Полювання на Вовка. Невловимого суддю шукають вже півроку: чому НАБУ зазнає поразки

Ще в липні 2020 року Голова Окружного адміністративного суду Києва суддя Павло Вовк став фігурантом кримінальної справи про узурпацію влади, однак НАБУ досі не змогло його навіть допитати. Фокус вирішив розповісти, як розвивалася ця історія.

З чого все почалося: події 2020 року

17 липня Національне антикорупційне бюро повідомило про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, а також Державній судовій адміністрації. Правоохоронці вилучили речі та документи для кримінального провадження.

Пізніше НАБУ оприлюднило записи розмов Павла Вовка з членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергієм Остапцем і Миколою Сирошем, яких запідозрили в організації винесення неправомірних рішень. За версією слідства, судді створювали штучні перешкоди в роботі ВККС, щоб уникнути обов'язкового кваліфікаційного оцінювання.

На офіційному сайті ОАСК заявили, що слідчі заходи проводилися з порушенням територіальної підсудності справи. "Серед озвучених підстав — розслідування подій Майдану", — зазначила прес-служба.

Правоохоронці повідомили про підозру Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, п'яти суддям, а також голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку. Тоді ж з'явилася інформація, що сам керівник ОАСК перебував у відпустці, а його місцезнаходження встановити не змогли.

21 липня НАБУ повідомило, що підозри оголошені 12-ти особам:

"Ці особи, всього 12, діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВСП) і створення штучних перешкод у їх роботі".

29 липня НАБУ викликало на допит Павла Вовка і ще вісьмох підозрюваних. Голові ОАСК потрібно було з'явитися в управління НАБУ 3 серпня, а також взяти участь у слідчих заходах 6 серпня, як підозрюваному в кримінальному провадженні.

Павло Вовк не з'явився, тому 11 серпня його оголосили в розшук разом з шістьма іншими фігурантами справи про "плівки Вовка". Сам суддя прокоментував ситуацію на своїй сторінці у Facebook.

"Я перебуваю в Україні, ні від кого не ховаюся, адресу суду, вважаю, в НАБУ ще не забули... Я, як законослухняний громадянин, готовий прийти на допит в порядку, передбаченому КПК", — заявив Павло Вовк і додав, що ні він, ні його четверо колег не отримали повістки в установленому законом порядку, а тому продовжують працювати в ОАСК.

Зрив першого допиту і новий розшук

Слідчі збиралися допитати Павла Вовка 17 серпня, проте розмова не відбулася. Сам фігурант справи заявив, що з'явився у призначений час, але нікого не застав, а тому пішов через 40 хвилин очікування. Директор НАБУ Артем Ситник під час прес-конференції поділився подробицями:

"Справді, сьогодні пан Вовк приходить на допит, сторона захисту попросила перенести на півгодини, але прийшли раніше. І через 5 хвилин відразу пішли. І про це, відповідно, написали у Facebook".

Голова Бюро додав, що як тільки судді ОАСК були оголошені в розшук, всі, крім одного фігуранта, з'явилися. "Хоча перед цим їх не було ні за місцем роботи, ні при місцем проживання", — підкреслив Ситник.

Пізніше Генеральна прокуратура подала до Вищої ради правосуддя прохання про відсторонення Вовка та інших суддів ОАСК. Проте 2 вересня клопотання повернули клопотання генпрокурору Ірині Венедиктової без розгляду. Представники ВСП мотивували своє рішення тим, що в матеріалах кримінального провадження не знайшли доказів вручення судді повідомлення про підозру, через що він не отримав статус підозрюваного.

У жовтні НАБУ і САП направили до Вищого антикорупційного суду клопотання про обрання запобіжного заходу для скандального судді, проте засідання переносилися через неявку останнього. 3 листопада НАБУ знову оголосили Павла Вовка в розшук, як підозрюваного у створенні злочинної організації. Правоохоронці повідомили, що суддя систематично ігнорує повістки і не приходить на допити, а за місцем роботи він їх отримувати відмовлявся (за заявою апарату київського суду).

"Я не знаю хто ви!"

Лише 23 грудня голові ОАСК публічно вручили повістку в руки. Співробітники НАБУ "зловили" Павла Вовка на святі у колишнього нардепа, а на той момент — президента вишу, де підозрюваний був гостем. Помітивши детективів, суддя спробував уникнути вручення повістки і почав тікати без верхнього одягу. Коли ж Вовк сів у машину, він викинув документ на вулицю — все це правоохоронці зафіксували на відео.

Оскільки підозрюваний взяв в руки повістку, 5 січня 2021 року на нього чекали у Вищому антикорупційному суді для обрання запобіжного заходу. Павло Вовк не прийшов ні на перше, ні на друге засідання, яке відбулося 12 січня. Спочатку ВАКС не схвалив таку міру, проте після повторної неявки дав добро на примусовий привід.

Кішки-мишки і примусовий привід

8 лютого НАБУ спробувало привести суддю примусово і не змогло його знайти. Як заявив прокурор Олег Макар, Павла Вовка не виявлено ні за місцем проживання, ні за місцем роботи. Слідство подало клопотання про повторний насильницький привід, з другої спроби суддя ВАКС Андрій Біцюк його задовольнив. Незважаючи на всі повноваження, детективи знову не знайшли фігуранта справи.

15 січня Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та продовжив розслідування справи про так звані плівки ОАСК на два місяці — до 17 березня.

Сам підозрюваний у себе на сторінці у Facebook написав, що рішення є незаконним, тому він відмовляється йому підкорятися. Коли суд втретє санкціонував примусовий привід 16 лютого, він повідомив: "Я на робочому місці і в хованки не граю".

Вовк "у хованки не грає", а директор НАБУ Артем Ситник пояснює, що процесуальні повноваження Бюро обмежені, а статус судді Вовка надійно його захищає. 18 лютого НАБУ підкреслило, що постанова не дозволяє детективам затримувати підозрюваного або проникати на його територію. Згідно з повідомленням прес-служби, детективам твердять, що Павло Вовк у відпустці, а в будівлі Окружного суду змінили пропускний режим — тепер потрапити на другий поверх, де знаходиться кабінет підозрюваного, можна тільки за спеціальним дозволом. При цьому правоохоронці утримуються від силового прориву.

"Вирішити цю ситуацію може тільки Генеральний прокурор, чия бездіяльність протягом півроку позбавляє слідство можливості використовувати передбачені законодавством процедури для досягнення завдань кримінального судочинства", — наголошується в повідомленні.