Куди летить гривня: чи варто панікувати через рекордне подорожчання долара

Куди летить гривня

2026 рік почався не тільки морозом, новими ударами росіян, що призводять до відключень опалення і води, й істеричним "Орешником". Але і новою панікою через падіння гривні. Іноді складається враження, що це падіння з хмарочоса.

Але що по факту. Гривня, почавши 2026 рік на рівні 42,3, дійшла до рівня у 43,1–43,2. Якщо закопатись у цифри, то це буде рух на 2 відсотки. Тобто реально ні про що.

Але ми все одно чуємо — "історичний максимум" і "рекордне ослаблення гривні". І дійсно, гривня так мало не коштувала ніколи. Але було б дивно, якби гривня зростала під час війни. Для гривні це взагалі-то нехарактерно. Як і для будь-якої валюти країни, що розвивається. І, знов-таки, це смішний рух у відсотках. Пара "євро-долар" на світовому валютному ринку такі рухи робить регулярно.

Але чому ми побачили цей рух? Точну відповідь вам могли б дати в Нацбанку. Але вони принципово мовчать. Це політика НБУ — не коментувати рух курсу. І це цілком природно.

Але, знов-таки, чому? Перша і єдина логічна версія — ми маємо згадати про сезонність. У курсу гривні ще до повномасштабного вторгнення були сезонні коливання. Гривня посилювалась навесні, коли українські аграрії в межах посівної розпаковували свої торби з доларами й витрачали гривні. Слабшала восени, коли ті самі аграрії після збору врожаю наповнювали ті самі торби з доларами. Типова поведінка валюти аграрної наддержави, де люди люблять кеш і не люблять платити податки. І слабшала в перші тижні року (починаючи рух вниз іноді вже в останній тиждень року). І от ми знов побачили цей рух.

Що змушує гривню це робити? Чому гривня слабшає на новорічні свята? Вся справа в бюджеті. А саме — бюджет витрачає гроші, що дурний, в останні кілька тижнів року. Це і закриття всіх державних програм, і різного роду 13-ті зарплати бюджетникам. Все разом. Що призводить до потрапляння в систему, в обіг, набагато більшої кількості гривні, ніж зазвичай. Ось і в грудні 2025 року бюджет витратив не 10 млрд доларів (як в середньому минулого року), а десь 20 млрд доларів. Тобто витратила держава на 10 млрд доларів більше. І ці гроші, в гривневому еквіваленті, на початку року почали тиснути на курс.

Так, курс зараз не ринковий. Це зрозуміло. Поки війна курс ринковим бути не може апріорі. І він повністю під контролем Нацбанку. Але НБУ намагається враховувати реальність у валютних коливаннях. Плюс в кінці минулого року регулятор пообіцяв давати курсу валют більше свободи, збільшуючи амплітуду коливань. Тим більше інфляція продовжила знижуватись. Остання цифра — 8 відсотків. І свою роль жорстка політика НБУ вже зіграла.

Отже. Це не "Орешник". І не Трамп. І не відчуття апокаліпсису, що насувається. Це повернення до нормальності. Коли є сезонність. І коли курс може гуляти на кілька відсотків — і це не означає нічого поганого.

Минулий рік курс почав на рівні 42,3. І закінчив на рівні 42,3. Це, до речі, дало змогу людям, що купляли державні гривневі облігації (військові облігації), заробити за рік 16 відсотків. У доларах. Це супервисока дохідність. І мало що зміниться цього року. Ба більше, навіть якщо ми в кінці року побачимо курс 43–44, це буде зміна курсу лише на 5 відсотків. Знов даючи змогу вам немало заробляти, якщо ви лишаєтесь в гривні й купуєте державний борг.

Який висновок? Нічого страшного не відбувається. Звичайний сезонний тиск. Який вичерпає себе за 1–2 тижні. І не треба згадувати тут Арестовича. Іноді це не доречно.

А курс залишається контрольованим. У Нацбанку на початку року — рекордні резерви. А Україна, отримавши у 2025 році рекордну зовнішню підтримку, має гарантоване фінансове забезпечення на 2026 рік. Тому немає жодного приводу чекати техногенні фінансові катастрофи. Навіть у ці холодні дні.

Тож гривня нікуди не летить. Хоча як і всі ми, може, хотіла б зараз відлетіти у теплі краї.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело