Цитаделі Донбасу: чому не можна віддавати ворогу без бою Краматорськ, Слов'янськ, Дружківку та Костянтинівку

Путін хоче, щоб Україна звільнила Донецьку та Луганські області самостійно. У межах т.зв. мирової угоди. Зокрема промислові міста-фортеці: Краматорськ, Слов'янськ, Дружківка, Костянтинівка.

Але ці міста входять до "фортифікаційного поясу" оборони України і є важливими промисловими хабами (!)

1. Краматорськ — один із головних центрів важкого машинобудування та металургії на Донбасі.

Основні галузі:

• виробництво обладнання для металургії, енергетики та гірничовидобування. Багато підприємств постраждали від війни, частина евакуйована чи працює в обмеженому режимі (дані на 2025 рік).

Ключові промислові підприємства:

• Новокраматорський машинобудівний завод (НКМЗ) — найбільший в Україні виробник важкого обладнання для металургії, гірничовидобутку та енергетики;
• Старокраматорський машинобудівний завод (СКМЗ) — виробництво прокатного, ковальсько-пресового та підйомно-транспортного обладнання;
• ПАТ "Енергомашспецсталь" (ЕМСС) — спеціальна металургія: литі та ковані вироби для енергетики (включно з атомною) та машинобудування;
• Краматорський феросплавний завод — виробництво феросплавів;
• Краматорський цементний завод "Гармата" — виробництво будівельних матеріалів.

Інші: заводи металоконструкцій, шиферний завод та дрібні підприємства машинобудування.

Загальна кількість великих підприємств — приблизно 10–15, але точний список варіюється через воєнні дії.

2. Слов'янськ. Основні галузі:

• машинобудування;
• хімічна промисловість;
• енергетика та виробництво будматеріалів.

Місто, відоме Слов'янською ТЕС та керамікою.

Ключові промислові підприємства:

• Слов'янська ТЕС — найбільша теплова електростанція, ключовий об'єкт енергетики;
• завод "Бетонмаш" — виробництво бетонозмішувального обладнання та запчастин для гірничо-металургійного комплексу;
• Слов'янський машинобудівний завод — коксохімічне та механічне обладнання, крани;
• завод високовольтних ізоляторів — електроізоляційні матеріали;
• ВАТ "Керамічні маси Донбасу" (або "Зевс-Кераміка") — виробництво кераміки та будматеріалів;
• солевидобувна компанія — видобуток та виробництво солі (єдиний виробник солі "Екстра" в Україні);
• iнші: підприємства з виробництва печей, редукторів та харчової промисловості.

Великих підприємств — приблизно 8–12, багато хто орієнтований на енергетику та будматеріали.

3. Дружківка

Галузі:

• машинобудування;
• металообробка;
• видобуток вогнетривких глин та
• виробництво газової апаратури.

Багато заводів евакуйовано після 2022 року.

Ключові промислові підприємства:

• Дружківський машинобудівний завод ("Корум Дружківський машинобудівний завод") — обладнання для гірничодобутку;
• Дружківський завод металовиробів — виробництво металовиробів (кріплення);
• завод газової апаратури ("Грета" або ПАТ "Грета") — газові котли та апаратура;
• Дружківське рудоуправління — видобуток вогнетривких глин;
• інші: вогнетривкий завод, кондитерська фабрика та дрібні виробництва.

Великих — 5–8 підприємств, фокус на видобутку та машинобудуванні.

4. Костянтинівка

Місто — "столиця скляної промисловості України".

Основні галузі:

• скло;
• кераміка;
• металургія;
• будматеріали.

Сильно постраждав від обстрілу 2025 року.

Ключові промислові підприємства:

• заводи скляної галузі (кілька підприємств з виробництва пляшок, скла та виробів з нього);
• Костянтинівка має унікальний кластер скляних заводів;
• Український науково-дослідний інститут скла (УкрНДІСкло) — головна організація зі скляної промисловості;
• підприємства з виробництва кераміки та будматеріалів;
• металургійні та хімічні заводи (включно з цинковим або пов'язані з металообробкою).

Я працював у кожному з цих міст, купував там підприємства, їхні борги.

І був на багатьох зі згаданих підприємств.

Практично кожне з них — це готова фортеця з великою кількістю укріплених об'єктів, підвалів (!!!)

Це всі міста, що входять до фортифікаційного поясу України, включно з Бахмутом, за який тривають бої.

І здавання цих міст — це не стільки втрата економічного потенціалу, скільки капітуляція та відкриття плацдарму для продовження наступу на Україну.

Просто нагадаю:

• бої за Покровськ тривають уже понад 18 місяців (!), загарбники вже на цій ділянці втратили понад 200 тис. своїх солдатів та сотні одиниць (танки, БМП, артилерія) техніки;
• Маріуполь свого часу їм обійшовся приблизно в 30 тис. солдатів і сотні одиниць техніки;
• Бахмут — приблизно 100 тис. солдатів і тисячі одиниць техніки;
• Авдіївка — орієнтовно 50 тис. солдатів та до 700 одиниць техніки.

…

Здавання територій та міст-фортець, які не по зубах окупантам — це рівнозначно складанню зброї та відкриттю своїх тилів.

Вірю, що цього не станеться. Бажаю президенту Зеленському мудрості та максимальної підтримки українського народу в цьому!

Мир Україні потрібен, і чим швидше, тим краще, але не ціною підвищення ризиків для майбутнього українців.

P.S. Знаю, що в коментарях завжди знайдуться ті, хто скаже, що мир нам потрібен за всяку ціну. Головне, щоб не гинули люди.

Хочу вам просто нагадати Бучу та Ірпінь.

Загарбники — це нелюди.

Вони готові підписати будь-який папірець, щоб поліпшити момент і напасти зі спини.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело