Докази з повітря. Як Україна може використовувати матеріали про загибель боїнга MH-17
Як і для чого Україна може скористатися фактами причетності громадян Росії до вбивства 298 пасажирів рейсу МН17, встановленими під час судових слухань у Нідерландах.
Сім років тому, 17 липня 2014 року, у небі над містом Сніжне Донецької області був збитий пасажирський літак рейсу МН17 "Малайзійських авіаліній". Всі 298 осіб, що знаходилися на борту, загинули. Більшість — громадяни Нідерландів. Цю справу розглядає Окружний суд Гааги. Вирок, можливо, почуємо вже цього року.
Випадковий свідок падіння Боїнга над Донбасом
"Літак падав, крутилися клуби диму, а після пролунав сильний вибух, — розповідає Фокусу місцева жителька Ольга Політова, яка в той момент перебувала у своєму будинку в Грабово. — Люди побігли на поле. Через 20 хвилин з Тореза і Нікішинського блокпоста приїхали "ополченці" — подивитися, що трапилося. Почали стріляти в повітря, до вечора перекрили вʼїзд-виїзд в село. Літак, коли падав, розламався. По одну сторону дороги лежали крила, по іншу — багажний відсік, а двигуни — при вʼїзді в село, навпроти першої вулиці. Бойовики організували чергування на місці катастрофи. Наступного дня стали ходити шахтарі — вішали стрічки, де знаходили фрагменти тіл і те, що впало".
Жінка каже, що з самого початку не сумнівалися: лайнер збили бойовики і росіяни: "До того вже стільки розмов і подій було! За день до катастрофи, 16 липня 2014 року, я бачила, як зник український Су. Спочатку він летів в район Саур-Могили — за ним залишався характерний слід, а після зник. Незабаром дізналася, що літак збили. Рівно через добу впав МН17".
Судові деталі і рейс МН17
Розслідування авіакатастрофи починалося стандартно — зі зʼясування обставин катастрофи лайнера. Технічних несправностей у "Боїнга" не було, екіпаж помилок не допустив. Найімовірніша причина падіння — застосування ракети ЗРК "Бук". Про це заявили голландські слідчі і запропонували створити Спільну слідчу групу (Joint Investigation Team, JIT), в неї увійшли представники правоохоронних органів Нідерландів, Бельгії, Австралії, Малайзії та України. Це вона шукала і опитувала свідків, замовляла експертизи, аналізувала дані радарів, супутникові знімки і перехоплення телефонних розмов.
В результаті влітку 2019 року чотирьом фігурантам висунули звинувачення у вбивстві 298 осіб (троє — громадяни РФ, один — України). Це Ігор Гіркін ("Стрілков") — так званий "міністр оборони" угруповання "ДНР", Сергій Дубінський ("Хмурий") — відставний полковник ГРУ РФ і "начальник" "розвідуправління" "ДНР", Олег Пулатов ("Гюрза") — підполковник запасу повітряно-десантних військ Росії, так званий заступник Дубінського, і Леонід Харченко ("Кріт") — член угруповання "ДНР". Нікого з них слідчі не називають виконавцем злочину — хто натиснув на кнопку "Бука", досі не відомо. Гіркін, Дубінський, Пулатов і Харченко, на думку звинувачення, причетні до транспортування російського "Бука" на територію України.
Адвокат Віталій Титич вважає, що судовий розгляд в Нідерландах вигідний РФ і вкладається в російський наратив "Росія захищала мирних громадян"
У списку причетних могли опинитися прізвища ще мінімум двох осіб — Володимира Цемаха, так званого командира роти протиповітряної оборони "ДНР" в Сніжному (його передали РФ в результаті обміну полоненими у 2019 році) і Ігоря Безлера, "коменданта" Горлівки. Але в суді стало відомо, що достатніх доказів їх причетності до краху літака слідчі не знайшли.
Проте лава підсудних у спеціальному судовому комплексі на території аеропорту Схіпхол в Амстердамі і без Цемаха і Безлера порожня — жоден з підсудних на процес не зʼявився. Але раніше Пулатов, Дубінський і Гіркін в публічних заявах свою причетність до катастрофи "Боїнга" заперечували.
Незважаючи на те що процес заочний, важливо, щоб слухання проводилися. Суд неодноразово підкреслював, що цей процес — в інтересах суспільства і потерпілих. Він повинен бути публічним і зрозумілим, а вина кожного з підсудних максимально доведена. Тому суд не переобтяжений деталями експертиз і допитами свідків — служителі Феміди заздалегідь проаналізували докази і публічно пояснюють свою позицію. Наприклад, у червні — липні 2021-го судді почали відповідати на три питання: чи збитий рейс MH17 ракетою "БУК", чи була випущена ракета з сільськогосподарського поля неподалік від Первомайського, чи брали участь у цьому обвинувачені.
Одкровення з Донбасу
Паралельно судді демонструють нові докази. У них багато стосується важливого для України питання: хто контролював територію поблизу місця катастрофи. З матеріалів слідства стало б зрозуміло, що до середини липня в районі Саур-Могили та Сніжного, у населених пунктах Дмитрівка, Тарани, Маринівка, Степанівка йшли затяжні бої, а в околицях розташовувалися "сепаратисти".
"Бойовиків Окружний суд Гааги називає саме сепаратистами. Судді вказали, що не готові давати політичну оцінку подіям, але люди заявляли про відділення територій, намагалися пробити коридор до кордону з РФ. Бойовики хоча і утримували там позиції, але зазнавали втрат. В першу чергу через обстріли з повітря — працювала українська авіація. Але її теж збивали. про це можна почути з перехоплень телефонних розмов", — говорить Тетяна Козак, журналістка видання про судові процеси "Ґрати". Вона одна з небагатьох українських журналістів, яка стежить за ходом розслідування і слуханнями в Нідерландах з самого початку. Звертає увагу, що ввечері 16 липня Пулатов доповідав Дубінському, що "їх повітряна оборона збила Су за допомогою ПЗРК о 19:20". Можливо, це той самий штурмовик, падіння якого спостерігала Ольга Політова.
Але бойовикам не вистачало зброї, щоб дістати українські літаки на висоті більше ніж 4 тис. м. У них було лише кілька зенітних установок ЗУ-23 (їх висота ураження — 2,5 тис. м), зенітно-ракетних комплексів "Стріла-10 "(3,4 тис. м) і переносних зенітних ракетних комплексів (3,5 тис. м).
Судячи із записів, "ополченці" не приховували, що влітку 2014 року просили зброю у Росії. Наприклад, 11 липня радник президента РФ Владислав Сурков говорить так званому "премʼєр-міністру" "ДНР" Олександру Бородаю, мовляв, поговорив "з найвищою людиною, відповідальною за військові речі" — "вони зрозуміли ситуацію і зробили приготування".
14 липня Ігор Гіркін обіцяв Леоніду Харченку: "Ось-ось повинна прийти протиповітряна оборона". А через два дні Дубінський питав у Харченко: "Якщо вони сьогодні вночі притягнуть "Бук-М", він відразу прийде туди до тебе. "Бук" — наша єдина надія. Ми нічого більше не можемо зробити, так?" У результаті "Бук", що належав курській 53-ій бригаді ППО російських збройних сил, доставили в Україну. За даними слідчої групи, передача відбулася на кордоні з РФ вночі. В Сніжне, яке стане пусковий позицією, "Бук" доставили з Суходольська через Донецьк.
На користь Росії
"Суд не досліджує умисел — чому "Бук" опинився у цьому полі, а не в якійсь іншій точці, чому бойовикам необхідно було цю зброю саме цього дня, — зауважує Віталій Титич, адвокат. — Якби поруч був якийсь штаб або інший обʼєкт бойовиків — інша справа, а тут — поле".
Під час судового засідання в Нідерландах з'являються нові факти, які доводять, що Росія з 2014 року контролює окуповані території
Тетяна Козак місцезнаходження "Бука" пояснює тим, що територію біля Первомайського контролювало угруповання, яким керував Харченко. Крім того, для застосування цього виду зброї необхідні відповідні технічні умови — відкритий майданчик на височині.
"З ним поруч неможливо перебувати, він випалює територію великого радіусу, це зафіксоване на супутникових знімках", — пояснює вона. Зате Титич вважає, що "Бук", можливо, призначався не тільки для армійських Су, про які кажуть бойовики на плівках, але також для цивільних літаків.
"Якщо вдаватися в конспірологію, то це міг бути російський літак з громадянами РФ на борту, щоб створити казус беллі [формальний привід для оголошення війни]", — продовжує юрист. Цю версію раніше підтверджував Віктор Ягун, заступник голови СБУ у 2014-2015 роках. Він запевняв: у росіян була чітка дата — 18 липня 2014 року, — коли вони повинні були перейти кордон. Підставою для цього міг стати збитий цивільний літак РФ, що летів за маршрутом Москва — Ларнака.
"Це судовий розгляд вигідний РФ, — переконаний Титич. — Поки що все, що відбувається там, вкладається в російський наратив: "Україна вбивала мирних громадян, цивільне населення страждало", були нальоти авіації, через що Росія, виконуючи "гуманітарну місію", не могла не допомогти. А малайзійський "Боїнг" збили випадково, що доводять перехоплення розмов бойовиків, які спочатку самі не розуміли, який літак впав. Та й те, що РФ досі не прибрала свідків, зокрема Гіркіна, створює враження про помилку. Думаю, ця історія закінчиться тим, що в суді назвуть конкретних винних, Росія заплатить компенсації, і на тому все".
Однак сторона обвинувачення про роль РФ у цьому провадженні не заявляла. По-перше, Росія ніколи не визнавала відповідальність, по-друге, обвинувачені про неї теж ніколи не говорили.
"У випадку, якщо б Росія визнала або її роль була доведена, процес міг би бути іншим. Тоді діяли б правила для комбатантів, вони могли б користуватися імунітетом. Тут же обвинувачені не кадрові військові, а цивільні, ватажки сепаратистів", — пояснює Козак .
Але це не означає, що про роль РФ в Нідерландах не говорять зовсім.
"Те, що бойовики раз у раз запитували військову допомогу у РФ, що "Бук" привезений з Росії, супроводжувався її екіпажем, який і зробив постріл, говорить про якийсь контроль РФ, хоча і не доводить її безпосереднього впливу", — доповнює Тетяна Козак. На її думку, бойовики діяли безладно: "Цікаво було чути, як вони намагалися приховати, що збили пасажирський літак. Самі себе переконали у тому, що це зробив штурмовик, хоча вже збили його. Кілька годин розповідали один одному цю історію. Потім визнали, що це їх "Бук", стали його приховувати".
Що ж стосується родичів загиблих, то всі сім років вони заявляють про причетність Росії до катастрофи. Напередодні старту процесу потерпілі влаштували акцію протесту біля посольства РФ в Амстердамі з вимогою до Росії визнати провину. Нещодавно від їх імені Нідерланди подали міждержавний позов до Європейського суду з прав людини.
Висновки для України
Важливим є те, як результатами масштабного розслідування скористається українська сторона. Зокрема, розсекреченими в суді телефонними розмовами. Саме вони — ключові докази в процесі. Тільки по Пулатову таких більше 900.
"Після того як у 2019 році нідерландська прокуратура предʼявила звинувачення у вбивстві 298 громадян Гіркін, Пулатову, Дубінському і Харченку, Генеральна прокуратура України зробила те ж саме, — каже Ольга Решетилова, координатор "Медійної ініціативи за права людини". Ця організація моніторить судові процеси, повʼязані з війною, на національному рівні. — Але провадження по МН17, підозрюємо, виключно формальне: де-юре воно існує, його виділили із загальної справи про агресію РФ, але де-факто без JIT українська сторона мало що може робити. Якщо встановлять нові обставини, наприклад, хто віддавав накази, тоді будуть новини".
Відповідно до міждержавної угоди з JIT, самостійно Україна не уповноважена розголошувати деталі.
Зате подробицями, які прозвучали в нідерландському суді, Україна може вже користуватися. Таку думку висловлюють всі експерти, з якими поспілкувався Фокус. Масив інформації, отриманий Окружним судом Гааги, набагато більший, ніж є у правоохоронців України, їх автентичність не викликає сумніву. Завдяки цьому можна краще зрозуміти природу конфлікту: простежити канали поставок зброї, центри прийняття рішень, які війни були між польовими командирами. Отримані дані також вказують на те, що саме РФ контролювала окуповані території Донбасу.