Вибухи на Запорізькій АЕС: чому Росія запустила чергову серію ядерного "жахастика"
Чому Росія наприкінці травня почала нагнітати істерію навколо Запорізької АЕС і атомної теми взагалі? Та просто тому, пише військовий оглядач Олександр Коваленко, що на фронті справи йдуть геть кепсько — а в Кремля є звичка вмикати ядерний психоз саме в таких ситуаціях.
Наша пісня хороша — починай спочатку і... підривай ЗАЕС!
Очільник "Росатома", корпорації країни, яка окупувала українську атомну станцію в Запорізькій області, привівши її технічний стан у катастрофічний і передаварійний, а також офіційні представники якої, депутати, політики і керівники, регулярно погрожують ядерною зброєю всьому світу, звинуватив Україну в нібито атаці безпілотника на машинний зал шостого енергоблоку ЗАЕС...
Тобто виникає підозра, а чи не готує Росія якусь масштабну провокацію на ядерному об'єкті? Хоча, хіба це вперше?
ЗАЕС перебуває в окупації російських військ з 2022 року і за цей час на об'єкті не тільки сталося безліч аварійних ситуацій з вини окупаційних військ, а й провокації, а також грубо порушувалися правила знаходження там тих, хто взагалі не мав би перебувати — російських військ і військової техніки!
Ми неодноразово ставали свідками того, як Росія грубо порушує міжнародні правила щодо поведінки на ЗАЕС, а саме:
- проводила імітацію обстрілів ЗАЕС нібито українською стороною для дискредитації СОУ, внаслідок чого російські снаряди розривалися в безпосередній близькості від об'єкта;
- розміщує військову техніку і боєприпаси всередині ЗАЕС;
- на сьогодні більша частина кваліфікованого персоналу на ЗАЕС замінена окупантами профнепридатними тимчасовими працівниками, що призводить до проблем під час обслуговування об'єкта, регулярних аварій та ігнорування технічних проблем.
Проте, незважаючи на щораз більшу загрозу більш глобальної аварійної ситуації, що загрожує не тільки Україні, а й усій Європі, міжнародні інституції, як-от МАГАТЕ, весь цей час нахабно ігнорують проблему ЗАЕС. До Росії не висувають жорстких вимог і жодним чином не обмежують її діяльність в атомній галузі, що лише посилює впевненість у тому, що дипломатичного шляху вирішення цього питання просто не буде знайдено.
Якщо тільки після чергової аварійної ситуації справді міжнародні організації не схаменуться і не стануть тиснути на Росію спільно, а не задобрювати її своєю пасивністю. Але чи не буде вже пізно?..
Ядерна істерія — це чітка ознака загнаності Кремля і того безвихідного становища, в якому опинилося все російське керівництво. Буквально вчора Володимир Путін у спілкуванні з маріонетковими журналістами намагався видати бажане за дійсне, заявивши: "Наші війська наступають в усіх напрямках кожен божий день!"
Правда ж у тому, що весняна наступальна кампанія РОВ у 2026 році стала найпровальнішою з 2023 року, а травень місяць і зовсім став для російських військ повною катастрофою!
Класика жанру в російського режиму: коли справи йдуть геть погано — посувай атомну електростанцію.
Повний провал російських військ на полі бою, логістичний локдаун півдня, дипломатичний глухий кут та інші провали Кремля змусили командування РОВ влаштувати настільки дешевий фарс із ЗАЕС, що навіть сліпоглухе МАГАТЕ навряд чи повірить версії окупантів. Але їм і не потрібно, щоб вірили.
Росіяни, які перебувають у паніці через ситуацію на полі бою, хочуть змусити панікувати українців і весь світ. Загрози ударів по АЕС інтуїтивно пробуджують внутрішній страх, і до офіційних пояснень того, що відбувається, цей страх пульсує і генерує своє бачення того, що відбувається, свою інформаційну картину. І на цьому ворог може грати в інформаційному просторі.
Крім того, росіяни намагаються шантажувати весь світ демонстрацією того, наскільки вони непередбачувані і нібито можуть підірвати АЕС, якщо щось піде не за їхнім планом. Але це такий самий блеф і фарс, як і підпал шин на станції чи удар дроном. Хоча незаперечним залишається факт, що перебування окупантів на цьому об'єкті є проблемою міжнародного рівня. От тільки міжнародне співтовариство, зокрема МАГАТЕ, поки що проти Росії не застосувало й половини тих важелів, які значно обмежили б її можливості в галузі атомної енергетики.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.