5 покоління, зокрема модернізувавши наші F-16 до Block 70.

Російська авіація робоча!!! (бо її ще налагодити треба, і це реально складно) у противника системі 4+ повинна трошки здохнути.

Бо незрозуміло, за рахунок чого російський пілот буде орієнтуватися у повітрі. На літак А-50У? Так вони ніхера не бачать та і підлітати не можуть, їх збивають.

На РЛС С-300-С-400? Так їм по пі…дюдятору зараз насипають атакамсами, аж гай шумить.

На супутник….бггггг, так, смішно, згоден.

Ось і виходить, що ти на літаку 4++++++++ повинен вмикати радар, як на літаку 3 покоління, і молитись, щоб він побачив ворожу ракету чи літак. Хоч в сучасній війні на театрі полю бою увімкнути радар — це все одно, що на 50 мовах транслювати в ефір "Це я тут літаю, збийте мене як найшвидше ". Але літати "сліпим" — ще гірше.

Ну і саме тому у РФ ніколи не буде літаків 5 та 6 покоління. Бо сетецентричну систему вони не змогли побудувати і вже не побудують. І все, що залишилося їх літакам — це демонстрація роботи поворотних сопел на авіавиставках, хоча останній раз, коли літакам потрібна була зверхманевреність — це війна у Вʼєтнамі. Далі світ пішов шляхом, який РФ вже давно не витягує технологічно.

Єдина проблема, яку я бачу — це те, що літаки нам передають, пілотів вчать, а застосовувати це все буде командування, яких вчили застосовувати ще Міг-21.

І ось це може бути набагато більшою проблемою, ніж технологічна перевага.

На малюнку — наша майбутня ціль. F-16 Block 70/72.

Хоча поки до неї дочиргикаємо, можливо, це вже буде Block 80.

Ну, а у РФ, звісно, в той час вже буде Су-40 покоління 5+++

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело