"Сузір"я Великого Пса": фільм Рідлі Скотта про життя людини, якій більше нічого втрачати

Цього разу до вашої уваги — постапокаліптичний фільм-притча "Сузір’я Великого Пса" з чарівним Джейкобом Елорді в головній ролі. Його партнеркою на зйомках стала Марґарет Кволлі ("Субстанція"). Фільм знято за мотивами роману Пітера Геллера "Собачі зірки" 2012 року.

Про що фільм "Сузір’я Великого Пса" 2026 року з Джейкобом Елорді

У недалекому майбутньому, а саме у 2035 році, смертельний вірус знищив більшість населення планети. Головний герой фільму, механік Хіг (Джейкоб Елорді), живе, не займаючись нічим особливо важливим, опинившись на межі часу та існування.

Хіг охороняє занедбаний аеродром разом зі своїм другом — вічно буркотливим Бенглі (Джош Бролін). Єдина розвага для головного героя — польоти до сусіднього Денвера за провіантом: там все ще можна роздобути прострочену колу, ліки та консерви. Паралельно Хіг допомагає громаді, яка дивом вижила, — чи то мормонам, чи то комусь, схожому на них.

Сам герой Елорді — типовий самітник, який оплакує смерть вагітної дружини, і головним другом котрого є зовсім не Бенглі, а вівчарка Джаспер.

У якийсь момент Хіг усвідомлює, що жити, як раніше, він більше не може. Вдівець зривається з насидженого, нехай і не найкомфортнішого місця і летить у пошуках таємничого радіосигналу з жіночим голосом, а в разі невдачі має намір покінчити з життям, врізавшись на літаку в гору, де вони з дружиною каталися на лижах ще до всього цього кошмару.

Отже, герой летить і зазнає аварії. На землі на нього чекає знайомство з фермером та його дочкою Сімою (Кволлі). Тепер ми точно знаємо, що у Хіга з’явилася надія на нове життя у просторі, де життя, здавалося б, не залишилося.

Не найсильніша сторона фільму — це сценарій. У ньому важко розібратися в мотивах агресії численних персонажів, які просто з’являються в кадрі на кілька секунд, а потім безслідно зникають. Причина протистояння з цими людьми, які надто швидко здичавіли, так і не була розкрита. Втім, як і причина, через яку одні здичавіли, а інші — ні.

Глядачам запропонували набір з хаотичних перестрілок і дивних спроб племен проникнути на аеродром або атакувати окремі будинки в лісі.

Однак у фільмі відчувається якась безтурботна свобода часу "після часів". Глядач вловлює атмосферу життя, де більше нічого втрачати, а повсякденні справи зводяться до спроб прожити день і поїсти те, що вдасться знайти.

Але головне в цій притчі навіть не це. Автор фільму вшив у сюжет підтекст, який стає зрозумілим не відразу, а лише після осмислення картини постфактум. Герой Елорді веде дещо дивне життя, якого він точно ніколи не хотів, проте у нього не було вибору.

Тепер його єдина мета — знайти якийсь оазис, котрий, за всіма очікуваннями героя, кращий за те, що він має зараз. Однак те, чим виявляється нарешті надана можливість познайомитися з голосом на іншому аеродромі, відображає розчарування будь-якої людини через помилкові прагнення і "маяки не біля тих берегів".

А загалом фільм про те, що за будь-яких обставин у кожного є вибір: зберегти людську гідність чи швидко здичавіти, поринувши у мстиву самопожертву.

Раніше ми повідомляли, що в український прокат вийшла нова комедійна стрічка з трилогії про пригоди на залізниці — "Потяг "Червона рута"".

Також ми розповідали, що культові особистості богемного Києва зібралися на одному "модному метрі".