5 перешкод на шляху до миру: чому переговори в Абу-Дабі не можуть принести швидкого результату
Переговори між Україною, США та Росією в Абу-Дабі, черговий раунд яких відбудеться 1 лютого, дають багатьом надію на швидкий мир. Політичний аналітик Вадим Денисенко застерігає від необґрунтованих очікувань, виділяючи 5 причин, які виключають можливість домовитися в найближчій перспективі.
Не тільки території. Ширший контекст переговорів в Абу-Дабі.
Переговори в Абу-Дабі багатьом дають надію на швидкий мир. Але давайте спробуємо вийти за межі шаблонного уявлення про те, що ці переговори — про території.
Точніше, території є одним зі стовпів цих переговорів. Але вони також є і ширмою, за якою ховається більш глобальне тло.
Арктика
В результаті переговорів США хотіли б отримати те, про що їм так багато говорить Кирило Дмитрієв: доступ до вуглеводнів та рідкоземів Арктики, а також доступ до певних логістичних центрів Північного морського шляху. За рік американці, схоже, не просунулися тут практично взагалі.
Чому цей аспект важливий? Справа в тому, що в Росії є один глобальний козир: Арктика. І тут Путін є класичною собакою на сіні: Росія не може виробляти криголами, не може добувати нафту в тих складних умовах і має обмежений ресурс з очищення рідкоземів. У звʼязку з цим у Путіна є три варіанти розвитку подій:
- спробувати продати Арктику Китаю;
- спробувати диверсифікуватися між Китаєм та США (запустити і тих, і інших);
- нічого не робити.
Поки ми маємо ситуацію, коли Путін вибирає третій варіант, сподіваючись, що Вашингтон і Пекін погодяться на другий.
Зняття санкцій
Крім територій, Путін вимагає зняття санкцій. Без цього він не може закінчувати війну. Зняття санкцій, крім всього іншого, передбачає повернення (хоча б часткове) російських компаній на європейські ринки вуглеводнів. Але тут Путін впирається в подвійну стіну: США вважають, що європейський ринок має бути контрольований саме США. І поки до повернення росіян взагалі не готова Європа.
Ослаблення Росії
Ослаблена Росія влаштовує абсолютно всіх : США, ЄС та Китай. Продовження війни — це точно ослаблення РФ.
Чинник Китаю
Пекін не буде грати в закінчення війни, поки це не буде грою Китаю або він хоча б не стане рівноправним партнером США в цій грі. А Вашингтон поки не демонструє зацікавлення (читай п.1). Є, звичайно, сподівання на переговори Трамп–Сі, але поки вони дуже примарні, насамперед — через позицію Трампа. Хоча, повторю те, що говорив багато разів: ключ до швидкого миру є лише в Китаю.
Запас міцності Росії
Криза (економічна) в Росії наступить в середині 2027 року, якщо збіжаться два чинники: весь цей час буде зберігатися негативна нафтова кон'юнктура (низька нафтова ціна і полювання на тіньовий флот) та продовжиться серйозне накопичення управлінських помилок. Ми не маємо відповіді на питання ціни й поки ми не розуміємо, чи продовжать США доганяти танкери та чи підуть європейці далі слів (маю на увазі заяву 15 країн про закриття Балтійського моря).
В цілому, все це вказує на те, що з погляду логіки, завершення переговорів в короткостроковій перспективі малоймовірно. Проте я все ж залишаюся при думці, що логіка американських виборів і низькі рейтинги республіканців можуть суттєво повпливати на прискорення певних процесів. І у нас зберігається переговорне вікно можливостей квітень–травень (після переговорів Трамп–Сі).
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.