Армія Зе. Чому Зеленський вимагає від Ради ухвалити закон про національний опір

Запропонований Володимиром Зеленським законопроект передбачає, що національний опір стане складовою частиною оборони України і включатиме територіальну оборону, рух опору, навчальні заходи — такі як військова підготовка в школі і добровольчі формування. Всі вони повинні підкоритися Збройним силам України (ЗСУ), будуть формуватися в мирний час Міноборони, а їх призначення — військова підготовка українців.

Ініціатива Зеленського — не перша спроба систематизувати "непрофесійні" військові підрозділи, які в різних форматах існують з 2014 року, але ніяк не регулюються на законодавчому рівні. В першу чергу це стосується територіальної оборони, проблематиці якої присвячена більша частина законопроекту. Передбачається, що її будуть будувати на базі ЗСУ під суворою вертикаллю держуправління. Фактично це буде резервна армія у розпорядженні президента. Передбачається, що керівниками зон територіальної оборони стануть глави обласних держадміністрацій, а керівниками штабів цих зон — командири бригад Сил тероборони ЗСУ. Для поповнення кадрового складу цих сил президент подав інший законопроект — про збільшення чисельності ЗСУ на 11 тис. військовослужбовців.

На батальйони тероборони покладають завдання від військового опору у разі війни до патрулювання вулиць і підтримки порядку в мирний час. Фінансувати будуть за рахунок державного, місцевого бюджетів, а також інших "не заборонених законодавством України джерел".

В одному з пунктів йдеться про те, що за рішенням Головнокомандувача ЗСУ тероборону можуть залучати до виконання завдань за межами своєї зони з метою нарощування сил і засобів для стабілізації обстановки у відповідних зонах. Тобто відправити бійців можуть за потреби в будь-яку точку країни, що суперечить початковій суті тероборони.

Хотіли одне — отримали інше

У поданні тих, хто займається проблематикою тероборони, ця система повинна працювати за принципом "я захищаю себе, свій будинок, вулицю, місто, область". У батальйони записуються добровольці, які не служили в армії, але хочуть бути частиною оборони країни і за потреби захистити тил. Спочатку задумувалося, що формування і зміст територіальної оборони ляже на плечі місцевих рад, а Міноборони буде ставити загальну задачу, надавати амуніцію, техніку і озброєння. Так про це міркував Сергій Кривонос, генерал-майор ЗСУ, який у 2019 році був заступником секретаря РНБО і якого президент призначив відповідальним за розробку законопроекту про тероборону. За задумом Кривоноса та інших експертів, які працювали з ним у той час, громадяни, які беруть участь в теробороні, у мирний час повинні пройти військову підготовку, після чого вдома працювати за мирною спеціальністю, але періодично приїжджати на збори і тренування. Вони також повинні отримати право володіти нарізною або гладкоствольною зброєю і в разі військових загострень виконувати завдання на тій місцевості, де проживають. Закликати на фронт їх можуть тільки за їх власним бажанням. Кривонос також наполягав, що керувати теробороною повинні цивільні, а не військові.

Ніде готувати офіцерів і сержантів, оскільки немає навчальних підрозділів тероборони, ніде підвищувати кваліфікацію, немає нормального фінансування

"У першому законопроекті, який досі гуляє по коридорах Верховної Ради, написано, що місцеві ради мали право використовувати тероборону як військове формування для ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф, наведення громадського порядку, надання допомоги правоохоронним органам, підтримки конституційного ладу", — розповідає Фокусу військовий експерт Олег Жданов. Але в Офісі президента, вважає він, злякалися, що при таких розкладах місцева влада отримає в своє розпорядження законні збройні формування, з чиєю допомогою можна буде встановити в регіоні пропускний режим або комендантську годину. Це ставить під загрозу вертикаль президентського управління, тому і зʼявилася інша версія систематизації тероборони. У ній, за словами військового експерта Ігоря Романенка, всі підрозділи тероборони увійдуть в Міноборони, і це важливо зокрема для дисципліни.

"Прийміть хоч щось"

"155 днів весь державний апарат працював над красивою назвою проекту закону "Про основи національного опору", який є, по суті, законопроектом про територіальну оборону. І змішали те, що змішати неможливо. Відчувається, що люди, які писали цей документ, взагалі не мали стосунку ні до руху опору, ні до військової служби, ні до підготовки населення, чим учергове підставили Верховного головнокомандувача", — говорить про президентський законопроект Сергій Кривонос.

І нагадує, що документ, над яким працював він, у парламенті зареєстрований в грудні 2020-го.

У середовищі тих, хто зайнятий у теробороні, до ініціативи Зеленського ставляться мʼякше.

"Нехай хоч щось візьмуть, хоч якусь законодавчу базу. Щоб ми не були просто якоюсь військовою частиною кадрової, в якій є резервісти на контракті, — пояснює Фокусу Вадим Озірний, комбат 130-го батальйону тероборони. — А далі ми через свої громадські організації, депутатів будемо вносити правки. Зараз же ніякого спеціального закону немає. Все, чим ми користуємося, — це закон про військову службу і відповідне положення".

За його словами, без нормативної бази немає розуміння, кому і як розвивати тероборону.

"У нас немає ні майна, ні складу для зброї, — продовжує Озірний. — Ніде готувати офіцерів і сержантів, оскільки немає навчальних підрозділів тероборони, ніде підвищувати кваліфікацію, немає нормального фінансування. Командирам доводиться самим знаходити спільну мову з місцевими радами, які можуть, але не зобовʼязані сприяти розвитку тероборони".

Під вертикаллю

Як показав досвід 2014 року, у разі військової агресії найслабшою ланкою виявляється державна вертикаль управління. Поки вище керівництво країни думало, як бути, в бій йшли добровольці. Тому в новому законопроекті президента разом з теробороною передбачається можливість створення добровольчих формувань територіальних громад. Тобто добробатів, які у 2014 році прямо з Майдану відправлялися в зону бойових дій на Донбасі. Вони теж підпадають під контроль ЗСУ. За словами експертів, з якими поспілкувався Фокус, в законопроект їх внесли для того, щоб у разі війни на фронті не було людей зі своєю зброєю, що ведуть партизанську діяльність. Під час військових операцій вони зможуть користуватися власною зброєю — мисливською рушницею. Якщо її немає, зброєю забезпечить ЗСУ. Членам тероборони, які проходять навчання, президент пропонує видавати зброю лише на час виконання завдань. В інших випадках вона буде зберігатися на складах.

У законопроекті також прописані функції руху опору (руху опору), який діє на окупованій або захопленої території під керівництвом Сил спеціальних операцій ЗСУ. Згадується і про систему військової підготовки громадян України, що включає початкову загальновійськову підготовку в середній школі за сприяння Міноборони і базову підготовку для повнолітніх, які не проходять військову службу в ЗСУ. Порядок підготовки визначатиме Кабінет міністрів.