Трамп зробив себе біднішим на 500 мільйонів: чому такий сюжет немислимий для української еліти
Трамп став біднішим на 500 мільйонів доларів унаслідок падіння фондових ринків (а цей наслідок він точно міг передбачити). У зв'язку з цим економіст Олексій Кущ ставить просте запитання: чи змогли б українські еліти ухвалити рішення, унаслідок якого збідніли б на півмільярда?
Хоч би як комусь хотілося визнавати, але є одна фундаментальна відмінність між нашими елітами й американськими.
Модель мит Трампа можна критикувати, можна з нею погоджуватися. Але Трамп став біднішим на 500 млн дол унаслідок падіння фондових ринків (а цей наслідок був більш ніж очікуваним після введення нових торгових тарифів).
Наші ж еліти ніколи не ухвалили б рішення, внаслідок якого вони стали б біднішими на 500 млн дол.
Саме тому у нас:
- скасували всі мита на експорт сировини, крім металобрухту;
- майже не застосовують мита на імпорт;
- відшкодовують ПДВ при експорті сировини;
- досі блокують запровадження прогресивного прибуткового податку для фізичних осіб і реального, а не показушного податку на великі активи/багатство;
- не застосовують підвищені ставки ПДВ під час продажу лакшері-товарів, елітних авто;
- немає спеціального податку на продаж елітної нерухомості з оціночною вартістю, наприклад, понад 200 тис. дол;
- рента до держбюджету за використання ВСІХ природних ресурсів країни становить мінімальні 1,5 млрд дол. на рік, і то її платять переважно держкомпанії;
- нарахування ЄСВ на фонд заробітної плати обмежено максимальною планкою в 15 мінзарплат, що призводить до того, що умовний "коболєв" платить зі своїх доходів ЄСВ у розмірі не 22%, а, наприклад, 2%.
З величезним напруженням зусиль вдалося проголосувати лише за податок на прибуток для банків, "надутий вітром", точніше НБУ. І то зробили це тимчасово, на рік.
Україна — це одна з небагатьох сировинних країн, яка, відмовившись від системи експортного мита на сировину, добровільно відмовилася і від власного національного резервного фонду, подарувавши з 2014 року приблизно 50 млрд дол кільком сировинним ФПГ.
В Україні високомаржинальні види бізнесу (крім банків) платять податок на прибуток за загальною ставкою 18%, але при цьому податки чомусь збільшують населенню і малому бізнесу.
Введення в Україні того ж прогресивного податку на доходи фізичних осіб — це класична інституційна пастка: депутати мають проголосувати за збільшення своїх податків, оскільки всі вони або їхні родичі отримують доходи за верхньою шкалою.
Тому у нас ніколи не проголосують за мита на експорт сировини та створення національного резервного фонду.
НІКОЛИ.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.