Просто робить, що повинні, будьте обʼєктивні в сьогоденні — і саме це є запорукою закінчення цієї війни. До цього закликає українців військовий оглядач Олександр Карпюк, переконаний: саме на нашу слабкість і розраховує Путін
Мільон дронів — в цих цифрах немає нічого космічного, зазначає військовий експерт Олександр Карпюк. Але, за його спостереженням, зараз питання стоїть не стільки в кількості, скільки в стандартизації та боєприпасах.
Інформація про незвичайну дешевизну дронів "Шахед" — російська ІПСО, переконаний військовослужбовець Олександр Карпюк. Насправді масовані атаки на українську енергетику коштують Москві мільйони доларів.
Контузію, або акубаротравму, військовослужбовець ЗСУ Олександр Карпюк сприймає як одне з найважчих поранень. Він описує свої відчуття від її наслідків і закликає бути уважними до бійців, які опинилися в такій ситуації.
Військовий блогер Олександр Карпюк запевняє: у принципі, ті, хто воює, не проти цивільних. Обурює інше: коли ті, що залишилися у тилу, але нічого не роблять для перемоги, симулюють патріотизм і розповідають про свої заслуги у війні
Для того, щоб ліквідувати загрозу, що зростає від російських дронів, Україні доведеться зробити те, що ніхто ще ніколи не робив, попереджає військовий експерт Олександр Карпюк. Але зробити це цілком реально – і зрозуміло, як.
Фактично із придушеного пригожинського заколоту ПВК "Вагнер" вийшла переможицею. Блогер Олександр Карпюк пояснює, чому це так і чому це добре для української армії.
"Здати Бахмут — це виводити наші війська під штурмовими діями ворога. Скільки там буде загиблих і полонених, поки ми відступимо, фортифікуємо нову лінію і вирівняємо оборону? А якщо не зможемо і у нас там посиплеться фронт? Так, ситуація в Бахмуті важка, але є і більш фатальні варіанти. Думка.
"Тисячі зеків, яких у Росії використовують як легку піхоту, використовуючи тактику малих груп, йдуть в атаку. Їхнє завдання — прослизнути малою групою і застрибнути в окопи, зайнявши там кругову оборону". Думка.
Позицію тримало десять хлопців. У живих залишилось троє. Їх не могли поміняти чотири дні. Комбриг ходив чорний, як сама смерть, зривався, постійно аналізував, що можна робити. Але витягнути на ротацію їх не вдавалося. Час, коли кожна хвилина — вічність. Коли кожен шорох — укол адреналіну в мозок. І ось, що сталося на пʼятий день.
