Розділи
Матеріали

Що відбувається з російською бойовою авіацією: яких втрат зазнала та скільки виробили літаків

Минулого тижня з’явилася поки що не підтверджена офіційно, але дуже цікава інформація про скасування російської програми літака ДРЛО А-100, а це свідчить про повний провал російських розробок у цій категорії. І якщо літаки дальнього радіолокаційного виявлення — це високотехнологічна і доступна не кожній країні (особливо якщо вона перебуває під санкціями) розробка, то провал набагато простішого аналога Ан-2 — ЛМС-901 "Байкал" — свідчить про набагато глибші проблеми авіабудування в РФ. І виникає запитання: а що ж із бойовою авіацією? Як у російського ВПК йдуть із цим справи? Докладніше про це пише військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.

Фото: Група "Інформаційний спротив"

Російська бойова авіація за час повномасштабного вторгнення в Україну зазнала важких втрат, яких не зазнавала в жодній іншій війні за весь час існування такого утворення, як Російська Федерація.

Згідно з офіційними даними Генерального штабу ЗСУ, станом на кінець травня 2025 року ПКС РФ зазнали втрат знищеними і пошкодженими в кількості 372 бойових літаків. Відповідно до верифікованих даних, втрати становлять 141 бойовий літак, з яких 124 безповоротно втрачено, 17 було пошкоджено.

З урахуванням пропорції відносно верифікованої інформації та реальної, з максимальною планкою у 2,5, можна говорити про досить високу достовірність офіційної інформації Генштабу ЗСУ.

І, здавалося б, із настільки високим показником втрат російський військово-промисловий комплекс мав би запустити процес підвищеного виробництва, ну або хоча б відновлення, модернізації, ремонту консервованої авіації тощо. Точно так само, як це робилося з танками, ББМ і артилерією.

Але чи так вийшло, як, за задумом, мало бути? Чи змогла наростити Росія виробництво бойових літаків?

Виробництво бойової авіації в Росії

Я не перший рік уже як веду спостереження за постачаннями російської бойової авіації у війська і неодноразово їх описував. Але в міру розвитку повномасштабної війни і переходу російської економіки на військові рейки, з усіма можливими наслідками для ВПК, різкого приросту виробництва бойових літаків як не було, так і немає.

Наочно це видно з постачань бойової авіації до складу ПКС РФ починаючи з 2014 року, який у сучасній Росії став рекордним за кількістю переданих літаків у війська.

  • 2014 рік — 101 літак;
  • 2015 — 89;
  • 2016 — 72;
  • 2017 — 49;
  • 2018 — 51;
  • 2019 — 20;
  • 2020 — 23;
  • 2021 — 20;
  • 2022 — 29;
  • 2023 — 26;
  • 2024 — 28.

А тепер найцікавіше: скільки ж було з початку 2025 року і станом на сьогодні передано до ПКС РФ бойових літаків?

Су-35, багатофункціональні винищувачі — ПКС РФ отримали в кількості чотирьох нових літаків двома партіями 29 березня і 12 травня. Тобто Комсомольським-на-Амурі авіаційним заводом імені Ю. О. Гагаріна (КнААЗ) зберігається незмінний показник виробництва — один винищувач Су-35 на 1–2 місяці.

Су-34, фронтові бомбардувальники, які є основними носіями КАБ, були з початку 2025 року передані в кількості двох одиниць, тобто всього одна партія від 19 квітня!

Окремо хочу зауважити, що Новосибірський авіаційний завод імені В. П. Чкалова (НАЗ) у 2024 році передав ПКС РФ загалом 12 фронтових бомбардувальників Су-34 шістьма партіями. Тобто стабільним показником виробництва на цьому підприємстві був один фронтовик Су-34 на місяць. І у зв’язку з цим постає запитання: а що не так у 2025-му, якщо станом на кінець травня було лише одне передавання, та й то лише двох Су-34?

Су-57, багатофункціональний винищувач, майже п’ятого покоління. ПКС РФ від початку 2025 року отримали всього одну партію у квітні — дві одиниці.

Так, станом на кінець травня, тобто за перші 5 місяців 2025 року, ПКС РФ отримали 8 нових літаків. Очевидно, що це далеко не рекордні показники навіть порівняно з "найбіднішими" роками. Але що найважливіше, незважаючи на колосальні втрати ПКС РФ в Україні, ми не бачимо якогось різкого збільшення виробництва хоча б на рівні нехай не 2014 року, але хоча б 2018-го.

Але ні. Стагнація, а з огляду на початок 2025 року — навіть тенденція до зниження.

Але окремо я б хотів ще приділити увагу тому, а які саме типи бойових літаків ПКС РФ втратили під час бойових дій в Україні — згідно з верифікованими даними.

Верифіковані втрати ПКС РФ в Україні

Російські окупанти втратили таку кількість бойової авіації (без урахування військово-транспортної та розвідувальної компонент):

  • Су-35 — 7 знищених;
  • Су-34 — 38, з яких 33 знищено, 5 пошкоджено;
  • Су-30 — 13 знищених;
  • Су-27 (не виробляється) — 3, знищено 2, пошкоджено 1;
  • Су-25 (не виробляється) — 40, знищено 38, пошкоджено 2;
  • Су-24 (не виробляється) — 14, знищено 12, пошкоджено 2;
  • Су-57 — 1 пошкоджено;
  • МіГ-31 (не виробляється) — 3 знищені.

Повторюся, це саме верифіковані дані, які дають змогу оцінити реальні втрати бойової авіації: як тієї, що виробляється, так і тієї, що перебуває в категорії відсутності виробництва та остаточних, безповоротних втрат.

Висновки

Виробництво бойової авіації в Росії на сьогодні демонструє один із найнижчих показників за останні 10 років. Росія не може вивести цю галузь зі стану стагнації, що почався в 2018–2019 роках. Тоді низькі показники виробництва пояснювалися відсутністю потреби в більшій кількості авіації, але війна в Україні показала, що проблема зовсім в іншому.

В умовах чинних санкцій і деградації технічних, технологічних процесів виробництво знижується або закривається. За нинішніх показників і тенденцій ВПК Росії не має можливості повноцінно компенсувати втрати бойової авіації.

Джерело.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.