Розділи
Матеріали

Немежана подяка за обмежену допомогу: за що Україна має бути вдячна США

У своїх нещодавніх мемуарах експрезидент США Джо Байден нарікає на те, що так і не побачив від Зеленського достатньої вдячності. Екс-редактор "Військового Фокусу" Ігаль Левін ставить з цього приводу логічне запитання: а за що саме Україна має так вже дякувати США, які, зрештою, нашими руками вирішували свої геополітичні проблеми?

Байдену не вистачило вдячності з боку України | Фото: The Hill

У своїх нових мемуарах Байден скаржиться, що Зеленський не висловив достатньої вдячності.

За що вдячний? За те, що, знаючи про неминучість повномасштабного вторгнення, до початку війни фактично не поставили жодної важкої зброї?

За що вдячний? За те, що сам Байден уже списав Україну і за дві доби до вторгнення фактично радив Кулебі рятувати свою сім’ю, замість того щоб думати про мільйони громадян України?

За що вдячний? За те, що, коли Україна почала громити ЗС РФ і вигнала їх з-під Києва, з Херсона та з-під Харкова, американці продовжували дозувати поставки далекобійної зброї та сковували нас обмеженнями на удари по російській території?

За що вдячний? За 31 "Абрамс", навколо яких було стільки галасу, ніби це 31 космічний стратокрейсер, який треба відправити в інший вимір?

За що вдячний? За те, що вони зреагували й почали тиснути на Київ, вимагаючи припинити удари по російських НПЗ, коли Україні це почало вдаватися?

Так, США надали "хімарі" та ще купу корисних речей, але давайте не будемо вдавати, ніби все це було виключно заради самої України.

Вашингтон побачив, що українці здатні запекло боротися, а отже, можна підтримати Україну й за її допомогою послабити Росію. Що й було зроблено, причому порівняно недорого — кількома десятками мільярдів доларів, без необхідності самому воювати з Росією.

Так, план спрацював чудово, але до чого тут подяка від Києва? Дякувати за те, що твоїми руками вирішували, зокрема, й чужі завдання?

Це дуже збочена логіка. І так, американці — ще ті політичні збоченці, але у всього є межа.

Байден справді вважає, що в Києві сидять зовсім інфантильні ідіоти? Що Зеленський та його оточення не розуміли, що США вирішували у цій війні власні стратегічні завдання?

Зрозуміло, що вони це усвідомлювали, тому й дякували відповідно — Зеленський не раз публічно висловлював подяку США. Як за часів Байдена, так і згодом за часів Трампа. Очікувати чогось понад це — наївно, нерозумно й досить грубо.

Байден міг би проявити у своїх мемуарах трохи більше поблажливості як представник сильної сторони, а не такої дріб’язковості — дріб’язкових людей ніде й ніколи не любили.

Це, до речі, стосується й Трампа: дріб’язкова заздрість — одна з тих спадщин, які він залишить після себе.

Такер Карлсон, колись, говорячи про президента США — тоді це був Байден, — сказав, що той є вбивцею. І це правда: будь-який президент сильної країни, яка проводить активну й агресивну зовнішню політику, — вбивця.

Це технічний опис, це не маркер, тут немає позитивних чи негативних конотацій.

І ось, здавалося б, ви можете залишити після себе спадщину крутих хлопців-вбивць, які запаморочили голови своїм світовим суперникам. Але ні, і Байден, і Трамп опускаються до дріб'язковості, рахуючи кожну копійку (витрачену в їхніх же інтересах!) або кількість вимовлених слів "дякую".

Поведінка, якої, безперечно, не очікуєш від лідерів передової цивілізації нашого світу.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело