Живі та мертві. Як працює Державний реєстр виборців і чи багато в ньому померлих українців

Генеральний прокурор Юрій Луценко закликає максимально дотриматись чистоти списків виборців, щоб не допустити маніпуляцій голосами виборців на президентських виборах. У ході координаційної наради з керівниками правоохоронних органів 18 лютого закликав міграційну службу перевірити реєстри, щоб уникнути такої маніпуляції на виборах, як голосування за мертвих громадян.

"Обмеження в роботі з Державним реєстром виборців для кандидатів на пост президента і політичних партій введено в 2015 році в зв'язку з агресією проти України з боку Російської Федерації. Його прояви, зокрема, стосуються інформаційної безпеки держави. Як тільки в нашій країні зміниться ситуація, ми зможемо собі дозволити бути більш безтурботними щодо персональних даних наших громадян, і кожен відповідальний політик повинен це розуміти ", — таку заяву зробила 14 лютого на брифінгу, присвяченому роботі Державного реєстру виборців, голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук.

Ставка на скандал

Сліпачук вважає неприпустимими спроби втручання окремих політиків в роботу Держреєстру шляхом маніпулювання цифрами. Як доказ вона наводить факти статистики: "З 2009 року було видано 20 копій бази даних Держреєстру виборців політичним партіям, п'ять копій — фракціям у Верховній Раді, 14 — кандидатам на пост президента України. Тобто, всього — 39. За весь цей період у ЦВК не надійшло жодного звернення від партій або кандидатів в президенти України про невідповідність записів про виборців ".

Нагадаємо, порядок надання електронної копії бази даних Державного реєстру виборців (ДРВ) для здійснення політичною партією публічного контролю над його веденням затверджений постановою Центрвиборчкому 5 листопада 2010 року. 13 січня 2015 року до нього були внесені зміни. Тепер представник політичної партії може здійснювати перегляд електронної копії бази даних ДРВ виключно в приміщенні ЦВК на спеціалізованому автоматизованому робочому обладнанні.

Таким чином, голова Центрвиборчкому публічно спростовує звинувачення лідера партії "Громадянська позиція" Анатолій Гриценко, який звернувся до суду через заборону працювати з базою даних ДРВ поза стінами комісії. 4 лютого Шостий апеляційний адміністративний суд Києва відмовив йому в задоволенні позову до ЦВК. А 9 лютого Касаційний адміністративний суд Верховного суду відмовився задовольнити апеляцію Гриценко.

Слід додати, що 13 лютого заступник начальника центрального виборчого штабу Гриценка з юридичних питань Микола Катеринчук заявив: "Анатолій Гриценко звернувся до Центральної виборчої комісії з метою здійснити публічний контроль над списками виборців. Оскільки ми підозрюємо, що в списках 4%, або 1,4 млн осіб — "мертві душі". У ЦВК відповіли відмовою ".

За твердженням Катеринчука, інформація про те, що "з адміністрації президента йдуть вказівки формувати такі списки" надійшла в штаб Гриценка "від одного з розпорядників реєстру виборців".

Як працює Держреєстр виборців

Як пояснює Фокусу керівник служби розпорядника Державного реєстру виборців Олександр Стельмах, в даний час автоматизована система обробки даних ДРВ є найбільш точною в Україні, тому заяви про наявність 1,4 млн "мертвих душ" — не більше, ніж вигадка. На підтвердження своїх слів він наводить дані, оприлюднені на сайті ДРВ з 2010-го по 2018 рік.

"За весь час роботи системи кількість виборців зменшується. Збільшується лише число виборців, що мають в паспорті позначку" вибув ". Але вони не включаються до списків виборців. Твердження про міфічне збільшення українців, які не зможу проголосувати — безпідставні", — робить висновок Стельмах.

Крім того, на дані, що надходять в ДРВ, частково впливає людський фактор. "Наприклад, було прийнято рішення про передачу повноважень щодо реєстрації місця проживання від Державної міграційної служби органам місцевого самоврядування. Це теж вплинуло на якість даних Держреєстру, вона стає гіршою. І ми будемо з цим щось робити, але також потрібно враховувати, що завдяки особистому профілю виборця, кожен українець може перевірити своє прізвище в списку виборців дистанційно і внести зміни, в разі якщо була допущена помилка. До речі, у законі про Державний реєстр прописано, що виборець зобов'язаний сприяти роботі ДРВ. А коли виборець приходить на виборчу дільницю і бачить помилку, потрібно не лінуватися і говорити прямо: "Виправте помилку". Без цього ніяк. Адже як би якісно в Україні не працювали всі державні органи, реєстри, ми не можемо забезпечити стовідсоткову правильність подачі даних, поки виборець сам себе не перевірить ", — ділиться подробицями з Фокусом Стельмах.

Але є період, коли база даних ДРВ не оновлюється. За десять днів до дня голосування список виборців йде в друк, що займає, як правило, два дні. Потім протягом п'яти днів органи ведення Держреєстру уточнюють отримані дані у "суб'єктів їх надання", як каже Стельмах.

Відомості в ДРВ подають органи реєстрації місця проживання, Державна міграційна служба, Державна пенітенціарна служба, командири військових частин, суден, центри обліку бездомних громадян, Міністерство охорони здоров'я, консульські установи. Дані про померлих українців надходять в ДРВ з Міністерства юстиції. Вони відображаються в базі протягом п'яти років з відповідною відміткою.

У підсумку за два дні до голосування ГРІ подає список виборців до Центрвиборчкому. Весь цей період часу база даних Держреєстру не оновлюється, а дані про виборців, які вибули зі списків, не відображаються. Однак Стельмах запевняє, що цей нетривалий "застій" не робить принципового впливу на кількісний склад виборців.

За ці дні в Україні в середньому "відбувається 92700 подій, пов'язаних з міграцією виборців, 34800 — з заміною прізвищ, а 21900 українців помирає. Якщо взяти загальну кількість виборців, то вона буде мізерною. До речі, багато країн за місяць до голосування або навіть за три місяці закривають виборчі списки і не вносять ніяких змін до них ", — розповідає Стельмах.

При цьому чиновник додає, що під час кожної виборчої кампанії збирається інформація про виправленя прізвищ. "Якщо взяти, наприклад, виборчу дільницю на 2500 виборців, то в середньому проблеми з даними виявляються у 1,5% громадян", — зазначає Стельмах.

На брифінгу були надані дані з сайту ДРВ на 14 лютого: 38,714 млн зареєстрованих виборців (загальна кількість записів в базі даних. — Фокус), з них — 35541743 записів про виборців, 3109046 — про померлих, 27616 — про осіб без громадянства, 35917 — про недієздатних осіб. 34,545 млн зареєстрованих українців мають виборчу адресу, а 996 тис. 750 — позначку "вибув" (мова йде про службову позначку про вибуття виборця із зареєстрованого місця проживання. — Фокус).

Згідно з попередніми даними ЦВК, для голосування на президентських виборах 2019 року в виборчі списки буде включено 29 млн 879 тис. 548 громадян.

Що кажуть депутати

Голова парламентського комітету з питань інформатизації та зв'язку Олександр Данченко обіцяє Фокусу, що питання наявності в ГРІ померлих українців, які ніби-то будуть внесені до виборчих списків, стане предметом обговорення депутатами в кінці лютого. "Щодо роботи Держреєстру виборців зараз існує багато маніпуляцій. Ми якраз займаємося цим питанням і питанням кіберзахисту, щоб не бути голослівними. Головні питання порядку денного: якою буде кіберзахист роботи єдиної інформаційно-аналітичної системи" Вибори ", наскільки автоматизована й ефективна робота безпосередньо Держреєстру, чи вибули з нього "мертві душі". На найближчому засіданні комітету ми будемо заслуховувати представників ЦВК з питань роботи Держреєстру виборців ", — попереджає Данченко Фокус.

А перший заступник голови парламентського комітету з питань правової політики і правосуддя Леонід Ємець на питання Фокуса, чи можна довіряти даним ДРВ, відповідає: "Їх потрібно перевіряти завжди. Правоохоронні органи повинні досліджувати питання про наявність" мертвих душ ", щоб переглянути, чи можливі зловживання Центрвиборчкома в цьому контексті. Якщо будуть виявлені факти правопорушення, то винних слід покарати. Вважаю, тільки так потрібно діяти. Раз надійшли заяви про грубі зловживання повноваженнями, то це потенційний злочин. Відповідно, правоохоронні органи повинні здійснити необхідну перевірку ".

Колишній голова правління Комітету виборців України, депутат Верховної Ради Олександр Черненко вважає, що на даний момент ДРВ є хоч і "не на 100% досконалою, але найбільш точною базою даних в Україні".

"Дрібні неточності можна списати на людський фактор, а не на злий помисл. За моїми оцінками їх менше, ніж 0,5%. Багато апелюють, що в базі даних Держреєстру є мільйони українців, які виїхали на заробітки. Але вони повинні бути в ньому — це громадяни України з правом голосу, які в день проведення виборів можуть проголосувати в посольстві, або приїхати в Україну і проголосувати. У Держреєстрі є і "мертві душі", але я беру це словосполучення в лапки. Померлі українці є в електронній базі, але вони не відобразяться у виборчих списках, які будуть друкуватися для виборчих дільниць. Вони автоматично відкріплюються від місця реєстрації. Навпаки біля їх прізвищ стоїть штамп "вибув", — ділиться своєю думкою з Фокусом Черненко.

• Читайте також: Довго і дрібно. Як будуть виглядати виборчі бюлетені на виборах 31 березня

За словами депутата, ДРВ формується двома способами. У першому випадку органи ведення реєстру самі відстежують дані про українців, які народилися або померли, яким виповнилося 18 років і так далі, передаючи відомості до ДРВ. Наприклад, в разі смерті громадянина, відділ державної реєстрації фіксує цей факт і в найкоротші терміни передає інформацію органу ведення реєстру для внесення відповідних змін до бази даних Державного реєстру виборців. У другому — українці самостійно повідомляють про зміни у своєму житті. "Існує безліч випадків, коли громадянин виписався, ніде не прописався і не подав даних про себе в Держреєстр виборців. У підсумку виходить, що він записаний, але не прив'язаний ні до якого з виборчих дільниць. Якщо такий громадянин помер, але ніхто цю інформацію не подає, то органам реєстру немає звідки її взяти. Такі факти існують, але це не означає, що Держреєстр виборців не точний. Не можна взяти прізвища людей, яких немає, і проголосувати за них. Таких фактів може бути кілька десятків через неуважність, але не 1,4 млн ", — ділиться подробицями з Фокусом Черненко.