Зеленський готовий до переговорів, але є нюанси: про що свідчить інтерв'ю президента Фрідману
Резонансне інтерв'ю президента Зеленського подкастеру Фрідману дозволяє зробити кілька політичних висновків. Але для аналітика Олександра Кочеткова цікаві також психологічні підсумки - він побачив абсолютну впевненість президента у своїй правоті та готовність до другого терміну
ПЕРЕКОНАНІСТЬ У ВЛАСНІЙ ПРАВОТІ І ГОТОВНІСТЬ ДО ДРУГОГО ПРЕЗИДЕНТСЬКОГО ТЕРМІНУ
Прослухав інтерв’ю В. Зеленського американському подкастеру Л. Фрідману. Три години — це занадто, але ж я професіонал.
До речі, Фрідман дуже сподобався: розумний, освічений, інтелігентний, при цьому має власну позицію (як і власні стереотипи). Це не Т. Карлсон, який не намагається зрозуміти співбесідника, а шукає підтвердження власних переконань.
Вважаю інтерв’ю спробою ОП донести до громадян США та оточення Д. Трампа інфу про готовність В. Зеленського до мирних переговорів, але у зв’язці з наданням Україні реальних безпекових гарантій та проведенням мирних переговорів з позицій силі. Яку має проявити президент США — а хто ж іще…
Мабуть, необхідність роз’яснення позиції України — це те, що А. Єрмак привіз зі свого візиту до Штатів. І Зеленський ну дуже намагався свою функцію виконати.
Тобто, намір такого пізнавального інтерв’ю вважаю правильним і дуже актуальним. А от щодо виконання — є зауваження. І це не те, наш президент використовував ненормативну лексику і відкрито заявляв, що зневажає не тільки Путіна особисто, але й російській народ, який молиться на кремлівського фюрерка.
По-перше, інтерв’ю вийшло аж надто розлогим і багатослівним. Навіть мені, який всередині подій, було важкувато слідкувати за траєкторією думки нашого президента, яка стрибала від якихось епізодів минулого до перспектив майбутнього і знов поверталася до особистих переживань і оцінок.
По-друге, як для роз’яснювального матеріалу інтерв’ю є надто емоційним. Не вистачало чітких раціональних аргументів, чому США і президент Трамп мають діяти таким чином, як це бачить президент Зеленський. Реверансів перед Трампом, Маском і так далі було більш ніж достатньо, а от чогось схожого на чіткий аналіз ситуації, що склалася — замало.
По-третє, не треба було виставляти Путіна скаженою собакою, божевільним, з яким неможливо домовлятися. Бо у США, на жаль, так не вважають. Там Путіна вважають диктатором, який діє в інтересах власної країни, діє абсолютно незаконним чином, але народ Росії його підтримує. Зі Сталіним же домовлялися, от зараз з іранськими аятолами будуть домовлятися. Тобто, Путін для України і Путін для США — це різні постаті, але інтерв’ю цього не враховує.
Тепер про власні психологічні спостереження. Загалом я побачив, що Володимир Зеленський абсолютно переконаний у правильності всіх своїх дій, він зі своїми шістьма менеджерами несе на собі весь тягар війни й не заслуговує жодної критики. Критика, у кращому випадку — це від незнання реальних надважких обставин, у яких діє українська влада, а здебільшого така критика — це дії агресора по розвалу України.
І останнє: я переконався, що Зеленський однозначно збирається балотуватися на другий термін. Завадити цьому можуть лише такі умови миру, які українське суспільство сприйме як капітуляцію. Або якщо категорично проти другого терміну буде дружина президента.
Так чи інакше, але мирний процес потроху іде. Інтерв’ю В. Зеленського — цьому підтвердженням.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.