Розділи
Матеріали

Інакше порядку у ЗСУ не буде: що потрібно зробити після скандалу в полку "Скеля"

Військова журналістка Анна Калюжна порівнює умови в полку "Скеля" з концтабором або, що ще гірше, — з російською армією. Після публікації про скандальні та систематичні знущання над людьми в цьому підрозділі вона вимагає, щоб усіх винних було засуджено — інакше порядку в ЗСУ не буде…

Один із тих, хто пройшов пекло "Скелі" | Фото: Бабель

"Хто на розстріл, обирай!" Я сказав, що не буду. Він вивів мене. Почав стріляти біля вуха. Тих трьох я більше не бачив. Тіло одного поліція знайшла переїханим БТРом, а ще в одного були викручені руки"(С)

"І тоді, каже, по них відкрили вогонь — стріляли не в повітря, по ногах, вони бігли між деревами — тож кулі не влучили. У повітря підняли дрони. Коротше, знайшли нас. Вибили зуби, поламали ребра"(С)

Одна з цих цитат — свідчення українця, який побував у полоні у ворога, після деокупації Київщини.

Інша — переведеного в "Скелю" з іншої частини військовослужбовця після пережитого на полігоні.

Здогадайтесь, кому з них яка належить, і чим дійсно відрізняється те, що робили рос 3,14дари з людьми в полоні, і те, що роблять зі своїм особовим складом в деяких полках Сирського.

Катерина Лихогляд зібрала найдоказовіший наразі матеріал з масовими свідченнями про системні тортури, забивання до смерті, тягання людей по землі, прив'язаними до квадроциклів, змушування ходити під себе в туалет.

Ось лише деякі епізоди з матеріалу:

*****

У ніч на 26 лютого 2026 року, коли в наметі всі полягали спати, десь після опівночі на вулиці пролунав гучний вибух. Потім, згадує свідок, почулися крики і ще один вибух. Після цього зайшли охоронці, вивели всіх з намету — вишикували і перерахували. Однієї людини не вистачало. За 10–15 хвилин до строю на швидкості під’їхав квадроцикл. Ним керував начальник охорони полігона з позивним "Фін". Позаду сиділа людина, якої не вистачало — той самий харківʼянин із заклеєним оком. Крізь подерті штани виднілися посічені уламками ноги. Один з охоронців задер йому сорочку — на животі була велика гематома. Охоронці, звернувшись до строю, продемонстрували, що може бути, якщо тікати — чоловік втратив око.

Фін наказав пораненому стати перед строєм на коліна. Той не поворухнувся. Начальник охорони вдарив його — чоловік безсило впав на землю. Тоді Фін дістав пістолет і вистрілив у напрямку лежачого.

У підрозділі пояснюють, що "під час навчання 26.02 Олександр, про якого йдеться у матеріалі, відхилився від визначеного маршруту і підірвався на невідомому пристрої".

За 2 тижні постраждалий помер у лікарні. Причиною вказана легенево-серцева недостатність.

А отак прокоментували в "Скелі" інформацію про замінований периметр полігонів та підриви на мінах бійців:

"Якщо десь написано "міни", не треба перевіряти це ногою".

*****

І тоді, каже, по них відкрили вогонь — стріляли не в повітря, по ногах, вони бігли між деревами — тож кулі не влучили. У повітря підняли дрони.

"Коротше, знайшли нас. Вибили зуби, поламали ребра, ну, жесть просто. І цей охоронець, від якого я чкурнув, каже: "Що ти, с*ко, хочеш, щоб я замість тебе на нуль поїхав?" — згадує Олександр.

Олександр Семенов, той самий чоловік, який у січні 2026 року весь побитий прийшов у лікарню Кропивницького, теж не відмовлявся служити…

…він був непридатним через те, що перебував на замісній підтримувальній терапії. Але у 2026 році з якоїсь причини ВЛК визнала його придатним, і 10 січня Семенова повезли в "Скелю". А вже 23 січня він прийшов весь побитий до лікарні в рідному Кропивницькому і розповів таке: "Забивають, до квадроцикла привʼязують і починають волокти по землі тебе — поки ти не зітрешся". Саша втік зі "Скелі" з групою мобілізованих, коли їх перевозили з одного навчального центру на іншу локацію.

На відео, знятому медиками лікарні, видно, що в нього на голові декілька глибоких ран, брудні й побиті руки і ноги, стесані долоні і поперек. "Це я зняла його на відео. А потім пішла в кабінет плакати", — розповіла завідувачка відділення замісної підтримувальної терапії Тетяна Гуренко.

Його слова, які лишилися за кадром, переповідає лікарка:

"Я ніколи не думав, що можу обісратися — так били". Окрім ран на голові і стесаного тіла, свідки бачили в нього перебиті пальці на руках і сліди від наручників на запʼясті.

*****

Від себе:

Загалом потерпілі також свідчать про масові доведення до суїцидів на полігонах. Загибелі ж, які схожі на загибелі від побиттів, оформлюються, як "пневмонія" і "кардіоміопатія". І це десятки загибелей.

Для таких лікарiв — окремий котел в пеклі.

Тут у мене флешбек до того, як патологоанатоми записували жертв Голодомору. І оце ж все лише полігони. Далі ж бойові.

І ні. Після перебування в концтаборі люди не стають супервмотивованими вояками. Може, звідси і першість по втратах серед усіх підрозділів?!

Незважаючи, на оцей жах, "Скеля" отримала в цьому році найбільше людей. Приросла в 2–3 рази у порівнянні з минулим роком. Вже після численних скандалів.

Незважаючи на концтабір, який влаштувала "Скеля" у себе на полігонах, люди звідти тікають. Потім це все вони розказують рідним, знайомим, військовим інших бригад. Все це розходиться сарафанним радіо вже понад рік.

Наслідок — люди бояться армії як вогню. Бо всіх відправляють в ці полки Сирського.

І останні пів року, коли я почала отримувати подібні свідчення, я не засуджую людей, які бояться армії. І не засуджувати аж до моменту, поки покидьки, які розвели в нашій армії 3,14дарські порядки і поводяться з нашими людьми отак — не сядуть.

І останнє: "От, словом, привезли нас туди, вивели…наголо роздягнули, "обшманали", змусили зняти труси і присідати", — згадує свої перші враження про прибуття в "курятник" Олександр Жикін.

"Курятником" називається точка, куди привозять мобілізованих після ТЦК.

"Барс" на кокарду вам? А може, "курятник"?

ОПГ-"курятник".

Причетні мають сидіти.

І це ж все стало відомо за умови, що вони людям телефони не дають.

І так. Офіс Військового омбудсмана і Міністерство оборони України — не їдьте до них з перевіркою, поки основних причетних не затримано. Вони знову сховають всі докази, як свідчать Каті потерпілі, і як казали неодноразово мені.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело