Розділи
Матеріали

По Ла-Маншу: як Путін і Трамп ділитимуть Європу

Інтереси Трампа і Путіна збігаються не в усьому, але щодо Європи — навіть дуже, зазначає журналіст Орест Сохар. Здається, новий президент США не проти залишити Європу на поталу кремлівському диктатору — світове лідерство Америці більше не цікаве.

Фото: Getty Images | Де пройде нова Берлінська стіна?

Путін зводить нову Берлінську стіну. Питання лише в тому, чи асистуватиме йому Трамп

Російський диктатор ставить собі за мету витіснити американців з Європи та разом із китайцями домінувати на континенті. Це повністю вписується в трампівську стратегію MAGA, за якою 47-й президент США налаштований відмовитися від світового лідерства.

Найсумніше, що у бункерного та нового господаря Білого дому збігаються оцінки спроможностей євроспільноти: вони обоє вважають їх "дрібними європейцями", тож деякі експерти вже пророкують нову "Ялту", де Путін із Трампом домовляться про побудову чергової Берлінської стіни… цього разу вже десь на Ла-Манші. Тобто нинішній кволий, беззубий ЄС у класичному своєму вигляді може потрапити у сферу інтересів Глобального Півдня.

Ця "Ялта" повністю вкладається в сучасну економічну матрицю: Сполучені Штати в чергову каденцію Трампа збираються відмежуватися від світу високими загороджувальними митами, зокрема й від ЄС. Для кризової економіки єврозони це означає втрату одного з ключових ринків і звучить як смертельний вирок.

Тут на допомогу прийде Китай із його дешевими грішми, товарами, а Мордор надасть енергетичний "соціальний пакет". Ми добре знаємо, як важко злазила Європа з путінської газової голки, однак залежність від Китаю не менша: за даними Євростату, китайський імпорт в Європу удвічі перевищує експорт, і ситуація лише погіршується для Брюсселя: "трампономіка" поставить Європу в незручну розкаряку перед геополітичними кочівниками з Глобального Півдня.

— З Трампом можна домовитися і про розділення Європи, і про розподіл світу. Після нашої перемоги на полі бою, — Костянтин Малофеев, с…ка православна, пропутінський олігарх, спонсор війни.

Ангела Меркель – ідеолог фантазійного проекту "Європа від Лісабона до Владивостока"
Фото: NTB scanpix

Оті всі "шольци", політичні нащадки бабусі Меркель, заколисують себе ідеєю спільної економічної зони від "Лісабона до Владивостока". Вони досі вважають, що подарувавши бункерному Україну, могли б уникнути великої війни. Їм не збагнути, що Україна — це ситуативне поле бою, на якому Кремль намагається повернути світове домінування часів СРСР.

ЄС втрачає владу буквально на очах. Свіжий приклад — засідання БРІКС (клуб Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки). На саміт прибув не лише президент Туреччини Реджеп Ердоган, а й генсек ООН Антоніу Гутерріш. Генеральний секретар у Казані, та ще й на підтанцьовках у Путіна та Сі — це не тільки ляпас західному світові, а й водночас флюгер, котрий показує напрямок і швидкість вітру. Дме він, напевно, вже не у вітрила ЄС.

Другий аргумент — перемога пропутінських "ультрас" у Європі: ультраправих та ультралівих. Тут ідеться вже не тільки про Угорщину, Словаччину, Нідерланди чи Італію: перемога Трампа може підштовхне інших крайніх — правих та лівих — у Європі.

У Трампа з Путіним не менше причин і для чварів, але про це іншим разом: тут хотілося розповісти про їхню стратегічну спорідненість, особливо в неприязні до Старого Світу.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело