На підступах до Запоріжжя: чи існує ризик проникнення РФ у місто
Росія не має жодних можливостей проникнути до Запоріжжя, про що нещодавно писали ЗМІ. Про це впевнено заявляє військовий оглядач Олександр Коваленко, перебираючи по черзі всі напрямки, на яких діє противник, і не знаходячи на жодному з них жодної можливості для інфільтрації.
Запоріжжя — у зоні інфільтрації?
Напередодні в мережі поширилася інформація про те, що вже цієї зими ймовірне проникнення російських піхотних груп до Запоріжжя. Звісно, така заява одразу підвищила рівень тривоги як серед мешканців міста, так і області. Своєю чергою російські пропагандистські ресурси негайно відреагували тріумфальними коментарями — українці побоюються, що взимку розпочнуться бої за Запоріжжя!
Насправді ж ця заява, яка опинилася в центрі загальної уваги, мала на увазі, як я розумію, ймовірність, а не факт. Хоча прозвучала вона набагато категоричніше, ніж слід було б. Але спробуємо розібратися в ситуації, що складається в районі Запоріжжя, і чи справді місту загрожує, теоретично, інфільтрація піхотних груп РОВ.
Найближче місце ведення активних бойових дій від обласного центру — це Степногірськ, плацдарм, який противник вже давно намагається захопити, але наразі, навпаки, втрачає над ним контроль.
На сьогодні більша частина Степногірська, а також усе Приморське, звільнені від сил противника. Підрозділи РОВ зберігають свою присутність хіба що лише в 3-му мікрорайоні, а також у південній частині сусідніх Плавнів, у районі станції 1138 км. Сили противника в основному зосереджені в районі Кам’янського і намагаються утримати контроль над трасою 08-12 від Степового до Щербаків.
Навіть якщо уявити собі спроби інфільтрації з цього напрямку, це стане можливим лише в тому випадку, якщо РОВ повністю захоплять Степногірський плацдарм і вийдуть на північний берег Конки, а це їм явно не світить до кінця 2026 року. І загалом — явно не світить.
Оріхівський напрямок?
У районі Оріхова РОВ дійсно намагаються проникнути в місто невеликими групами, оминаючи Малу Токмачку та Новоданилівку. Для цього використовують переважно одинаків-смертників, які користуються рельєфними особливостями місцевості та намагаються проникнути через балку Білоглинку та Велику кам’яну до південних околиць міста. Але прямої присутності в місті та контролю там у РОВ немає. Противник, якому вдається проникнути, своєчасно ліквідується.
Від Оріхова до Запоріжжя по Н-08 — це всього 50 кілометрів.
Гуляйпільський напрямок наразі навіть не розглядаю через його віддаленість від Запоріжжя та тактичний, а можливо, й оперативно-тактичний глухий кут РОВ у цій зоні.
Загалом, з огляду на ситуацію на Запорізькому напрямку, обмежені можливості РОВ щодо проведення активних наступальних дій та загальні тенденції, враховуючи контратакувальні дії ЗСУ, не про всі з яких можна говорити відкрито, дотримуючись режиму тиші, у мене виникають серйозні сумніви щодо того, що у противника цієї зими з’явиться можливість проникнути до Запоріжжя. Радше навпаки.
Ті тенденції, які ми спостерігаємо у зоні відповідальності щонайменше 58-ї Загальновійськової армії РОВ, явно вказують на втрату ініціативи цим формуванням на цілій низці ділянок та неможливість утримання своїх позицій.
Загалом, правильною позицією завжди має бути підготовка до найгірших сценаріїв і найбільш негативного розвитку подій, але й міру теж слід знати, особливо в суспільстві, яке вже п’ятий рік поспіль надмірно морально та психологічно перевантажене й виснажене.
Для Запоріжжя на сьогодні найбільшою загрозою з боку РОВ є щоденний, цілодобовий терор усіма засобами ураження, якими російські терористи можуть дістати до міста. Але говорити про сили та засоби в цій оперативній зоні, які б змогли забезпечити противнику до кінця року такий успіх, завдяки якому почалися б перші інфільтрації в обласний центр, — не доводиться. Таких можливостей не спостерігається і навряд чи вони з’являться в найближчій перспективі.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали у рубриці "Думки" несе автор.