Від Буданова до Мерца: як змінюється динаміка переговорів навколо України
Очі всього світу зараз прикуті до Близького Сходу — і здається, що до України нікому немає діла і що переговорний процес щодо війни з Росією зупинився. Але це не так, запевняє воєнний кореспондент Сергій Місюра, і знаходить підтвердження своїм словам…
Починаю розбиратися у нашому переговорному процесі, який пропустив за останні дні. По Ірану все видно і зрозуміло, але не треба забувати й про нашу війну.
І першим, хто прокинувся (як на мене, неочікувано), став канцлер Мерц. Так, він сам на зустрічі з Трампом заявив, що без Німеччини (читайте — Європи) не бачить фінального переговорного процесу по Україні.
Що після відходу Америки від постачань зброї та допомоги — Європа залишається найбільшим донором та ключовим накладачем санкцій на Росію. Що без них за столом переговорів це все виглядає не цілісним. І це мені дуже подобається.
Тепер наш трек. І деталі з двох виступів. Інтерв'ю Буданова декілька днів тому чотирьом телеканалам та брифінг Зеленського. Перше я повністю подивився, друге читав тезами. І чудово те, що висновки з обох — збігаються. Отже, у нас є ванвойс, і, як стало зрозумілим з брифінгу, ми навіть на тристоронніх переговорах перекриваємо паралельні контакти російської групи! Раніше півні говорили одне нам, інше американцям, третє на спільних зустрічах. З приходом Буданова вони почали дотримуватися однієї лінії. Навіть не уявляю, скільки сил треба, щоб змусити півнів пам'ятати і відповідати за свої попередні слова.
Напевно, найважливіше, що сказав Буданов про переговори, що головний трек обговорення — це тема територій. Вся решта нижче за важливістю і вже майже вирішена. Воєнним треком займаються військові. А території — то вже політичний процес. І тут також важливий нюанс, що саме Буданов опікується політичним блоком у переговорному процесі, а це чи не найважливіший та найважчий кейс на цьому етапі. І допомога інших країн в цьому блоці — також тут.
Ще по інтерв'ю варто додати, що для когось стало відкриттям, а для вас точно нагадуванням (бо я про це постійно говорив), що у Буданова багаторічний досвід спілкування з росіянами. Він декілька разів говорив слово КШ, і ніхто з журналістів не розшифрував це словосполучення. Бо для людей в темі це звичайна абревіатура — Координаційний Штаб. А якщо точніше — Координаційний Штаб з обміну полоненими. І він існує задовго до 22 року…
Вкотре підкреслюю, що мені дуже подобається, що саме Буданов очолив нашу переговорну групу. Що з американськими, що з переговорниками півнів. І його слова та спокійна усмішка — "Я давно спілкуюсь та працюю з росіянами. Це просто треба сприймати як роботу. І така робота в розвідника".
Я б ще додав від себе — я люблю говорити з поки ще живими росіянами))
А тепер серйозно, бо пішли веселі флешбеки)
Підсумовуючи. Попри події в Ірані — ми не просто сидимо та чекаємо, коли там все закінчиться. Переговорний процес йде на тому ж рівні. Зиму пережили, почалася підготовка до наступної. За лютий звільнили більше територій, ніж захопили півні. Потрібно набрати якомога більше бонусів з подій на Близькому Сході.
У нас точно не все погано. Ми на правильному шляху.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.