Олімпійська війна: як Росія влаштувала в Італії кібератаки і саботаж на тлі великого спорту

Зимові Олімпійські ігри в Італії стартували не з феєрверків і святкових церемоній, а з кібератак і саботажу. Ще до офіційного відкриття змагань країна зіткнулася з хвилею цифрових ударiв по інфраструктурі, дипломатичних установах і сервісах, пов’язаних з проведенням Ігор. А вже в перший день Олімпіади ці атаки отримали фізичне продовження – на залізниці.

5 лютого італійські спецслужби зафіксували масштабну DDoS-атаку на сайти, пов’язані з Олімпійськими іграми 2026. Під удар потрапили не лише сайти, пов’язані зі змаганнями та туристичною інфраструктурою в Кортині-д’Ампеццо, в одному з висококласних італійських курортів, а й дипломатичні представництва Італії за кордоном, а саме у США, Канаді, Франції та Австралії. Відповідальність взяла на себе група проросійських хакерів Noname057, яка давно фігурує у списках прокремлівських кіберугруповань. Формулювання в їхньому Telegram-каналі не залишали простору для інтерпретацій: атака подається як "покарання" за проукраїнську позицію Рима. Це важливий момент, тому що атака не маскувалася під кримінальну чи "активістську". Навпаки, вона була подана як покарання держави-члена НАТО за політичну позицію. Фактично йдеться не про спробу завдати реальної шкоди інфраструктурі, а про сигнал. Показати вразливість, зіпсувати інформаційне тло, нагадати: "ми поруч". Саме в такій логіці Росія та пов’язані з нею актори діють у кіберпросторі з 2022 року. Італійський міністр закордонних справ Антоніо Таяні прямо вказав на "російський слід", підкресливши, що самі виконавці підтвердили політичний мотив.

Менш ніж за 48 годин після кібератак ситуація перейшла з цифрового простору в фізичний. У перший день Олімпіади італійська поліція зафіксувала серію диверсій на залізничній інфраструктурі:

• поблизу Пезаро підпалено розподільчий щит;
• у Болоньї перерізано кабель системи вимірювання швидкості поїздів;
• на перегоні між Болоньєю та Падуєю знайдено примітивний вибуховий пристрій.

Жоден із цих епізодів не призвів до катастрофи, але всі разом вони мають важливу спільну рису, і полягає вона в тому, що удар наноситься по критичній логістиці в момент максимального міжнародного навантаження. Саме тому до розслідування залучили не лише поліцію, а й контртерористичні підрозділи. Міністерство транспорту Італії кваліфікувало інциденти як серйозні акти саботажу, нагадавши, що подібні спроби вже супроводжували великі міжнародні події, зокрема і Олімпійські ігри 2024 у Парижі. Це ключова деталь, що залізниця – не випадкова ціль. Вона символізує мобільність, логістику, безперервність держави. Удар по ній — це завжди спроба створити відчуття крихкості й втрати контролю, особливо в момент, коли країна перебуває в центрі світової уваги.

Контекст, у якому відбуваються ці події, має принципове значення. Росія на Олімпіаді-2026 представлена лише 13 спортсменами і в "нейтральному" статусі, тобто без прапора, гімну й національних символів. Російські збірні, включно з хокейною, взагалі не допущені. І тому для російської внутрішньої аудиторії це чергове приниження, яке ще й ретельно підживлюване пропагандою Кремля. Саме тому реакція Москви прогнозована, і замість спортивної конкуренції вони демонструють здатність нашкодити. Якщо не можна бути на п’єдесталі – можна бути фактором нестабільності.

Офіційно Москва, як і слід було очікувати, публічно дистанціюється від будь-якої причетності. Державні спікери говорять про "внутрішні проблеми безпеки Італії", а пропагандистські медіа — про "русофобську істерію Заходу". Втім, у російських Telegram-каналах і напівофіційних Z-ресурсах тон зовсім інший. Там атаки Noname057 подаються як "асиметрична відповідь", а проблеми на італійській залізниці — з іронічними натяками на "бумеранг санкцій". Адже народу треба показати міць нації. Це типовий для Кремля підхід: формальне заперечення плюс неофіційне заохочення.

І варто розуміти, що для Кремля Олімпійські ігри — дуже зручна ціль, адже виконують одразу декілька функцій. Кібератаки, диверсії на залізниці й інформаційний шум навколо "несправедливого ставлення до російських спортсменів" складаються в єдину конструкцію. Це не хаос і не збіг. Це чітко продуманий сценарій.

Його мета — не в зупинці самих Олімпійських ігор і не в реальній ескалації. Завдання інше:

• продемонструвати вразливість;
• нав’язати відчуття постійної загрози;
• покарати країну за політичну лояльність Україні;
• показати внутрішній російській аудиторії, що "Росія все ще може".

Заява віцепрем’єра Маттео Сальвіні про те, що інциденти не затьмарять репутацію Італії, звучить радше як політична необхідність. Насправді ж ці події – ще одне нагадування: великі міжнародні події давно перестали бути "поза політикою". Вони стали зручним полем для гібридних операцій.

Події навколо Олімпіади в Італії показують головне: гібридна війна не має пауз, навіть коли мова йде про спорт. Кібератаки, саботаж інфраструктури, інформаційний шум – це не спроба зірвати Олімпійські ігри фізично. Це спроба поставити під сумнів відчуття безпеки і продемонструвати, що жоден міжнародний майданчик не є "нейтральною зоною".

Для Італії це тест на стійкість. Для Європи ще одне чергове нагадування, що лінія фронту давно проходить не лише по кордонах, а й по серверах, залізничних коліях і великих символічних подіях.

Олімпіада триватиме, змагання відбудуться, але цей лютий уже вписується в нову реальність: спорт давно став ще одним полем гібридного протистояння, і це навряд чи останній такий випадок.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело