Високосний рік Зеленського. Президент — про боротьбу за вакцину, тет-а-тет із Путіним і корупцію

"Як багато того, про що я б хотів розповісти, але поки не можу", — із цих слів почалося наше інтерв'ю з президентом Володимиром Зеленським. Ми зустрічаємося 19 грудня, в День святого Миколая. Офіс глави держави порожній, світло горить лише на четвертому, президентському, поверсі. У кабінеті глави держави вже стоїть новорічна ялинка, але святковий настрій відчувається слабко. На робочому столі — стоси паперів, повітря просочене стійким ароматом кави. Дивно, але в кабінеті немає годинника. Ймовірно, тому, що час тут обчислюється не стрілками, а кількістю виконаних завдань.

Запрошуючи за стіл переговорів, Зеленський погоджується відповідати на всі, навіть найнезручніші, питання. Але часу на зустріч критично мало — всього одна година. У такому цейтноті обговорити всі накопичені за 2020 рік проблеми неможливо. Саме тому домовляємося тут і зараз знову зустрітися через рік, щоб уже детальніше проаналізувати, як змінюється Україна при президенті Зеленському.

Добути вакцину

2020 рік став повноцінним роком роботи президента: у вас остаточно сформувалася команда ОП, є своя фракція в парламенті, свій Кабмін. Цей рік особливий також тим, що Україна зіткнулася відразу з трьома кризами — коронавірусною, економічною і конституційною. Як ви для себе охарактеризували цей рік?

— Вважаю, що це один із найскладніших років для кожного українця. Викликів багато. Робота в такому режимі хардкору почалася з Ірану [8 січня під Тегераном був збитий український літак, загинули 176 осіб] — потужний удар під дих вже повноцінній, як ви сказали, команді, яка не бачила таких трагедій і ніколи не виходила з таких капканів. Усе почалося з цієї трагедії, нам потрібно було бути реальною державою, а не просто якимись хлопцями, які займаються своєю роботою на посадах. Ми повинні були бути державниками. Нам потрібно було швидко отримати визнання іранської сторони, що вони дійсно стріляли по нашому літаку і збили його ракетою. Ми цього домоглися.

Це все при тому, як добре закінчувався 2019-й: 100 українських заручників з ОРДЛО ми повернули додому після нормандської зустрічі. Ось кінець року, всі святкують Новий рік, люди повернулися в сім'ї. І раптом збивають наш літак в Ірані.

Після цього з'явилося відчуття, що падіння літака продовжилося, вибачте за паралель. За цим настав коронавірус. У всьому світі ніхто нічого не розумів — що це таке, куди бігти, що робити. Ми діяли інтуїтивно та професіоналами в цьому питанні стали тільки тому, що мало спали і дуже багато працювали. Нам вдалося збити першу хвилю вірусу, але ми точно зрозуміли, що в країні немає медицини.

Коронавірус показав, що реформа медицини виявилася провальною. Охорона здоров'я досі не на тому рівні, щоб швидко реагувати на подібні виклики.

— Не будемо думати про те, якими міністрами були Уляна Супрун або Зоряна Скалецька, або хто був до них. Забудемо про це і просто подивимося, що є в Україні.

Історія зі скороченням лікарень. Слава богу, що в нас така бюрократія і ми такі менеджери, що не встигли, згідно з планами реформи, закрити лікарні. І всі вони працюють. Коли в світі зараз відкривають і щось будують, у нас все є.

Ми дуже швидко налагодили виробництво масок, дезінфекторів, халатів. Після цього допомагали Італії та ще багатьом країнам. Дістали всіх інфекціоністів із різних куточків країни, дали їм роботу, зарплату. Зараз готується пропозиція щодо нового сучасного інфекційного інституту, який почнемо будувати в наступному році.

За вашу каденцію міністр охорони здоров'я змінювався тричі. Спочатку Зоряна Скалецька, потім Ілля Ємець, тепер — Максим Степанов. На вашу думку, що з ними було не так?

— Тому що наша держава не звикла працювати, як працює будь-яка компанія. У бізнесі все просто: тобі дається завдання, якщо ти його не виконав, то йдеш і замість тебе беруть іншу людину.

У бюрократичній системі держави завжди було багато партій і коаліційний уряд. А що таке коаліційний уряд? Ти просто так не можеш звільнити міністра, треба домовлятися. Зараз можливість звільняти є.

Коронавірус — це війна. А на війні солдатів в атаку веде командир. Якщо він не веде, а перший біжить в атаку солдат, треба міняти командира. Якщо командира вбили, треба, щоб з'явився інший. Тут те ж саме. Я вважаю, що вірус психологічно вбивав міністрів. Вони не могли дуже швидко виконувати завдання не тому, що погані, а тому, що були міністрами в такий час.

Скалецька була прекрасним міністром, дуже її поважаю, я хотів, щоб вона залишилася. У Нових Санжарах Скалецька психологічно не розуміла, чому люди так поводяться [у лютому в селище привезли евакуйованих із Китаю українців та іноземців, місцеві жителі виступили проти, забороняючи автобусам в'їжджати до місцевого санаторію]. Я їй дзвонив і пояснював. Ми порадили їй піти з людьми на ізоляцію, щоб вони не переживали.

Був міністр Ємець. Прекрасний вчений, великий лікар і хірург. Але від нього вимагалося працювати 24 години на добу. Вважаю, що для нього це було складно. Через епідемію COVID-19 він не зміг, хоча я поважаю його.

Сьогодні — Степанов. Він працює в складних умовах боротьби з коронавірусом.

Ваша оцінка його роботи?

— Мені дуже складно оцінювати. Він найміцніший з усіх, хто був. Це точно. Він старається. Вважаю, що прем'єр-міністр і міністр повинні щільніше працювати разом, повноцінною командою. Мені здається, що це дуже важливо.

Вакцинація. Вважаю, це буде найскладніший виклик для міністра Степанова. Тому що ми не входимо до переліку пріоритетних країн, які найближчим часом отримають вакцину. Й ось тут проявляється — міністр чи не міністр. Тому що, якщо твоя країна не входить до списку тих, кому і так дадуть вакцину, і так все буде нормально, і так будуть великі доплати лікарям, ти повинен зробити все, щоб ми опинилися в цьому списку. Це і є перевірка.

Поки йому це не вдається?

— Ні, я не можу так сказати. Результат ми з вами побачимо в лютому і березні наступного року. Я поставив йому завдання: ми повинні отримати вакцину наприкінці січня, у крайньому випадку — в лютому.

Ви сподіваєтеся, що ми отримаємо її безкоштовно?

— Це не важливо.

У бюджеті на 2021-й закладено трохи менше 3 млрд грн на придбання 8 млн доз вакцини. Це дозволить вакцинувати лише 4 млн українців, які належать до груп ризику. Як бути іншим?

— На 8 млн доз у нас є безкоштовна вакцина COVAX. Ми звертаємо увагу на гроші, чи вистачить їх. Я впевнений, що вистачить. Тому що є безкоштовна вакцина, є ще додаткові кошти, про які ми говоримо з нашими західними партнерами. Але ще зарано говорити, ще не отримали. У будь-якому випадку люди повинні зрозуміти, що за один день не можна забезпечити 10 млн людей вакциною. Не тому, що наші люди не хочуть вакцинуватися, а тому, що всі країни борються за її отримання. Я хочу, щоб в січні ми отримали 100-200 тис. доз. Але нам доведеться дуже сильно попрацювати, щоб люди пішли вакцинуватися.

Прем'єр каже, що безкоштовно вакцину отримають люди з груп ризику. Решта, хто захоче, зможуть вакцинуватися за власні кошти. Ви підтримуєте таке рішення?

— Я точно знаю, як буде, незалежно від того, підтримую я чи ні.

Є люди, які можуть дозволити собі купити вакцину. Візьмемо мене.

Думаю, вам як президенту вакцина буде безкоштовною.

— Ні. Я нічого безкоштовно як президент не беру. Коли ми говоримо з компаніями, які будуть поставляти в Україну вакцину, вони просять відкрити для них комерційний ринок. Це говорить про те, що є сегмент людей у всьому світі, і наша країна не виняток, які не будуть звертати уваги на ціну. Вони розуміють, що в держави є пріоритетні групи населення, — бідні люди, лікарі, армія, вчителі, люди з важкими хворобами. Тому такі, як я, будуть вакцинуватися за свій рахунок. Це нормально.

Підхід простий: ми не будемо блокувати платну вакцинацію. Це не правильно. Потрібно відкривати ринок.

ТОВ "Конституційний Суд"

Найбільш несподіваною подією цього року я б назвала конституційну кризу. Вона з'явилася несподівано, наробила шуму і зникла. Чому все затихло?

— Вона нікуди не зникла. Ми її зупинили. Давайте спочатку. Я не хочу, як попередники, говорити, що всі ці 30 років у нас конституційна криза.

Скажімо так, дуже багато років в Україні працює державно-приватне партнерство, яким я називаю Конституційний Суд.

Що це означає?

— Це коли є щось державне, але ним користуються якісь приватні структури. Тобто КС не є незалежним, хоча, згідно із законодавством, він є таким. Багато років на них, цих акціонерів КС, впливають гравці — як із бізнесу, так і з політики. У нашій країні політика — це іноді паралель з бізнесом. Поки що. Колись ми з цим покінчимо.

Склад КС нам із вами зрозумілий: це як "діти" Віктора Януковича, так і "племінники" Петра Порошенка. Ще є "далекі родичі" Юлії Тимошенко. Це правда, з якою ми живемо. За мою каденцію нових суддів у КС не призначали.

У Верховної Ради та вашої фракції була така можливість.

— Є кандидатури від ВР, які ніяк не можуть пройти конкурс.

Було голосування за кандидатів, але його провалили.

— Так, ви правильно відповідаєте на своє питання. Це вплив із боку зацікавлених осіб. Але коли воно ззовні, воно й усередині. Тим партіям, чиї представники є в КС, не потрібні інші судді, хоча, згідно із законодавством, туди повинні потрапити нові кандидатури.

Так ось, у нас із вами є ТОВ "Конституційний Суд", де виконувач обов'язків — Олександр Тупицький. Вважаю, він перевищив свої повноваження. Я навіть не беру момент, як вони одного главу змінили на іншого [йдеться про звільнення глави КС Станіслава Шевчука в травні 2019 року, який вважає це незаконним]. Це залишиться в історії. Але вони завжди працювали не за законами, за якими живемо ми з вами, а відповідно до їхнього особистого закону про приватний КС.

Почали вони з НАБУ. Почали м'яко: своїм рішенням не зняли керівника, не закрили НАБУ, тільки поставили під сумнів, чи може президент призначити директора Бюро. Потім вони перейшли до НАПКА [заблокували частину його повноважень], після чого я зрозумів, що їх терміново треба зупинити.

Я не запрошував жодного суддю до себе на зустріч, але всі хотіли зі мною поспілкуватися. Голова КС [Тупицький] теж дуже хотів зі мною познайомитися. До всіх подій він прийшов до мене і сказав, що є деякі неконституційні речі. Я з ним погодився. Він говорив, що вони державники, захищають Конституцію. "Є якесь бачення в цілому, де є загрози?" — питав Тупицький у мене. Тому що після ухвалення закону про земельну реформу я публічно говорив, що не дай бог, щоб КС скасував цю реформу.

Тоді я йому сказав, що впливати на них не можу, робіть, що хочете. "Але якщо ви мене питаєте про державну позицію, я говорю: земельні, банківські, мовні питання прошу не порушувати, для того щоб не розколювати суспільство", — сказав я на тій зустрічі. Ми потиснули один одному руки.

Потім була історія з НАБУ. Після НАПКА ми знали, що буде далі — земля, мова, банки. Тобто все це — велика операція. Спеціальна вона чи ні, мене як президента не цікавить.

Далі було моє, як я вважаю, жорстке рішення, яке повністю зупинило можливі наміри КС скасувати ті чи інші закони. Я звернувся до Верховної Ради щодо напрацювання законодавчих змін, тому що який би не був закон, напрацьований Радою національної безпеки й оборони [мається на увазі законопроєкт із пропозицією звільнити весь склад КС, що суперечило Конституції], але досі жодна людина в Україні та світі не знайшла аналог вирішення цієї проблеми. Ми сиділи з РНБО та швидко шукали рішення. Немає альтернативи.

Запропонований вами законопроєкт про звільнення суддів КС депутати не розглянули. У момент його реєстрації вам не здавалося, що йдете на порушення Конституції?

— Зрозумійте, ми зупинили цей процес. На сьогодні жодна з реформ не скасована. І я вважаю, що це найголовніше.

Ви говорили, що і КС є акціонери. Можете назвати їхні імена?

— Ні, не можу.

Чому?

— По-перше, я вам назвав прізвища тих політиків, чиї судді працюють в КС.

Є ще, я вважаю, фінансові групи, які впливають на деяких із суддів.

Давайте домовимося: коли я вже не буду президентом, то я вам обов'язково розповім.

Останнім часом ви зустрічалися з Тупицьким?

— Ні. Остання зустріч була до всіх подій.

Що далі чекає КС? Чи замислюєтеся ви про його переформатування в 2021 році?

— Дуже сподіваюсь. Я вважаю, Тупицький не може бути головою КС. Перезавантаження суду має розпочатися саме з цього. Я навіть не погрожую. Конфлікт із державою, конфлікт із суспільством, конфлікт із ВР, конфлікт із президентом. Мені здається, цього достатньо, щоб людина пішла. Це нормальний чоловічий крок.

Тет-а-тет із Путіним

З липня на Донбасі діє режим припинення вогню. Але війна не закінчилася, переговори зайшли в глухий кут. Яким бачите план дій в 2021 році з припинення війни на Донбасі?

— Перше. Ми зробили, я вважаю, багато чого з того, про що домовилися. Крім обміну ми відкрили КПВВ "Щастя" і "Новотроїцьке", більше будували доріг у Донецькій та Луганській областях, щоб та сторона бачила, як ми ставимося до наших територій. Ще будували в Закарпатській області, де нам говорили, що угорці вкладають гроші в Україну, а Україна в свою країну — ні. Я хотів показати, що ми робимо по-іншому. Також дороги будувалися в Херсонській області. У нас було завдання показати людям у Криму, що тут робиться. Це геополітичний крок, пов'язаний з інфраструктурою. І в асфальт ми нічого не закатували.

Як я і сказав на одному з брифінгів, вважаю, що ми з мінських домовленостей просто так вийти не можемо. Тому що європейці можуть зняти санкції з Росії і представників ОРДЛО. Але особисто я б вийшов.

Тепер, сидячи на шпагаті, треба щось робити, ставати на ноги, бо інакше будеш повільно просуватися вперед. Тому ми сказали, що з деякими моментами не згодні. І пропишемо детальний план припинення війни. Для цього запропонували режим тиші та його дотримання з конкретної дати, не звертаючи уваги на провокації. Вважаю, що перший крок зроблений.

Далі зустрічаються наші радники в "нормандському форматі", готують зустріч лідерів. Вважаю, що ніхто не хоче закінчувати війну, крім України. Ні, європейські партнери теж хочуть. Тільки Росія не дуже поспішає, бойовикам це невигідно. Виходить проста ситуація, з якої треба знайти складний вихід.

Зустріч радників повинна була бути в грудні. На ній планувалося обговорити конкретні кроки. Хочу, щоб до них були прив'язані конкретні дати, як із нашим першим режимом тиші. І тут є суперечки. Тому що за дати треба буде всім відповідати.

Ця зустріч так і не відбулася. По-перше, вони сперечаються. По-друге, коронавірус, тому зараз вона теж не відбудеться.

Після того як зустріч пройде, ми будемо готувати план з усіма датами. Складно, але рухаємося вперед. Це все план А.

А план Б?

— Зарано говорити, тому що це болісна і тонка дипломатія.

Чи замислювалися ви над тим, що Росія знову може напасти на Україну, але вже з іншого боку? Наприклад, із боку Криму, де зараз проблема з водопостачанням.

— Це жахлива ситуація, я навіть не хочу її уявляти. Я проти цього. Будемо сподіватися, що це неможливо. Інакше буде велика війна. Ми нікуди не підемо, ми всі будемо воювати, всі будуть мобілізовані — і чоловіки, і жінки. Це буде погано для населення України. І я думаю, що Росія це прекрасно розуміє.

Ви б зараз хотіли поспілкуватися з президентом РФ Володимиром Путіним? Можливо, є що йому сказати.

— Я можу йому зателефонувати, він точно зі мною поспілкується.

Чому не дзвоните?

— Тому що немає предмету для розмови. Якщо продовжиться затримка із зустріччю радників, то я буду з ним спілкуватися обов'язково. Як президент України я повинен вирішувати з ним всі складні питання. І якщо це допоможе швидше зупинити війну, я повинен із ним спілкуватися. Мало того, я вважаю, що повинен бути діалог, — як у "нормандському форматі", так і прямий діалог. Тому що є питання, які ми не порушуємо в "нормандському форматі" — ні питання заручників у Росії або Криму, ні питання Криму. Цей формат — суто про Донбас. Тому ми повинні говорити з ним глобально тет-а-тет.

Поза корупції

На вашу думку, чи продовжується в країні боротьба з корупцією?

— Скажу так: є з чим боротися! Я не корупціонер, я нічого не беру. Усі це знають, тому нічого мені не несуть. Усі визнають, зокрема британські та американські розвідки, що верхівка нашої країни хабарів не бере. Тому ми рукостиснуті. Мені здається, це вже перший крок.

Чи встигнемо ми пройти весь цей шлях боротьби з корупцією? Не знаю, але хочу. Складно, тому що великі гроші. І так вийшло, що в багатьох людей немає витримки. Якими б вони не були, що б вони не обіцяли, на чому вони б не клялися, у цілому люди слабкі [до грошей].

І я впевнений, що, як тільки ми максимально оцифруємо державу, ви побачите, що в середній ланці корупції немає. Ми до цього йдемо і до кінця моєї каденції багато зробимо.

Друга частина боротьби з корупцією — кадри. Усі говорять, що я багато міняю тих чи інших, нестабільна ситуація. Але ви повинні розуміти, що з часом будуть приходити чисті люди. Вони все одно будуть з'являтися.

Щодо кадрів. У своїх останніх інтерв'ю ви неодноразово говорили, що генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій дали термін на демонстрацію результатів до кінця року.

— Так, повинна прийти з результатами. Вона зараз показує, що бандитів спіймали більше. Нещодавно вони дійсно закрили відомих "скрутчиків" ПДВ, які "скручували" 20 млрд грн. Це дійсно історична подія. Але про це не говорять так, як про Єрмака [Андрія Єрмака, голову ОП], тому не дуже цікаво.

Ви не цікавилися, як просувається кримінальна справа проти Петра Порошенка?

— Це до правоохоронних органів.

Хіба не питали у Венедіктової?

— Я не маю права їй так говорити. Вона сама знає, що повинна всіх злодіїв посадити. Це її завдання. Хоча зрозумійте, що в неї немає всіх можливостей. Усе попереду, все обов'язково буде.

Ще є авіакатастрофа нашого військового літака Ан-26 на Харківщині. Усі думали, що ніхто не буде покараний, але всіх покарають. Є три підозри військово-посадовцям, які входять в топ військових країни. Триває слідство. Вважаю, що це велика справа, але для більшості це неголосно, тому що всі чекають, коли посадять Порошенка.

Корупційні скандали дісталися й ОП. НАБУ розслідує кримінальну справу, в якій фігурує Олег Татаров, заступник керівника вашого Офісу. Ви вважаєте його корупціонером?

— Я навіть не можу робити таких висновків! Кримінальна справа стосується 2017 року. Я не був тоді президентом, він не працював в Офісі. Тому фрази "За часів Зеленського знову корупція" нечесні. Тому що це ранить, це позначається на мені особисто. Йдеться не про рейтинг і не про імідж.

Коли тільки з'явилися новини про Татарова, я викликав Єрмака і сказав: "Якщо історія хоч якось, хоч словом пов'язана з його роботою тут, попроси людину піти". Потім ми дізнаємося, що йдеться про 2017. З'ясувалося, всіх людей у цій справі відпустили.

З цього тижня Татарова ми усунули від справ НАБУ, прокуратури. Усі ці повноваження передали Андрію Смирнову [заступник голови ОП]. Це конфлікт інтересів. Тому ми сказали, щоб Татаров ішов і доводив, що він ні в чому не винен.

Хочу підкреслити, що, якщо ті, хто працює зі мною, будуть запідозрені в корупції, ці люди будуть звільнені. І я таких прикладів у себе в Офісі за півтора року поки не бачив. В армії нічого не крали, бронежилети з дірками не продавали, хабарі не отримували.

2021-й буде легшим

Ваші очікування від 2021-го? Чи буде він таким же важким, як цей?

— Ні! Цей високосний рік був непростий, він завжди складніший, жорсткіший. Щодо нового року — для початку треба уточнити, для кого він буде важким. Для мене він буде таким же, як 2020-й, можливо, навіть важчий. Усе залежить, скільки буде викликів.

Для людей, вважаю, буде легше. Йде символічний рік — 30-річчя нашої незалежності, це підйом духу, є чим пишатися. Вважаю, що ми зробимо велике свято, у нас багато ідей. Думаю, що приїде багато іноземних лідерів, які поважають Україну.

Ми навчилися боротися з коронавірусом. Тому, думаю, людям буде легше. Прикро, що люди вже не так бояться й іноді не вдягають маски. З іншого боку, чудово, що вони не бояться і психологічно їм легше.

Економічно також буде легше. Очікується підйом в економіці — невеликий, але буде.