Грузинський Майдан отримав лідера. Що змінюється з появою Зурабішвілі на чолі протесту
Відучора грузинські протести абсолютно змінили характер, зазначає журналіст Богдан Буткевич. Вони отримали легітимного лідера - президентку країни Саломе Зурабішвілі, яка стала на бік тбіліського Майдану і закликала до опору
З появи на чолі грузинських протестів нинішнього президента/ки Саломе Зурабішвілі мій скепсис щодо них трохи розвіюється. І навіть трохи заблимав вогник надії.
Адже по-перше — ця пані явно має непогані такі тестикули та харизму. На відміну від всіх інших ситуативних лідерів опозиції.
І по-друге й головне — протест отримав очільника. До того ж, очільника з офіційним статусом.
Це — вкрай важлива умова для того, щоб протест сам собою не затух. Адже як не крути, але офіційні політики надають подібним двіжам легітимності, виступають в якості законної сторони перемовин, не дають владі оголосити всіх скопом бунтівниками і поводитись відповідно.
Це, до речі, до питання, чи потрібна була на Майдані опозиційна трійка. Так, була.
Так ось. Зурабішвілі на чолі протестів надала їм вагомості та омофору законності. Одна справа — солідаризуватися з анонімним натовпом. Інша — з цілком конкретною людиною з чинним статусом президента. Ця теза вже підтверджується чималою кількістю чиновників, які офіційно підтримали протест після очолення його Зурабішвілі.
Так і тим, що "Грузинський легіон", який нині воює в Україні, оголосив, що готовий в повному складі приїхати додому захищати протестувальників.
От це, до речі — суперважливо. Адже без силової компоненти спецназ буде раз за разом викидати протестувальників з центру міста.
Що ж, реальною точкою біфуркації стане 13 грудня. Коли ручний парламент має обрати нового президента.
Саме тоді й вирішиться, чи зможуть нормальні грузини вберегти свою країну від остаточного падіння у прірву.
Побажаємо їм у цьому успіху.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.