Україна у тріщинах: як суспільство звикає жити в стані постійних суперечок
За спостереженнями філософа Володимира Єрмоленка, Україна зараз розколота на десятки різних угруповань, які сперечаються й сваряться з десятків різних приводів. Росіяни мають дуже радіти, спостерігаючи за цим, а отже — час припиняти розколювати країну, час знаходити спільну справу, спрямовану на спільну ідею — перемогу України.
Про наші розколи.
В епоху мікротаргетингу працює також мікрокрекінг. Тобто вприскування в суспільство мережі мікротріщин, які розколюють його по десятках різних питань.
Є суспільства великих розколів. Такими є сучасні США, Польща, Франція, Німеччина, Британія тощо. Такою була Україна в 2010 році, частково навіть у 2013.
Сьогодні, як і в умовному 2018, Україна покривається не однією великою тріщиною, а безліччю малих. Як скло, по якому пройшлося мереживо тріщин, і яке ще тримається, але якщо воно розпадатиметься, то розпадатиметься на безліч уламків, а не на дві великі частини.
Спочатку ви сваритеся зі своїми друзями, сусідами, фб-френдами через питання Х. За тиждень ви сваритеся вже з іншими друзями, сусідами, фб-френдами через питання Y. Потім щодо питань A, B, C, D, P, Q, R і так по колу. І на відміну від суспільства великих розколів, через кілька десятків таких мікросварок у вас уже не залишається "бази", "племені", "зграї", куди повернутися. Бо з одними людьми з цієї зграї ви розсварилися через питання Х, а з іншими — через питання Y.
Це я і називаю мікрокрекінг. Павутина мікротріщин.
Це не є штучний поділ, бо кожна з наших сварок торкається дуже важливих і болючих питань. І щодо кожної з них обидві сторони зазвичай мають свою частину рації. Тому це так складно виправляти і складно склеювати.
Що важливо: це не розколи через ідеології, це розколи через досвіди. Ідеології можна звести до однієї послідовної доктрини і переслідувати єретиків. А от досвід у кожного свій. І в кожного є ті болючі "нюанси", які для інших є вторинними, а для тебе особисто — ключовими, сутнісними.
Як це склеювати? Тільки через спільну дію. Клеєм в суспільстві мікрокрекінгу може бути тільки спільна дія. Робота на спільний результат. Спільність взагалі здебільшого ховається не в минулому, а в майбутньому.
Ворог, звісно, знає наші болі, тому він продовжуватиме їх експлуатувати. Поглиблювати мікротріщини. Шукати нові й нові теми для розколу. Щоб перетворити нас на скло з павутинням тріщин, яке внаслідок сильного удару розсипеться.
Наше завдання — цього не допустити. Шукати те, що нас обʼєднує, а не те, що нас розʼєднує. І це ми знайдемо в спільній дії, спрямованій на одну спільну ідею — перемоги України. Це дуже складно. Але без цього ми програємо.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.