Втратити Кадирова чи Ердогана? Як збитий Embraer-190 посадив Путіна на розтяжку
У ситуації зі збитим Embraer-190 Путін потрапив у дуже непросту ситуацію, констатує аналітик Дмитро Золотухін. По суті, йому зараз потрібно вибирати між Кадировим і Ердоганом — а це такий вибір, що ворогові не побажаєш.
Мені здається, що дописувачі достатньо легковажно ставляться до ситуації клінчу між Азербайджаном/Туреччиною та Росією.
Слід окремо згадати, що Туреччина вже збивала російський літак. І, тоді, наскільки я пам'ятаю, ніхто ні перед ким не вибачався. Бо збиття було повністю легітимне. Був російський бойовий літак, який вторгнувся на територію Туреччини, не відповідав на вимоги по радіо.
В цьому випадку Алієв озвучив свої комітменти для своєї аудиторії стосовно вимог до Кремля. Згідно з його слів, Кремль повинен:
- Вибачитися (вже зроблено Путіним у телефонній розмові);
- Визнати свою провину (це не зроблено, оскільки медіа написали, що Путін вибачився за те, що "трагедія сталася", нібито сама собою, над територією Росії);
- Покарати винних — тобто, криворуких ппо-шників Кадирова, яких Кадиров повинен здати.
Які тут є проблеми, на які вам потрібно звернути увагу?
По-перше, з визнанням провини є проблеми. Оскільки не зрозуміло, за що саме слід визнати провину. Ви скажете — звісно за збиття літака! Однак в юридичній мові немає категорії "збиття літака".
Річ у тому, що на території Чечні не існує жодного правового режиму, в межах якого б могла діяти установка протиповітряної оборони "Панцир С1". Не існує офіційних документів, згідно з якими екіпаж установки "Панцир С1" міг би проводити бойову роботу в районі міста Грозного та його аеропортів. Ну, якісь "наряди", може, і є. Але, "еСВеО" проводиться за 1000 км від Грозного. А тому, або — треба формально визнавати, що "есвео" трохи розширилася за останній період, або визнавати той факт, що екіпаж "Панцир С1" діяв на власний розсуд.
І, як у випадку зі Стрєлковим та екіпажем "Бук-М1", вони самі натиснули кнопку, а Путін — ніпрічьом.
Якби така фігня була в Бурятії, то жодних проблем.
Але фігня трапилася у феодальному володінні ужасного Дон-Дона, який своїх здавати не буде, бо тоді свої здадуть його ще швидше.
Це породжує дуже великі питання.
По-друге, вимога Алієва — покарати винних.
Винні — підлеглі Дон-Дона і, отже, він сам.
Дон-Дон — недоторканий. Покарати Дон-Дона не можна.
І, не покарати Дон-Дона не можна, бо Алієв цього вимагає.
Тобто, або треба зіпсувати відносини з ключовим васалом, який утримує суперлояльну преторіанську гвардію. Або — зіпсувати відносини з другом Ердогана, який вже залив тобі трохи сала за шкуру у Сирії і не проти залити ще трохи.
Іншими словами, Путін зараз в клінчі: або він втрачає Кадирова, або він втрачає Ердогана. Прикол в тому, що Путін, мабуть, не знає, що в цьому виборі страшніше для його сім'ї?!
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.