Прип'ять захищає Україну: чому план сухопутного наступу з Білорусі виглядає безглуздо
Розмірковуючи про гіпотетичний наступ на Україну з боку Білорусі, експерт Олексій Кущ вбачає на його шляху суцільну перешкоду — річку Прип’ять, яка ускладнить будь-які активні воєнні дії. Є й кілька інших серйозних причин, через які здійснювати таку операцію було б вкрай необачно.
Не претендуючи на військову аналітику.
Аналіз із погляду географії або роздуми вголос.
Насправді наступ з боку Білорусі на правобережну частину України є вкрай складним через наявність такої перешкоди, як річка Прип’ять. Вона із заходу і аж до самого Дніпра відрізає Білорусь від України, паралельно утворюючи умовне "південне підчерев’я Білорусі", яке відрізане Прип’яттю від основної частини цієї держави.
А ще є продовження на захід у вигляді Дніпро-Бузького каналу до Бреста на Західному Бузі, тобто до Польщі.
Містків там небагато, а глибина Прип’яті — до 2 метрів. Правий берег Прип'яті (той, що в бік України, на півдні) — високий, горбистий. Він домінує над низькою заплавою лівого берега річки (того, що в бік основної частини Білорусі, на північ).
Плюс чинник боліт і лісів.
Саме "прип'ятське підчерево" у разі знищення мостів і початку бойових дій відсікається від основної частини Білорусі разом із Мозирем.
Мозир, до речі, розташований переважно на правому, високому березі річки Прип'ять. У цьому місті також знаходиться найбільший нафтопереробний завод.
Тобто гіпотетичний наступ з боку Білорусі географічно вкрай ускладнений — у такому разі вся військова логістика проходитиме через річку Прип’ять (виняток — знову ж таки гіпотетичний наступ Білорусі на Чернігівщину, але він не має військового сенсу).
Натомість у разі бойових дій, у межах теоретичного моделювання ситуації, Білорусь, як і передбачалося, втрачає "прип'ятське підчерев'я" та сам Мозир ("мозирський прип'ятський південний виступ"). Будь-яка контратака Білорусі тут відбуватиметься через річку Прип’ять — з низького заплавного лівого берега на високий, правий.
До речі, Мозир розташований на хребті й височить над територією, що простягається на північ від Прип’яті. Отже, гіпотетичні бої за Мозир будуть складнішими, ніж за Суджу.
До речі, Мозир — місто з населенням 100 000 мешканців, а в Суджі їх було приблизно 15–20 тисяч.
Чи стане Мозир "центром формування" нового опозиційного проєкту? Дізнаємося найближчим часом.
І не питайте мене: "А як же пройшов наступ з боку Білорусі у 2022 році через річку Прип’ять?".
Відповіді на це запитання у мене немає.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці "Думки" несе автор.