"Завтра буде удар": чому влада знову попереджає про наступ із Білорусі

Минулого тижня, після відвідин Рівненської області, президент України Володимир Зеленський повідомив, що наступ із Білорусі буде спрямований на Рівне, Житомир і Волинь, уточнивши, що західні регіони перебувають під такою самою загрозою, як і інші області на північних кордонах — Київська та Чернігівська.

"Саме звідти росіяни розглядають сценарії додаткових нападів на Україну — проти північних регіонів, нашого Чернігівсько-Київського напрямку", — сказав президент.

Він так само повідомив, що Україна вже зміцнює оборону на цьому напрямку. СБУ та Сили оборони розпочали масштабні заходи безпеки в північних регіонах України, що межують із Росією та Білоруссю. Українців попереджають про можливі перевірки документів, огляд авто та обмеження руху в окремих населених пунктах Чернігівської, Київської, Житомирської, Волинської та Рівненської областей.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський теж не виключив, що лінія фронту буде збільшуватися.

"Ви знаєте останні дані нашої розвідки і заяви нашого президента, верховного головнокомандувача, про загрозу Росії з боку Білорусі, можливі операції на півночі. Це реально, ми знаємо ці дані. Про те, що російський генштаб зараз активно прораховує і планує наступальні операції з півночі. Це означає, фронт ще збільшиться", — сказав Сирський.

А місцеві військові адміністрації вже приступили до зміцнення рубежів на кордоні з північними сусідами. Як заявила голова районної військової адміністрації Ковеля Ольга Черен, кордон із Білоруссю в межах Волинської області укріплено, а заходи з посилення оборони та захисту лінії держрубежу тривають. І навіть розроблено план евакуації населення.

На білорусько-українському кордоні все спокійно?

Зі свого боку, Лукашенко заявив білоруським журналістам, що його країна не має наміру втягуватися у війну проти України. За його словами, Білорусь може бути залучена до бойових дій тільки в разі, якщо її територія нібито відчуває агресію. Але, тим не менш, до цього Лукашенко анонсував точкову мобілізацію у своїй країні і заявив про продовження підготовки армії Білорусі до можливих бойових дій, включно з "наземною операцією".

Водночас у Держприкордонслужбі України заявили, що за даними на вихідні (23-24 травня), у прикордонних районах українсько-білоруського кордону не фіксують переміщення техніки або особового складу, також немає збільшення кількості російських і білоруських військових.

"Якщо говорити про лінію нашого кордону, то, на щастя, станом на цей момент переміщення техніки, або озброєння, або особового складу в безпосередній близькості до нашого кордону або такого накопичення ми не фіксуємо", — заявив Демченко.

Спікер ДПСУ додав, що головне завдання розвідки — відстежувати ситуацію вглиб території Білорусі. Що стосується кількості білоруських підрозділів біля кордону, то вона незмінна з 2022 року, відбувається тільки ротація військових.

Також Демченко зазначив, що на території Білорусі станом на зараз немає російських піхотних підрозділів, які могли б здійснити вторгнення на територію України з Білорусі. Водночас уся ділянка від Волині до Чернігівщини, за його словами, залишається зоною ризику.

Наступ із Білорусі: навіщо знову про це заговорили

По суті, ситуація на українсько-білоруському кордоні залишається туманною і незрозумілою. Збіг чи ні, але ближче до літа щороку ходять наполегливі чутки про підготовку наступу з боку Білорусі. Але цього року про це вже заявив Верховний головнокомандувач, і регіони, що межують із Білоруссю, терміново будують кругову оборону.

Як резонно зауважив військовий експерт Олег Жданов у коментарі "Фокусу ", оновити інженерні споруди, можливо, і варто, тому що потенційна загроза є. Але реально на сьогодні загрози немає. Водночас експерт розписав три варіанти того, що відбувається.

Перший варіант — політичний. Це політична гра нашого керівництва в плані відволікання уваги громадян від чогось важливішого, наприклад, від корупційних скандалів.

"У нас же так завжди було: "Не розгойдуйте човен, а то Путін нападе", — зазначив військовий експерт.

Або другий варіант — військовий. По суті, повторення літа 2025 року, коли роздули міф про те, що завтра з Курської області піде наступ на Київ.

"У результаті резерв був перекинутий нібито на північ, і ми втратили Покровськ. Тобто, можливо, це може бути пов'язано з подальшим розвитком подій на фронті", — продовжує експерт.

Третій варіант — корупційний. Є велика ймовірність того, що на будівництві оборонних споруд знову розікрадуть мільйони.

"Наскільки я знаю, на інженерне обладнання оборонних рубежів уздовж державного кордону виділили близько 12 млрд гривень. На 12 млрд можна було б купити снарядів і дронів, а тепер 12 млрд будуть зариті в землю. Тому розганяється ідея, що завтра буде напад з боку Білорусі", — вважає Жданов.

При цьому, як підкреслює експерт, міцність кордону — це не інженерне обладнання, це прикордонна служба.

"У прикордонної служби завдання — охорона та оборона державного кордону. Їхнє завдання — не допустити незаконного перетину державного кордону. Кордон насамперед повинен мінуватися протипіхотними мінами. Ми їх зараз закуповуємо та застосовуємо. Я скажу так: питання щодо білоруського кордону дуже цікаве", — наголошує військовий експерт.

Лукашенко, північний фронт і "гра на випередження": що відбувається навколо Білорусі

Як пояснив у коментарі Фокусу політолог Олег Постернак, розмови про можливий новий наступ з боку Білорусі не можна сприймати виключно як військовий сценарій — навколо цієї теми зараз ведеться велика політична, інформаційна та психологічна гра.

За словами експерта, ситуація виглядає суперечливо. З одного боку, Держприкордонслужба України заявляє, що не фіксує скупчення білоруських військ або техніки біля кордону. З іншого — президент Володимир Зеленський і українська розвідка говорять про ймовірність нових операцій Росії з території Білорусі та попереджають про ризики для північних областей України.

"Відбувається дуже дивна ситуація. Частина сигналів виглядає штучно, але при цьому не можна виключати, що керівництво України та європейські лідери знають більше, ніж зараз озвучується публічно", — зазначає Постернак.

Політолог підкреслює, що сама білоруська армія залишається необстріляною і навряд чи здатна самостійно становити серйозну загрозу для України. Однак головна небезпека полягає в іншому — Білорусь може знову стати майданчиком для російських операцій проти України, як це вже сталося 2022 року.

При цьому експерт нагадує: після початку повномасштабної війни між Києвом і Мінськом фактично існував негласний баланс. Україна не завдавала ударів по території Білорусі і не провокувала внутрішню дестабілізацію, а режим Лукашенка, зі свого боку, не допускав повторного масштабного вторгнення російських військ з білоруської території.

"Зараз цей баланс може змінюватися. І заяви про нову загрозу з півночі цілком можуть бути спробою зіграти на випередження", — вважає Постернак.

На його думку, Україна також може намагатися не допустити посилення контактів між Мінськом і Заходом. Експерт звертає увагу, що останніми місяцями між США та Білоруссю почала поступово відновлюватися певна комунікація, зокрема з питань санкцій та економічного співробітництва.

Крім того, Постернак не виключає, що Київ намагається заздалегідь зірвати можливий сценарій, за якого Білорусь знову стане майданчиком для потенційних перемовин між Україною і Росією.

"Інформаційна активність навколо білоруської загрози може бути частиною ширшої стратегії — показати, що Мінськ залишається союзником Кремля і не може розглядатися як нейтральний майданчик", — пояснює політолог.

Водночас експерт допускає й інший варіант: у Москви та Мінська справді можуть існувати певні домовленості, про які поки що невідомо публічно. Тому нинішні заяви Києва та європейських партнерів можуть бути спробою попередити можливий сценарій нового тиску на Україну з північного напрямку.

"Це не можна сприймати просто як чергові страшилки про наступ із Білорусі. Зараз навколо білоруського напряму йде велика політична і розвідувальна гра", — резюмує Постернак.

Нагадаємо, 20 травня президент Зеленський заявив, що отримав дані розвідки про загрозу наступу з Білорусі. Йшлося про повторну атаку РФ на Київську та Чернігівську область, як це було в перші дні російського вторгнення 2022 року.

Тим часом до Києва з першим офіційним візитом приїхала Світлана Тихановська — лідерка білоруської опозиції.