Кафка на Донбасі. Як чехів вербують у бойовики для "республік"

Деякі з них потрапили в поле зору правоохоронних органів не тільки в Україні, а й на батьківщині. Рекордсмен за кількістю обвинувальних вироків — Чехія: пʼятеро громадян цієї країни покарані за тероризм, ще більше десятка очікують своєї долі під арештом.

Нова історія Кафки

На кількох фото — молодик в окулярах неспортивної статури, але у військовій формі російського зразка. То він стоїть біля зруйнованої будівлі, то на тлі занедбаної "Донбас Арени", то на танку зі зброєю в руках. Це Павло Кафка, тоді йому було 22 роки. Його і знаменитого тезку Франца Кафку повʼязує не тільки країна народження — Чехія, — а й викривлене сприйняття зовнішнього світу, яке й стало причиною поїздки Павла на Донбас.

"Він хотів подивитися, як все відбувається, політика його не цікавить", — так про свого прийомного сина говорить мати. Жінка розповідає чеським журналістам: молодик завжди був дивним — у 15 років хотів поїхати на війну в Ірак. Але Ірак далеко, а Україна — близько. У 2015-му Павло Кафка приєднався до угрупування "ДНР", проходив підготовку в танковій частині, потім був стрільцем, водієм і навіть засвітив у соцмережах свій "військовий квиток", виданий бойовиками "ДНР".

За словами матері, досвід найманства для Кафки виявився невдалим — через рік на надіслані нею гроші Павло повернувся до Чехії та оселився в провінції. Але сховатися від чеських правоохоронців Кафка не зміг. У 2018-му прокуратура звинуватила його "в тероризмі за активну збройну діяльність у рамках незаконних воєнізованих структур — самопроголошеної "ДНР" — проти Збройних сил України" і передала справу до суду. Прокурор вимагав для Павла 12 років позбавлення волі.

Під впливом пропаганди

За долею найманців, таких як Павло Кафка, з початку бойових дій на Донбасі стежить Роман Маца, аналітик Празького інституту політики та суспільних проблем, дослідник чеських праворадикальних рухів. У розмові з Фокусом він називає три основні причини, чому його співвітчизники їдуть воювати на Донбас. Перша — гроші. "Ці люди — просто найманці, війна для них — робота. Раніше деякі з них працювали в охороні торговців золотом, діамантами десь в Африці чи Азії", — говорить він. Друга — ідеологія.

"Багато хто з них поміняли свої футболки з Че Геварою на знаки "Новоросії". Вони піддаються різним конспірологічним теоріям, думають, що роблять якусь революцію проти світового капіталізму, Ротшильдів, а Росія — остання барикада нормального світу. Але насправді ці люди часто живуть в інформаційній ізоляції", — продовжує Маца і натякає: під подібний вплив часто підпадають люди без освіти та з обмеженим кругозором. Третя причина — кримінальне минуле в Чехії. Донбас — найкраще місце для уникнення відповідальності.

Усіх цих людей обʼєднує російська пропаганда.

"Люди, начитавшись "новин" про вбитих українською армією немовлят, погоджувалися їхати захищати дітей від бандерівців і фашистів, запрошували їхати інших. Серед вербувальників, наприклад, може бути Іван Гадрава", — говорить Маца. Гадрава — в минулому священик Російської православної церкви, а нині — чеської. Його разом із чотирма фігурантами поліція заарештувала в квітні цього року.

За версією слідства, Гадрава й ексвійськовий чехословацької армії Івано Кратохвіла займалися вербуванням громадян Чехії для поїздок на Донбас. Зокрема, в січні 2017-го прибули в Ростов-на-Дону і зустрілися з чеським бойовиком Іржі Урбанеком. Той нібито просив їх надіслати двох чеських добровольців на Донбас. Після тієї розмови на війну поїхав Мілош Оуржецький, член організації "Чехословацькі військові в запасі за мир".

"Такі люди в минулому — військові, які сумують за часами Чехословаччини. Вони говорять про шкоду глобалізації, про авторитарний режим, сильну армію, виступають проти ЄС і НАТО, вірять, що якщо повернути минуле, то вони будуть впливовими і поважними. Але насправді просто не можуть знайти собі місце в сучасному світі, в посткомуністичній Чехії", — зауважує Роман Маца. Він дивується, чому ті, хто воювали на Донбасі, досі навіть не припускали, що потраплять в поле зору правоохоронців: "Вони їздили на Донбас і в Крим у складі так званих офіційних делегацій, отримували гроші в російських банках у Ростові або Таганрозі, а після поверталися і коментували ситуацію для російських пропагандистських каналів, виходили на мітинги під посольство РФ".

Доказова база

Подібні справи правоохоронні органи Чехії кваліфікують як тероризм. Прокурори в судах уточнюють: особи брали участь у бойових діях, вербуванні або фінансуванні незаконних збройних формувань. Обвинуваченим, як правило, загрожує від 12 до 20 років увʼязнення. Але Кафка спочатку отримав лише три роки умовно. Судовий процес у його справі відбувся влітку 2020-го. Під час засідання він розповів, що в 2015-му приєднався до групи, яка мала назву "Росія — наш справжній друг", прочитав заклики захищати людей Донбасу, отримав російську візу та поїхав у Донецьк. Але не воювати, а "допомагати цивільним, безпритульним і працювати в лікарні". Крайовий суд міста Ческе-Будейовіце вважає, що доказів для тюремного терміну недостатньо, прокуратура подала апеляцію. Через півроку апеляція замінила умовний вирок на реальний, а днями Верховний суд у Празі остаточно відхилив апеляцію Павла Кафки, тож чех все ж відбуватиме термін за участь у війні на Донбасі.

У судах Чехії вирішується питання не тільки причетності окремих осіб до конфлікту на Донбасі, але й з'ясовуються обставини того, що відбувається — хто з ким воює

"Вирок першої інстанції виглядав смішно. Ми всі розуміли, що Кафка картоплю на Донбасі не чистив", — говорить Роман Маца і вважає, що в процесі розслідування подібних справ є дві проблеми. Перша — у правоохоронців: вони повинні надати надійні докази того, що людина дійсно брала участь в бойових діях. У судах бойовики завжди заперечують, що брали в руки зброю, а фото з автоматами називають постановочними — заради розваги або з метою заробити грошей.

"Звичайно, одних фотографій із соцмереж мало. Крім того, доказами не можуть слугувати якісь "документи" з цих "республік", — продовжує Маца. — Слідчі завжди шукають більше — вивчають дані про перетин кордону, банківські рахунки". Наприклад, у справі ще одного чеха, Лукаша Новачека, процес над яким триває в місті Плзень, є його фотографії в бетонному бункері у формі та зі зброєю. Правоохоронці встановили, де знаходиться цей бункер. Друга проблема — в судах. У чеській провінції судді не завжди готові розглядати справи про участь у збройних конфліктах на території інших держав — вони не знають подробиць про агресію РФ проти України, можуть бути зомбовані російською пропагандою.

Крім порівняно маленьких термінів покарання за тероризм на Донбасі в чеських судах прозвучали і більш серйозні. Щоправда, всі вони заочні, адже фігуранти справ продовжують воювати на Донбасі або ховаються на території РФ. Серед них 32-річний Мартін Кантор. Суд встановив, що чех пройшов підготовку снайпера і брав участь у бойових діях на Донбасі на стороні так званої "Луганської народної республіки". "Як член розвідувально-диверсійної групи особисто встановлював міни в районі лінії розмежування", — сказав прокурор Мартін Белі в суді. Зрештою 1 червня 2021 року Кантора засудили на 20 років.

Співпраця з Україною

Офіс генерального прокурора України нині також розслідує кримінальні справи, повʼязані з найманством. "Існує майже 30 таких справ. У них фігурують понад 250 іноземних громадян із 32 країн. Тільки громадян Чехії, які приїхали воювати на стороні представників незаконних збройних формувань, 24 людини", — говорить заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов. Він розповідає, що в роботі прокурори часто контактують з українським посольством у Празі, а ось з прокуратурою Чехії контакту немає.

"Ми готові обмінюватися матеріалами з правоохоронними органами Чехії, але запитів за тими фігурантами, яких вони розслідують і про які ми знаємо зі ЗМІ, до нас не надходило. Україна ж активно надсилає міжнародні доручення", — уточнює він. При цьому Мамедов готовий ініціювати створення спеціальної міжнародної слідчої групи, як у випадку краху малайзійського боїнгу рейсу МН17 у небі над Донбасом у 2014 році.

Чому немає співпраці — сказати складно. Можливо, причина в тому, що Україна — сторона конфлікту і до наданих нею матеріалів можна ставитися як до недостатньо обʼєктивних. Або ж взагалі говорити про слабку довіру до роботи українських правоохоронців. Однак Роман Маца впевнений, що співпраця між Чехією та Україною є. Хоча б на рівні спецслужб, а інакше як слідчі, наприклад, встановили, де знаходиться бункер, в якому сфотографувався згаданий Новачек.

"Правоохоронцям у Чехії вигідно отримати інформацію з України, — наполягає Микола Говоруха, заступник начальника управління Департаменту військових конфліктів Офісу генерального прокурора. — Якщо чеській стороні відомі номери телефонів, за якими спілкувалися іноземні громадяни, ми можемо встановити зміст цих розмов".

Загроза нацбезпеці

Засуджуючи своїх громадян, Чехія не так підтримує Україну, скільки захищає національні інтереси. Чеські правоохоронці й експерти впевнені: найманці, які поїхали воювати хоч в Україну, хоч у Сирію, загрожують внутрішній безпеці своєї країни.

"Ці люди стають лояльними до Росії і Путіна", — зауважує Маца. Він згадує, як у 2014 році спостерігав виникнення в соцмережах груп "ополченців", які відправляли на Донбас бойовиків, щоб після повернення до Чехії вони могли вести партизанську війну проти Чехії та країн НАТО: "Ми знаємо, що лідери подібних організацій, фейкового консульства "ДНР" (підприємство вдалося закрити за рішенням суду) відкрито говорили, що в наступній війні будуть воювати на боці Росії проти НАТО, вони публікували картинки з російським прапором над Капітолієм".

Серед таких організацій поліція виділяє "Обʼєднання чехословацьких солдатів у резерві світу". На її думку, воно займалося збором коштів для відправлення людей в зону бойових дій і може бути повʼязане з російськими спецслужбами. Ця організація підтримувала бойовиків, які повернулися з Донбасу, які готові були навчати жителів Чехії, як діяти під час "конституційних, економічних і політичних змін у Чеській Республіці".

"Важливо, що в судах у Чехії вирішується питання не тільки причетності окремих осіб до конфлікту, але зʼясовуються обставини того, що відбувається — хто на кого напав, хто з ким воює. Там можна почути, що військові дії йдуть між Україною та підтримуваними Росією бойовиками", — каже Євген Перебийніс, посол України в Чехії. Й одразу ж уточнює: "Затримання відбуваються незалежно від політичної волі, тому що Чехія — держава верховенства права".

Нещодавно українське посольство в Празі отримало лист від Павла Кафки.

"На конверті вказана адреса: місто Йіржіце. Там знаходиться вʼязниця", — відкриває конверт посол Перебийніс. Пише, що вступив у лави проросійських сепаратистів, не замислюючись про наслідки своїх незаконних дій, але участі в бойових діях не брав.

"Звичайно, не всьому можна вірити, — продовжує посол. — У суді ми почули, що Кафка брав участь у бойових операціях". Чех просить вибачення і сподівається, що "Україна поверне всі території дипломатичним шляхом".

"Не знаю, що його спонукало написати цей лист, не заперечую, що меркантильні інтереси", — коментує Перебийніс.

У Чехії тривають ще кілька процесів над громадянами цієї країни, причетних до подій в Україні. Очікується, що до кінця літа прозвучить вирок у справі Лукаша Новачека. Українські ж правоохоронці сподіваються, що досвід Чехії буде корисним для інших країн, зокрема для членів ЄС, громадяни яких їдуть на Донбас "захищати "русский мир". Україні ж такі процеси допоможуть довести в міжнародних інстанціях участь у конфлікті Російської Федерації.