Іранська балістика на озброєнні РФ: чим небезпечні ракети Fath-360 і в чому їхня специфіка
Аналітик Олександр Кочетков розбирається з іранськими балістичними ракетами Fath-360, які отримала Росія. Він не поділяє загальних побоювань перед ними, але якихось неприємностей нова зброя завдати, звичайно, зможе.
ПРО ІРАНСЬКІ БАЛІСТИЧНІ РАКЕТИ
Оскільки факт постачання ворогу балістичних ракет Fath-360 з Ірану можна вважати доконаним, то висловлюся з цього приводу. Тим більше, що про них вже понаписували всілякого.
По-перше, "балістична" — це не про розміри та вибухову потужність. Це означає тільки те, що двигун ракети працює лише на початковій ділянці траєкторії, а далі вона летить за законами земного тяжіння й аеродинаміки, як, наприклад, куля. На відміну від крилатих ракет, у яких весь політ відбувається з роботою двигуна, як у літаків.
У Вікі Fath-360 чомусь порівнюють з американською системою M142 HIMARS. Це не найкраще порівняння, тому що "Хаймарс" є суттєво більш технологічним. Аналогом Fath-360 є російська система залпового вогню "Торнадо-С", бо вони мають спільне походження з СРСР. Тому збігаються і дальність польоту 120 км, і вага бойової частини 150 кг, і навіть наводяться іранські ракети радянсько-російською системою ГЛОНАСС. До речі, як з’ясувалося, ГЛОНАСС в Україні працює поганенько, тому агресор змушений переходити на американський GPS.
Тобто, йдеться про 200-300 ракет і невідому кількість пускових установок для систем залпового вогню дальнього радіуса дії. Таку кількість ракет можна вистріляти за тиждень, якщо економити — за місяць. Для наших прифронтових міст, передусім Харкова, це погана новина — обстріли дещо посиляться. Але про жодне руйнування української енергетичної системи та перелам у війні, про що вже занили у ЗМІ в нас і за кордоном, не йдеться.
От якщо Іран почне постачати Росії балістичні ракети "Зольфагар", які несуть тонну вибухівки на дальність 700 км (в нього самого їх обмаль), тоді для нашої критичної інфраструктури серйозні проблеми майже гарантовані.
Постачання обмеженої кількості ракет Fath-360 здається спробою примушення США до переговорів з Іраном. Бо в Тегерана загострилися давня проблема: гроші або ескалація. Якщо домовитися зі Штатами про зняття напруги й запуск чогось схожого до програми "Нафта в обмін на продовольство", то верхівка Ірану продовжить без потрясінь набивати кишені клятими доларами. Якщо не домовитися, то Іран починає масове постачати зброї недоімперії, а в обмін, як подейкують, отримує технології створення ядерного вибухового пристрою. Але тоді зростає ризик штатівських авіаційно-ракетних ударів по Ірану.
Ядерні матеріали у збройній концентрації Іран вже начебто виготовив, а от практичної конструкції не має. Це важливо, бо правильна конструкція забезпечує і надійність, і ефективність ЯЗ. Наприклад, технологія "нейтронного дзеркала" дозволяє як мінімум у півтора рази збільшити потужність вибуху за тієї же маси ядерного матеріалу.
Залишилося почекати, як іранську колізію буде вирішено. Повз нас це точно не пройде, так що все побачимо й відчуємо. Бо не думаю, що Іран симетрично США заборонить удари своїми ракетами по українській території.
Тому філософське питання муляє все більше: чому "вісь зла" здатна діяти значно рішучіше та ефективніше, ніж наші цивілізовані, потужні та розвинуті партнери?
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.