Закон про підвищення податків: як 125 мільярдів гривень різко перетворилися на 40 мільярдів

Трагікомічні події із законом про раптове підняття податків ще раз підтверджують те, що податкова політика у державі важко хвора, хронічно. Тезиси про неминучість більшого оподаткування та голіафність окремих ставок податків кудись зникли, залишивши владі замість 125 лише 40 млрд грн у цьому році, а також шок і паніку в автомобільній, ювелірній, банківській та ще декількох сферах економіки. Себто шкода від проєкту №11416 майже зрівнялася з його фіскальним ефектом для бюджету.

Загалом парламент замість контролюючих і правоохоронних органів продовжує відчайдушно битися з тінню, у ручному режимі керуючи податковою та митною службами та зневаживши принцип поділу влади.

Уряд та прем’єр настільки малосилі, що роками не в змозі зробити просту річ — призначити постійних керівників ключових фіскальних відомств (податкова служба, митниця та БЕБ). Панують "ідеологія" тиску, неповаги та брехні; хаос і безсистемність; поверхово-алярмне планування роботи та вкрай погане виконання визначеного. Занепад інститутів податкової служби та нового БЕБ майже сягнув руїн митного органу.

Раптовість і кулуарність державних рішень, які ми спостерігаємо, неоптимальних за змістом і формою, стали визначними особливостями податкової політики останніх років. У бізнесі та серед громадян панують величезна недовіра та значне розчарування. Проте творці сьогоднішньої податкової політики настільки неадекватні та слабкі, що вони не в змозі самостійно відійти від політичного Олімпу. Суспільству доведеться їм допомогти.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело