Хто відповість за Крим. На кого може вийти розслідування держзради за Харківські угоди

У березні 2014-го в українському Криму пройшов референдум про "статус півострова". Його організували представники Росії. "Голосування" проходило під дулом автоматів озброєних людей, яких пізніше в Кремлі визнають своїми військовослужбовцями. За результатами так званого референдуму Крим нібито став частиною РФ. Весь світ назвав це анексією півострова. Уже сім років на міжнародній арені піднімається це питання, а Україна вимагає від Росії повернути Крим.

Чинна влада вважає, що цього можна було б уникнути, якби у 2010 році президент Віктор Янукович не підписав з російським президентом Дмитром Медведєвим Харківські угоди — документ, який продовжував перебування Чорноморського флоту РФ з 2017 до 2042 року, і наступні кожні п'ять років, якщо жодна зі сторін не була проти. Хоча сам текст був засекречений. За ратифікацію документа проголосували 236 народних депутатів ВР.

Сам факт голосування депутатів не може бути доказом держзради. Але це не означає, що її не можна довести

11 березня поточного року Рада національної безпеки і оборони (РНБО) доручила Службі безпеки України (СБУ) перевірити, за яких обставин парламент підтримав Харківські угоди.

"Якщо СБУ визнає за необхідне, вона повинна відкрити провадження у державній зраді відносно цих осіб", — сказав після засідання РНБО секретар Олексій Данилов.

Він також нагадав, що у 2008 році Кабінет міністрів мав намір запропонувати законопроект щодо врегулювання питання виходу Чорноморського флоту РФ з Криму. Але відповідний документ не був розроблений, і "це була перша цеглина, який почав руйнувати систему нашої безпеки".

В Офісі президента (ОП) не виключають, що саме Харківські угоди дозволили РФ збільшити військовий склад у Криму, що в майбутньому призвело до окупації півострова. Тому на Банковій зацікавилися списком тих, хто підтримав інтереси Росії на півострові. Адже список має чимало прізвищ, серед яких є не тільки чинні депутати, а й відомі олігархи.

Яйця і розбиті мрії

"Нормалізувати відносини з Росією і змінити кабальні газові контракти, які привели державу на межу соціально-економічного колапсу", — так тодішній президент Янукович пояснював необхідність підписати Харківські угоди. Влада навіть не приховувала, що документ був важливий для Києва, щоб знизити ціну на газ, — Україна нібито отримувала знижку розміром $100 на кожній тисячі кубів російського газу. За даними експертів, країна могла заощадити до $40 млрд за 10 років.

Тому режиму Януковича необхідно було мобілізувати парламент і легалізувати угоди 226 голосами. 27 квітня відбулося фатальне засідання Верховної Ради. Опозиція звинувачувала владу у здачі інтересів України і порушення Конституції, дозволяючи іншій державі продовжувати розміщувати свій флот у Криму.

Керівна у той час Партія регіонів дискусій не допускала. Замість цього тодішній спікер Володимир Литвин відкрив засідання Ради, незважаючи на реєстрацію лише 211 депутатів замість необхідних 226, що вже було порушенням законодавства. У той день він просидів, прикритий парасольками: опозиція кидала у спікера яйця.

27 квітня виявилося травмонебезпечним для багатьох депутатів. Хтось отримав струс мозку, комусь зламали ніс. Не обійшлося навіть без димових шашок: зал парламенту був покритий димом, що ускладнювало процес голосування. Зіткнення також були у будівлі парламенту, де мітингували на підтримку дій Януковича.

Незважаючи на це Харківські угоди депутати ратифікували швидко. Їх підтримали 160 депутатів Партії регіонів, 27 осіб від Комуністичної партії, 20 депутатів Блоку Литвина, 13 — позафракційних. Також знайшлися ті, хто голосували "за" і серед опозиції — сім депутатів з "Нашої України — Народної самооборони" і дев'ять — з Блоку Юлії Тимошенко.

Серед тих, хто підтримували Харківські угоди є багато відомих донині імен: бізнесмен Рінат Ахметов, депутати від "Опозиційної платформи — За життя" Нестор Шуфрич і Вадим Столар, член Центральної виборчої комісії Юрій Мірошниченко та ін.

Також частково схвалив договір Петро Порошенко. У 2010 році в інтерв'ю журналісту Мустафі Найєму він сказав, що "і Росія, і Україна захистили свої інтереси", а Україна знайшла формулу, за якою "була можлива різка зміна ціни на газ, доведення її до європейської".

Пізніше на Печерських пагорбах стали розуміти, що їх обвели навколо пальця. Адже заради примарної знижки на газ режим Януковича практично подарував Росії Крим.

Спроба відвернути увагу

У річницю незаконного референдуму в Криму СБУ провела обшуки у Верховній Раді, Кабміні, Міністерстві закордонних справ і РНБО.

"Під час обшуків виявлено документи, які свідчать про те, що тодішнє керівництво держави до підписання і прийняття зазначених документів [Харківські угоди] усвідомлювала їх наслідки [для України і Криму]", — йдеться у повідомленні спецслужб.

Це змушує нервувати багатьох українських політиків, пов'язаних з тим процесом. Хоча деякі визнають, що не розуміють, яким може бути покарання. Ст. 80 Конституції України говорить, що народний депутат не несе юридичної відповідальності за голосування.

Першим виправдовуватися почав екс-спікер Литвин. За його словами, іншого виходу не було: "Це була абсолютна безвихідь. Коли виступає прем'єр-міністр, міністр закордонних справ, міністр економіки, міністр фінансів і доводять, що Україна впаде, тому що ціни цієї не витримають за енергоносії, і нам потрібно прийняти це принизливе, можливо, рішення, але виходу іншого немає", — про це він сказав в ефірі "Свободи слова з Савіком Шустером". Тому була домовленість знизити ціну на газ в обмін на угоду про перебування Чорноморського флоту в Криму на 50 років.

"У квітні 2010 року уряд поклав на стіл розрахунки, що бюджет не може бути зверстаний. На засіданні РНБО говорили, що Україна завалиться, обвалиться, тому що на 100% залежить від Росії за енергоносіями. А що міг сказати тоді я як голова Верховної Ради ? Що я не виноситиму на голосування це питання? Рішення приймала погоджувальна рада, і якщо є 226 голосів, то питання виноситься", — пояснює свій вчинок Литвин.

Співрозмовник Фокуса у партії "Слуга народу" стверджує, що ідея "воскресити" Харківські угоди належить секретарю РНБО Данилову, а президент Володимир Зеленський схвалив початок розслідування щодо того періоду.

"Цей процес пов'язаний із запуском Кримської платформи. Ми готові почати розмову про те, хто ж першим здав Крим. І говорити про це також з нашими міжнародними партнерами, які, згідно з Будапештським меморандумом, гарантували нам цілісність території", — розповідає джерело Фокуса.

Давати оцінку цим планам в СН не поспішають. Наприклад, депутат Микита Потураєв впевнений, що українському суспільству для початку потрібно дати відповідь на питання, що сталося. Це дозволить швидше усвідомити, куди рухатися далі.

"Я думаю, що на Банковій стурбовані розслідуванням британського видання Bellingcat про провальної операції затримання російських найманців — вагнерівців. Передбачається, що буде завдано удар або по голові ОП Андрію Єрмаку, або по його найближчому оточенню. Тому у Зеленського намагаються відвернути увагу суспільства", — призводить Фокусу іншу можливу причину інтересу влади до Харківськими угодами Микола Спірідонов, політичний експерт.

Політолог не виключає, що цапом-відбувайлом у цій історії може стати саме екс-спікер Литвин, якого можливо притягнути до кримінальної відповідальності за порушення регламенту парламенту.

Але довести держзраду учасників голосування буде неймовірно складно, упевнений Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва. "Сам факт голосування депутатів не може бути доказом держзради. Але це не означає, що її не можна довести", — коментує він Фокусу.

Якщо слідство не припиниться і продовжиться детальне вивчення всіх фактів, а також проходитимуть допити, то це дозволить відповісти на багато питань, які знаходяться під грифом "Таємно".