Суд піде. Чому нікому не подобається ОАСК і всі хочуть його закрити

У Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) широкі повноваження. Він розглядає справи, де принаймні однією зі сторін конфлікту виступають органи влади, вплив яких поширюється на всю Україну, — Кабмін, Офіс генерального прокурора, Національний банк і т.д. Саме ОАСК може звільнити міністра, відновити на посаді силовиків, які не пройшли атестацію, і блокувати проведення конкурсів на держпосади. Крім того, цей суд вирішує суперечки зі столичною владою — повертає київським вулицям колишні назви, узаконює будівництво будинків-монстрів в історичній частині міста. Через це в суспільстві нерідко виникають дискусії, які змушують сумніватися у справедливості винесених ОАСК рішень.

Суд з широкими повноваженнями

"Судова влада в Україні повинна бути незалежною — її рішення є обовʼязковими для виконання, подобаються вони комусь чи ні, — каже адвокат Роман Маселко. — Завдання суду — написати рішення так, щоб будь-яка людина, прочитавши його, погодилася з обґрунтуванням, побачила, що рішення справедливе і законне. Але в ОАСК біда і з поясненням, і з прийняттям рішень. А все тому, що судді часто керуються не законами, а інтересами певних людей. так було за часів Віктора Януковича, так залишилося після нього".

Серед рішень ОАСК початку 2010-х років можна знайти кілька заборон проведення акцій протестів, зокрема під час Революції гідності. Наприклад, грудневі мітинги в Києві вважалися незаконними — відповідне рішення виніс суддя ОАСК Богдан Санін. А через тиждень інший суддя, Євген Аблов, керуючись постановою колеги, зобовʼязав силовиків розігнати Майдан. Згодом рішення Саніна скасував суд вищої інстанції.

ОАСК став символом корупції, зловживання своїми повноваженнями. Як назву "Беркут" тепер не можна застосовувати до будь-якого правоохоронного органу, тому що вона дискредитує, так і ОАСК асоціюється з кривосуддям

Після приходу до влади Петра Порошенка судді ОАСК переорієнтувалися — вони не проти були співпрацювати з людьми нового президента. Про це може свідчити неформальна зустріч голови ОАСК Павла Вовка з нардепом Олександром Грановським, якого називали президентським "куратором" в прокуратурі та судах. У 2016-му в одному з київських ресторанів їх помітили журналісти програми "Схеми".

Згодом Вовк підтверджував, що кілька разів справді зустрічався з Грановським, обговорював з ним зміни у законодавстві у сфері судочинства. А через рік виявилося, що ОАСК — єдиний з девʼяти інших подібних адміністративних судів, уникнув ліквідації, що проводиться президентом Петром Порошенком.

"Владі був потрібен суд, який би виносив вигідні для неї рішення", — упевнений Михайло Жернаков, голова Фонду DEJURE, який займається моніторингом впровадження в Україні реформ у сфері правосуддя. Суддям же потрібна була зацікавлена в них влада, тому у 2019-му під час президентських виборів ОАСК, відчувши швидку зміну влади, продемонстрував лояльність до майбутнього президента. Так зʼявилося рішення про скасування заборони на показ в Україні серіалу "Свати", який створювала "Студія Квартал-95" і продюсером якого був Володимир Зеленський (фільм заборонили через незаконні поїздки російського актора, виконавця головної ролі Федора Добронравова в Крим і його публічної підтримки окупації півострова), а незабаром — і про скасування націоналізації ПриватБанку.

Але цього разу довгі та теплі відносин між ОАСК та президентською командою не вийшли. Не в останню чергу — через "плівки Вовка", коли влітку 2019 року Національне антикорупційне бюро спільно з Генеральною прокуратурою звинуватило суддів ОАСК і особисто Вовка у спробах впливати на рішення органів влади. Через рік зʼявилася друга серія. На записах можна почути, як людина з голосом, схожим на голос судді ОАСК Ігоря Погрібніченка, каже: "Паша, що будемо робити, як владу захоплювати будемо?" А його візаві з голосом, схожим на голос Вовка, відповідає: "Головне, її не втратити, Ігор".

Після оприлюднення таких діалогів відбулися обшуки в приміщеннях ОАСК і прозвучали реальні підозри — Павла Вовка, його заступника Євгена Аблова і ще пʼятьох суддів запідозрили і звинуватили у спробі захоплення державної влади.

Тим часом у самому ОАСК вирішили зіграти сольну партію. Суд став відкрито підтримувати ініціативи колишніх регіоналів. Спочатку заблокував перейменування Православної церкви України Московського патріархату з обовʼязковим зазначенням на її звʼязок з Росією, після скасував нову редакцію правопису, прийняту Кабміном, і повернув київському проспекту імені Степана Бандери назву Московський. Крім того, ОАСК не погодився з відмовою Міносвіти екс-голові Адміністрації президента Януковича Андрію Портнову про перегляд змісту шкільних підручників історії. Портнов вважає, що згадки про участь беркутівців у вбивствах протестувальників під час Революції гідності незаконні.

Політична лояльність

До речі, про Андрія Портнова. Саме колишній соратник Януковича був автором "судової реформи" 2010 року, яка фактично знищила самоврядування судів і посилила їх залежність від влади. Свого часу Портнов відповідально підійшов до відбору кандидатів на посади суддів. Один з нинішніх суддів, який побажав залишитися неназваним, розповідає Фокусу, як ходив на співбесіду в Адміністрації президента. Можна припустити, що на одну з подібних зустрічей запрошували і Павла Вовка, в минулому помічника регіонала Сергія Ківалова, а у той час 32-річного суддю ОАСК. Скоро він, людина без відповідного досвіду, очолив суд, який міг контролювати всі рішення органів центральної влади .

За десять років роботи в ОАСК Вовку вдалося налагодити особисті звʼязки не тільки у вищих ешелонах влади, але в судах, зокрема Конституційному і новому Верховному. Ці звʼязки досі служать страховкою не тільки для голови ОАСК, але і більшості його суддів. Незважаючи на те що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розслідує кримінальне провадження щодо Вовка, а Вищий антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення про його примусовий привід на засідання суду, той їх ігнорує. Діяльність НАБУ і ВАКС Вовк щодо себе називає незаконною, мовляв, ті повинні займатися боротьбою з корупцією, а беруться за кейс про захоплення влади.

"За таку поведінку Павла Вовка можна було б звільнити. Де таке бачено, щоб суддя говорив, що рішення суду незаконне і він його не виконуватиме", — говорить адвокат Роман Маселко. — Щоправда, звільнити суддю може тільки Вища рада правосуддя (ВСП), а його члени, як відомо з "плівок Вовка", знаходяться під контролем голови ОАСК. Я подав скаргу в ВСП, попросили дати оцінку діям Вовка. Скарга потрапила до Олега Прудивуса. Цей член ВСП був на дні народження судді Аблова, його голос зафіксований на "плівках Вовка", на яких його називають Олежиком. Зрозуміло, що проти нього він нічого не зробить".

Зазначимо, що після президентських виборів 2019 року експерти, що займаються питанням суддівської реформи, очікували, що Зеленський, який не був повʼязаний з політичними елітами, швидко реформує судову систему, зокрема ОАСК. Але цього не сталося. Навіть після того, як електронна петиція з вимогою ліквідувати ОАСК набрала необхідні 25 тис голосів, довгий час Зеленський на неї не реагував, а після лише пообіцяв почати консультації. "ОАСК став символом корупції, зловживання своїми повноваженнями, — впевнений адвокат Роман Маселко. — Як назву "Беркут" тепер не можна застосовувати до будь-якого правоохоронного органу, тому що вона дискредитує, так і ОАСК асоціюється з кривосуддям — його треба було ліквідувати".

Ініціатива президента

Нині в Офісі президента вибирають сценарій реорганізації, а не ліквідації ОАСК.

"Коли є претензії до діяльності суддів, ліквідувати інститут як такий не зовсім правильно, не зовсім легітимно і не зовсім раціонально", — вважає Федір Веніславський, представник президента в Конституційному Суді, нардеп від "Слуги народу". Тому Володимир Зеленський подав до парламенту законопроект №5067. Його ключове завдання — скоротити повноваження ОАСК, передавши їх Верховному Суду (ВС). Зокрема, йдеться про оскарження нормативно-правових актів Кабміну, міністерств, Національного банку та інших органів, дія яких поширюється на всю територію України.

"Думаю, ситуативних, замовних рішень від Верховного Суду можна буде очікувати в рази менше", — вважає Веніславський.

Але насторожує те, що ініціативу Зеленського спокійно сприйняв Павло Вовк. Він сказав, що президент як один із субʼєктів законодавчої ініціативи скористався своїм конституційним правом на внесення відповідних законопроектів на розгляд Верховної Ради. При цьому голова ОАСК впевнений, що ініціатива урізати повноваження його суду зʼявилася під тиском: "Чиїм саме, МВФ або їх представників-підприємців, так званих представників громадянського суспільства, точно сказати складно".

Справді, модель законопроекту частково відповідає вимогам Меморандуму України з МВФ. Правда, наша країна обіцяла реформувати ОАСК ще до серпня 2020 року, а нинішнє рішення Офісу президента за часом збіглося з відмовою місії МВФ видавати черговий кредит Україні.

Водночас експерти зазначають, що будь-яке обмеження юрисдикції ОАСК — позитивна ініціатива, але такий крок — тимчасове рішення.

"Це спроба зменшити вплив ОАСК, який часто зловживає своїми повноваженнями, але невдала, — каже Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ. — А все тому, що президентський законопроект пропонує передати до Верховного Суду тільки ті справи, в яких предмет спору — нормативно-правові акти органів центральної влади, як це було у випадку з затвердженням нового українського правопису Кабміном. Але таких справ — не більше десятка за рік. Більшість стосувалися рішень індивідуального характеру, і при їх розгляді раніше було найбільше зловживань". Як у випадку націоналізації ПриватБанку, звільнення в.о. міністра охорони здоровʼя Уляни Супрун або відновлення на посаді голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.

Тому експерти пропонують доопрацювати президентський законопроект перед розглядом у парламенті, вказавши точний перелік справ загальнодержавного значення, під час розгляду яких ОАСК може зловживати.

"Але необхідно враховувати, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду перевантажений і передача великої кількості справ з ОАСК може паралізувати його роботу. Тому важливо знайти баланс", — доповнює Куйбіда.

Водночас, кажучи про адміністративну палаті ВС, не треба забувати, що до деяких її представників можуть виникнути питання щодо доброчесності. Наприклад, мова йде про голову Михайла Смоковича. Під час конкурсного відбору до ВС Громадська рада доброчесності підготувала про нього негативний висновок — суддя не міг пояснити походження свого майна і майна родичів. Крім того, під час конкурсу спеціально під Смаковича змінювали правила відбору — він не зміг набрати необхідну мінімальну кількість балів. Тому немає ніякої впевненості, що, отримавши додаткові повноваження, ВС не зловживатиме владою, як і ОАСК.

Але головне те, що ініціатива президента не стосується очищення суддівського корпусу.

"У перспективі ОАСК необхідно ліквідувати, а його суддів ретельно перевірити на доброчесність і, якщо будуть виявлені негативні факти, звільнити як мінімум", — вважає Михайло Жернаков, голова Фонду DEJURE. Якщо це колись станеться, то вже сьогодні необхідно думати, яка інстанція зможе розглядати справи ОАСК. Наприклад, можна створити два суди. Один — окружний, який займатиметься справами столичного масштабу (можливо, обʼєднати з обласним адміністративним судом), а інший — Вищий адміністративний суд, який міг би працювати за прикладом Вищого антикорупційного суду.