"Орешник" — міф і реальність. Що може і чого не може ракета, яка вдарила по Дніпру
Ааналітик Олександр Кочетков, у минулому співробітник КБ "Південне", розгрібає інформаційну купу навколо резонансного ракетного удару по Дніпру. Він допускає, що загадковий "Орешник" дійсно є, але радить не нагнітати навколо нього зайвих емоцій.
ПРО СТРАШНІ МІЖКОНТИНЕНТАЛЬНІ РАКЕТИ
Нагнали туфти з усіх боків стільки, що відразу й не розгребеш. На Росії взагалі показилися (хоча куди вже далі?) — загадковий "Рубіж", гіперзвуковий "Орешник", немає захисту, на місці, де був колись "Південмаш", вже глибоченна діра з ґрунтовими водами… Коротше, всім падати долілиць і тремтіти перед Путіним…
Насправді немає ніякої міжконтинентальної ракети "Рубіж". Все це — кремлівське словоблуддя навколо скульптури з лайна. А "Орешник" є — у кількості декількох дослідних зразків (раніш цю розробку начебто називали "Кедром", послідовність назв очевидна, бо кедр дає горіхи).
Ще за Союзу наше КБ "Південне" розробило проєкт міжконтинентального рухомого твердопаливного ракетного комплексу "Універсал", але реалізацію проєкту віддали московському Інституту теплотехніки — вони завжди тягли від нас все найкраще. "Універсал" став на озброєння під назвою "Тополь-М". Потім у Москві його модернізували у вигляді спрощення — замість трьох ступенів зробили два, він зараз перебуває на бойовому чергуванні під назвою "Ярс". Здоровенна така "дура" вагою під 50 тонн їздить на восьмивісному тягачі по дорогах у тайзі, несе 4 боєголовки, дальність польоту 6 000 км — може вдарити по Штатах через Північний полюс.
Десь у 2017 році у недоімперії писали у ЗМІ, що планується модернізація "Ярсу" — хочуть зробити нову платформу розведення боєголовок, щоб підвищити їхню швидкість польоту, що ускладнить перехоплення системами ПРО. Оце й повинно було стати "Рубежем" — у недоімперії, мабуть, коли ракету у новий камуфляж фарбують, то теж її новим виробом та проривом у світовому ракетобудуванні називають. Але грошей тоді не вистачило — всі віддали на гіперзвуковий бойовий блок "Авангард".
Після початку вторгнення в Україну гроші, мабуть, знайшлися та ідеї для "Рубежу" були реалізовані. В Інституті теплотехніки взяли випробувану конструкцію "Ярсу", зменшили її на чверть, переробили платформу розведення і збільшили кількість бойових блоків — замість 4 стало 6. Відповідно, тягач отримав 6 осей замість 8. І дальність теж зменшилася — тисяч до 3-4 орієнтовно.
На моє переконання, саме ця ракета, яку терміново назвали "Орешником", і вийшла на льотні випробування. Росіяни чітко попередили про випробування США, закрили повітряний простір — все, як годиться. Тільки, потвори такі, замість полігону пустили експериментальну ракету по мільйонному Дніпру, по "Південмашу" (по посольству США у Києві вдарити, як лякали, не ризикнули). А далі Путін та інші пропагандисти почали істеричну кампанію залякування — вдаримо по Верховній Раді, по Яворівському полігону, по Польщі та куди захочемо.
Хоча на "Південмаш" бойові частини полетіли взагалі без вибухівки, хоча й з великою швидкістю — ями від ударів дуже глибокі (тут є ще деякі нюанси, які не хочу обговорювати до появи офіційної інфи).
Бойова ефективність "Орешника" без ядерного оснащення вкрай сумнівна — це все одно, що кар’єрним самоскидом піцу розвозити. Точність буде плюс-мінус 100 метрів, а то й гірше, а звичайної вибухівки кожна боєголовка зможе нести біля 100 кг — все одно, що російська система залпового вогню "Торнадо", яку вони використовують від початку вторгнення. Ракети "Торнадо" теж вкрай важко перехопити. Ми ж не впадаємо у відчай від наявності у ворога такої зброї? Не кажучи вже про тритонні КАБи? До речі, всі ті ракети, якими нас атакують вже три роки, несуть більше вибухівки, ніж боєголовки "Орешника". В свою чергу, всі ці ракети можуть нести ядерну зброю.
Так, боєголовки "Орешника" мають швидкість 7-10 швидкостей звуку, це справжній гіперзвук, тому й на відео це так ефектно. Але вкотре повторюю: боєголовка будь-якої великої балістичної ракети падає на гіперзвуку, це елементарна фізика, нема у цьому нічого надзвичайного чи непереборного.
І такі ракети можна збивати. Краще за все з цим можуть впоратися заатмосферні протиракетні комплекси на зразок американського ТААД або ізраїльського "Хец". Але нам їх надавати навряд чи будуть. Бо історія із залякуванням "Орешником" скоро піде на спад, а реальна загроза від нього не є критичною.
Значно гірший, як на мене, загальний тренд на спрощення сприйняття ядерної зброї як чогось можливого у цій війні. З путінізмом треба всім світом кінчати до того, як навіжений диктатор спробує реалізувати свої погрози.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.