Повторити успiх Netflix: як нерiшучiсть у бiзнесi може бути проблемою або можливiстю

“Ми сприймаємо невідоме як потенційну загрозу. Невизначеність запускає тривожність, блокує ясність мислення та знижує концентрацію. У такому стані нам не хочеться ухвалювати жодних рішень, тому що ми боїмося помилитися, — пояснює Костянтин Круглов. — Особливо помітні наслідки такої нерішучості в бізнесі, де є сотні прикладів, коли підприємці чи компанії втрачали вигоду. Мабуть, найвідоміший приклад — історія американського сервісу з прокату фільмів та відеоігор Blockbuster. На початку 2000-х ця компанія відмовилася купувати Netflix, тому що модель онлайн-прокату була незрозумілою для керівництва. У результаті Blockbuster зник з ринку, а Netflix став глобальним лідером індустрії. Це повчальний урок, який демонструє: іноді для успіху не потрібно повної ясності. Сьогодні здатність діяти в умовах неповної інформації — одна з ключових навичок кожної людини. Цю навичку можна розвинути, якщо змінити підхід до рішень, навчитися працювати з тривогою та опанувати прості психологічні стратегії”.

Чому ми боїмося невідомого

Ми боїмося невідомого не тому, що воно об’єктивно небезпечне, а тому, що мозок намагається захистити нас від можливих втрат та невдач. Так, це іноді допомагає вижити, але в роботі може заважати ухвалювати сміливі та вигідні рішення. Досліджуючи, як люди ухвалюють рішення в умовах невизначеності та ризику, ізраїльські психологи Амос Тверскі і Даніель Канеман дійшли висновку, що люди оцінюють ризики не раціонально, а емоційно. Погодьтеся, втратити 100 доларів психологічно болючіше, ніж отримати радість від 100 доларів за роботу. Через це ми часто не ризикуємо, навіть якщо шанс заробити досить високий. Також люди переоцінюють ризики. Наприклад, після новин про аварії люди починають боятися літати, хоча статистично це дуже безпечний вид транспорту.

Принцип вільної енергії

Вплив невизначеності на психіку та поведінку людини детально вивчав британський нейробіолог Карл Фрістон. Запропонований ним принцип вільної енергії пояснює, що мозок не любить “сюрпризи”, тому намагається зменшити рівень невизначеності у нашому житті. Для цього він прогнозує ситуацію, яка має статися, а потім порівнює її з реальністю. Якщо реальність не збігається з очікуваннями — виникає напруга, яка блокує будь-які наші дії. Це можна пояснити на конкретному прикладі. Працівнику доручили підготувати презентацію для керівництва. Але чітких інструкцій не дали. Працівник намагається вгадати, що саме очікує бос: який стиль, обсяг, деталі… Але через невизначеність і сумніви зростає напруга: “А якщо я помиляюся?”. Замість того щоб швидко зробити чернетку, працівник відкладає завдання, або постійно щось переробляє. Навряд чи керівництво оцінить цю роботу як ефективну. Фрістон пояснює, що повністю уникнути невизначеності не вийде, тому краще навчитися з нею працювати.

Правильні варіанти

Коли перед нами постає невизначеність, мозок має кілька варіантів виправлення ситуації. Усі вони служать одній меті — зменшити розрив між внутрішнім очікуванням та зовнішньою реальністю.

• Уточнення моделі. По суті, це навчання через зворотний зв’язок. Ми постійно перевіряємо свої припущення і коригуємо їх. Якщо ви запустили рекламу і бачите низький відгук — змінюйте контекст або аудиторію. Це дасть кращий результат.
• Дія і перевірка. Замість тривалого планування у стані невизначеності, набагато ефективніше експериментувати. Наприклад, перед масштабним запуском продукту зробіть прототип і перевірте його на невеликій аудиторії.
• Маленькі кроки. Боїтеся помилок? Робіть невеличкі кроки. Чим менший крок — тим менший ризик. Замість великого рішення, ухваліть серію невеликих рішень. Тепер у будь-який момент ви можете змінити напрямок.
• Прийняття помилок. Сприймайте помилки, як джерело інформації та сигнал для навчання. Цей процес психологи називають розвитком гнучкого мислення, адже людина не застрягає у своїх невдачах, а використовує їх для росту.
• Баланс між обережністю та дією. Бездіяльність та обережність ведуть до застою, а надмірний ризик — до хаосу. Тому найкраща стратегія у незрозумілій ситуації — діяти з обмеженим ризиком і поступово коригувати курс.

Як побороти тривожність

Невизначеність часто супроводжується тривогою та страхом — це нормальна реакція психіки. Щоб знизити стрес, психологи радять одразу почати діяти: зібрати корисну інформацію, зробити маленький крок і проаналізувати, вірний він чи ні. Якщо перед вами виникло незрозуміле завдання — уточніть його деталі, порадьтесь із колегами або просто зробіть чернетку з можливим варіантом його розв’язання. Замість того щоб лякати себе питаннями: “Що буде?”, шукайте відповідь на питання — “Що можна зробити зараз?”. І починайте діяти. Чим більше дій, тим менше простору лишається для тривог та страху.

Змініть своє ставлення до проблеми

Американський психолог Річард Лазарус одним із перших почав розглядати стрес не просто як реакцію на подію, а як результат оцінки людиною цієї події. Цей підхід називають когнітивною теорією стресу. Головна ідея Лазаруса полягає у тому, що між подією і реакцією на неї завжди є посередник — наше сприйняття. Потрапляючи в незнайому ситуацію, ми завжди намагаємося оцінити рівень її загрози. Але невизначеність не дає цього зробити. Ми не бачимо чіткого плану дій, тому не знаємо — впораємося чи ні? Щоб уникнути можливих проблем мозок оцінює ситуацію як потенційно небезпечну. Знизити стрес і бути ефективним можна, змінивши своє ставлення до ситуації. Заспокоїтись допоможе медитація або дихальні вправи, розмова з людиною, якій ви довіряєте та легка фізична активність. Завдяки цим діям ви не застрягнете в тривозі.

“Не уникайте невизначеності, а працюйте з нею: перевіряйте гіпотези, робіть невеликі кроки та постійно оновлюйте свої уявлення про ситуацію, — радить Костянтин Круглов. — Краще зробити і покращити, ніж нескінченно готуватися чи прокрастинувати. Фокусуйтесь на діях, а не ідеальному результаті. Він буде, адже не дарма кажуть — дорогу подолає той, хто йде”.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.