Влада vs вулиця. Чому Зеленський вважав за краще не почути протести на Банковій

У суботу, 20 березня, під Офісом президента (ОП) відбувся мітинг на підтримку засудженого одеського активіста Сергія Стерненка. Протестувальники розбили вікна в будівлі, облили стіни фарбою і залишили образливі написи на адресу президента. Правоохоронці в те, що відбувається, не втручалися, а через кілька днів заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко засудив дії демонстрантів, організаторам інкримінували хуліганство.

Думка в суспільстві щодо мітингу розділилася. Одні кажуть, що президент Володимир Зеленський повинен покарати учасників, інакше втратить рейтинг і отримає звинувачення в нездатності проявити силу і навести порядок у країні. Інші вимагають діалогу з протестувальниками. Але Зеленський прийняття рішення делегував Верховній Раді та силовикам.

Радикальні прихильники Стерненка

Перша масова акція на підтримку Стерненка під стінами ОП відбулася 23 лютого, коли суд визнав активіста винним у викраденні одеського політика Сергія Щербича і відправив його за ґрати. Разом із соратником, екс-членом партії "Правий сектор" Романом Демчуком, Стерненка засудили до семи років колонії з конфіскацією майна. Їхні прихильники судовий розгляд назвали політично мотивованим. Підтримати засуджених вийшли режисер Олег Сенцов, активіст євромайдану Володимир Парасюк, представники "Демократичної сокири" і "Руху Опору Капітуляції", близьких до Петра Порошенка, а також учасники руху "Хто замовив Катю Гандзюк?". У той день правоохоронці перегородили прохід протестувальникам до ОП, і це призвело до їхніх сутичок із силовиками.

Наступний мітинг під ОП відбувся 27 лютого. На акції з'явилися нові учасники: Павло Клімкін, екс-міністр закордонних справ; Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції; Ярослав Юрчишин та Олександра Устинова, народні депутати від партії "Голос". Ключовою вимогою стала судова реформа. Правоохоронців біля Офісу президента практично не було, акція пройшла мирно. Після замміністра внутрішніх справ Антон Геращенко подякував учасникам за стриману поведінку.

Правосуддя в Україні не існує. Суди і правоохоронні органи — маріонетки в руках політиків

Тональність протестів змінилася 20 березня, коли під ОП почали виконувати соло відомі у ветеранських колах активісти. Серед них організатор акції Сергій Філімонов (колишній керівник київських центрів "Цивільного корпусу Азов" і "Нацкорпусу"), Євген Строкань (голова організації "Невідомий патріот"), письменник і видавець Влад Сордо (він же Владислав Гранецький-Стафійчук).

У цей день активісти вели себе найбільш радикально. За інформацією правоохоронців, Сордо може бути тим, хто розбив два вікна у вхідних дверях Офісу президента. Після акції його затримали і вручили підозру в хуліганстві із застосуванням холодної зброї. Наразі активіст під домашнім арештом. В ефірі програми "Право на владу" Гранецький-Стафійчук зізнався, що особисто Сергія Стерненка не знає і на акцію з рідної Вінниці приїхав, бо не міг залишатися осторонь від несправедливості.

Підозру в хуліганстві також пред'явили Сергію Філімонову, Олексію Бєлковському, представнику молодіжного руху "Гонор", Давиду Гаджімурадову, Роману Ратушному та Євгену Строканю. Двоє останніх, як і Сордо, під домашнім арештом. Ще трьом активістам інкримінували адміністративні порушення за те, що ті палили фаєри і нецензурно висловлювалися в громадському місці.

Спікер МВС Артем Шевченко каже, що організатори мітингу 20 березня хотіли зіткнень з поліцією, тому керівництво прийняло "мудре рішення відсунути посилену групу поліцейських на відстань, не вплутуватися в бійку і дати правопорушникам здійснити заплановане, щоб були очевидні їхні наміри і цілі".

Організатори акції називають протест мирним, оскільки ніхто не постраждав. На запитання, чому мітинг в якийсь момент радикалізувався, відповідають, що люди втомилися через те, що їх не чують, і вирішили це виправити.

Тим часом в ОП порахували, що на ремонт будівлі, де працює голова держави, доведеться витратити 2 млн грн. При цьому столичні клінінгові компанії ті ж послуги запропонували за 50 тис. грн, тобто в 40 разів дешевше.

Небезпечна гра з протестами

Жоден розфарбований фасад не може бути підставою для кримінальної справи, заявила група нардепів від фракції "Голос", які підтримали акцію. Там вважають: замість того, щоб карати неугодних, влада повинна зайнятися реальною проблемою, через яку на Банкову вийшли люди, — провести судову реформу.

Президент вважає важливим, щоб у всіх громадян була реальна можливість скористатися своїм правом на протест

Прихильники вуличних протестів впевнені, що, репресуючи активістів, влада грається з вогнем. "У нас тотальний брак справедливості. Суди і правоохоронні органи — маріонетки в руках політиків. Правосуддя в Україні не існує", — говорить Фокусу Микола Виговський, якого також називають одним з організаторів акції 20 березня. За його словами, президент не рефлексує причини, які призвели до протестів, а досвідчений міністр внутрішніх справ Арсен Аваков маніпулює ним, фокусуючи увагу Зеленського на несуттєвих дрібницях.

Після суботньої акції під стінами ОП Сергій Стерненко написав своїм прихильникам лист, у якому заявив, що пишається ними, і закликав Володимира Зеленського вилізти з теплої ванни і почати діалог.

Президент на те, що трапилося, ніяк не відреагував, переклавши емоційний відгук на Верховну Раду, яка планувала зібратися на позачерговому засіданні, щоб засудити дії мітингувальників. У розмові з Фокусом радник голови ОП Михайло Подоляк зазначає, що те, що сталося 20 березня, має отримати професійну оцінку з боку правоохоронців і судів, моральний вердикт суспільства, і тільки потім Зеленський виступить зі своєю позицією. "Будь-яка заява президента зараз може бути розцінена як спроба тиску на суд або як спроба нав'язати суспільству свою точку зору", — пояснює Подоляк.

Згідно з оцінками соціологічної групи "Рейтинг", 70% українців не підтримують агресивні дії мітингувальників. Більше половини пропонують змусити учасників протесту прибрати або виплатити компенсацію за завдані збитки.

Діалогу не буде

Протест — це як температура, сигнал для організму, що треба щось виправляти. Так у розмові з Фокусом міркує Єгор Соболєв, колишній народний депутат, активіст євромайдану: "Мені здається, мудрий чиновник скаже: ви побили вікна, двері — це неприйнятно. Але чому ви це зробили? У ситуації з протестами влада повинна починати із себе". За його словами, якби президент запитав у протестувальників, які в них пропозиції щодо реформування судової системи, то 99% людей, які вийшли на протест, розійшлися б по домівках і сказали, що це було мудро.

Однак розраховувати на відкритий діалог із Зеленським протестувальникам не варто. Хоча більшість учасників акції, як стверджує радник голови ОП Михайло Подоляк, були абсолютно мирними, кілька десятків людей перешкодили їм налагодити комунікацію з владою. "Саме Зеленський відкрив вільний доступ на Банкову. Там майже кожен день проходять протести. Президент вважає принципово важливим, щоб у всіх громадян була реальна можливість скористатися своїм правом на протест. Єдине, до чого закликають і президент, і вся наша політична команда, — це дотримуватися закону, поважати наші національні символи і не займатися вандалізмом. Сподіваємося, що більше нікому не спаде на думку, як мінімум, намагатися спалити державний герб", — коментує Подоляк, роблячи відсилання на інцидент з підпалом таблички "Офіс президента України", на якій викарбувано державний герб. Він також упевнений, що учасники протесту вимагають не справедливості, а звільнення конкретної людини, оскільки під час мітингів на підтримку Сергія Стерненка учасники не згадують про другого фігуранта справи — Романа Демчука.

Те, що відбулося, політолог Володимир Фесенко називає викликом голові держави, мовляв, опозиція без кінця твердить, що він слабкий президент, і, щоб довести зворотне, Зеленському доведеться влаштувати показове покарання учасників протесту.

Це одна з найпопулярніших конспірологічних версій: влада на цей раз спеціально не віддала команду пригнічувати мітинг, щоб отримати моральне право застосувати силу в майбутньому. Мовляв, бачите, що було минулого разу, тепер ми вирішили не допускати свавілля і псування народного майна.

Частково з цим згоден політтехнолог Олег Постернак. "Є думка, що для поліції було важливо не втручатися, щоб протестувальники показали своє обличчя. Цим же кинути тінь на акції протесту в майбутньому. Думаю, це відповідає дійсності, — каже експерт. — У суспільстві є запит на охорону громадського порядку. Якщо завтра група захоче розмалювати ще будівлі Кабінету Міністрів або парламенту, і поліція не буде їх зупиняти, то навіщо вона нам потрібна?".

Поки ж представники команди президента намагаються згладити кути. Так, в ефірі ток-шоу "Право на владу" Микита Потураєв, нардеп від "Слуги народу", зауважив, що реформування суддівського корпусу відбувається повним ходом. Зокрема, на початку березня парламент проголосував у першому читанні за законопроект про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

"Якщо битися за реформу, то підтримуйте щось хороше, що в законах є", — заявив Потураєв. Але марно. Адже і політикам, і журналістам на телеканалах куди цікавіше обговорювати не судову реформу, яку вимагають протестувальники, а розмальовані під час мітингу двері Офісу президента.