Як врятувати українську армію: про простий механізм боротьби із СЗЧ
Найголовніша проблема України на цей момент — це залучення людей до армії, вважає військовослужбовець Ігор Луценко. Тисячі бійців щомісяця дезертирують і йдуть у СЗЧ, послаблюючи ЗСУ — тим часом є простий спосіб не допустити цього і врятувати країну.
Є ідея невеличкого, але потрібного кроку.
Отже, за 3–4 дні ми побачимо нову статистику втечі з армії. Генпрокуратура зазвичай до 7 числа кожного місяця публікує цифри реєстрації злочинів за попередній місяць, зокрема — дезертирства і самовільного залишення військової частини.
Це, на перший погляд, невеличка подія. Але вона стосується НАЙГОЛОВНІШОЇ проблеми України – питання залучення людей у військо. Нагадаю, за вересень ця цифра перевершила разючих 19 тисяч. І це картина, викривлена лінзою офіціозу — насправді все ще гірше.
Левова частка СЗЧ відбувається через те, що боєць не може перевестися в іншу військову частину, де він потрібен командирам. Свого часу набула навіть практика "переведення через СЗЧ" — сумний діагноз нашій правовій системі.
Тож, що я ПРОПОНУЮ: як вийде чергова статистика про цей смертельно небезпечний для нашої держави процес, разом попросимо відповідальних осіб покращити ситуацію з переведеннями.
Пропоную лайт-варіант.
Вважаю, що якщо людина виконувала бойові завдання понад 1 рік, то вона має повне право на переведення в іншу бойову частину — за умови, що там, на новому місці, її готові прийняти. Зараз такий перевід теоретично можливий, але надзвичайно ускладнений, що призводить до СЗЧ. Тож треба зробити його автоматичним, на рівні "Армії+".
Для нинішніх солдатів війна — це назавжди, прогнозований кінець війни знаходиться за горизонтом їх життя. Тому вони мають моральне право служити там, де їх хочуть бачити й де командири їх цінують — а відтак, де підрозділи за їх участі воюватимуть ефективніше.
Саме ефективність підрозділів — це наша мета. Якщо підрозділи стають слабкими, то їх слід приєднувати до сильних, а не намагатися за будь-яку ціну підтримувати на плаву — бо ця ціна вимірюється життями.
Вдумайтеся, що відбувається.
Є одні підрозділи, котрі є суперефективними, страждають від нестачі особового складу, не можуть розвиватися так швидко, як могли б. Є інші, котрі схожі на болото, з боєздатністю на папері, а в житті вони лише тягнуть ресурси держави.
Запропонований механізм дасть змогу підштовхнути процеси оздоровлення у війську, дасть змогу воювати тим, хто хоче воювати, а не відбувати службу.
Я вважаю, що кожен швидкий перевід — це потенційно порятована від СЗЧ людина.
Прошу включитися в тему депутатів, міністрів й інших причетних.
До речі, хто вгадає, скільки СЗЧ за жовтень?
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.