Від Павлова до Полякова і Шефіра. Чому зростає кількість злочинів проти політиків

У Києві помер 33-річний нардеп із депутатської групи "За майбутнє" Антон Поляков. Раптова смерть молодого політика, який, за словами колег і близьких, не скаржився на здоров'я, і загадкові обставини останніх годин його життя викликали підозру в невипадковості його загибелі.

Смерть Антона Полякова: дві версії

Уночі 8 жовтня Поляков відпочивав у київському ресторані "Нуар" разом зі своїм знайомим Русланом Джамбулатовим, помічником нардепки Анни Скороход. Чоловіки випивали. У якийсь момент Джамбулатов запропонував Полякову відвезти його додому, той відмовився, пославшись на сварку зі Скороход, з якою жив. Півтори години Джамбулатов і Поляков каталися в машині по місту, після чого нардеп пересів у таксі. Так про останні години життя політика розповідають правоохоронці, посилаючись на свідчення свідків.

Спочатку водій заявив, що нардепа підібрав на зупинці громадського транспорту, але пізніше змінив свідчення, повідомивши слідству, що Полякова пересадили в його машину з іншого автомобіля. Депутат був у свідомості, але добряче п'яний. По дорозі у нього почалися блювота і судоми. За словами таксиста, він порушив ПДР, щоб привернути увагу поліцейських і швидше доставити депутата в лікарню. Патрульні виявили Полякова на задньому сидінні без свідомості та викликали швидку. Медики 30 хвилин намагалися реанімувати депутата, але о 02:45 констатували смерть.

За попередньою інформацією слідства, політик помер від гострої коронарної недостатності, гострої ішемічної хвороби серця. За фактом смерті відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 ("Умисне вбивство") УКУ з позначкою "природна смерть". Начальник Головного управління Національної поліції в Києві Іван Виговський 8 жовтня озвучив дві версії смерті Антона Полякова: хронічне захворювання або навмисне отруєння. Руслана Джамбулатова, який випивав разом із нардепом у п'ятницю, допитали, але не затримали. Нардепку Анну Скороход, за словами правоохоронців, допитувати не стали, тому що вона "погано почувалася".

Токсикологічна експертиза показала наявність в організмі Полякова алкоголю (одна проміле) і синтетичного наркотику метадону, який використовують в замісній терапії для лікування наркозалежних людей. Дія метадону схожа на дію героїну, морфіну, опіуму. У поєднанні з алкоголем речовини підсилюють дію одна одної. При цьому метадон діє хвилями, в зв'язку з чим людина може перебрати з дозуванням. Унаслідок це нерідко призводить до втрати свідомості та коми.

Близькі та колеги депутата не підтвердили інформацію про те, що Поляков вживав наркотики. Слідство продовжує розглядати дві версії: або депутат сам вжив препарат, який, можливо, призвів до смерті, або його отруїли.

Як смерть Полякова коментували депутати

Першим про смерть Полякова повідомив колишній спікер Верховної Ради Дмитро Разумков. Звідки він дізнався про те, що трапилося, політик не коментує. На похоронах Полякова в Чернігові Разумков заявив, що сумнівається у вживанні нардепом метадону: "Те, про що сьогодні говорять, не схоже на ту поведінку, яку я особисто бачив із боку Полякова. Тобто питання є".

Правоохоронці політизовані. Вони думають так: завтра до влади прийде інший, тому поспішати розслідувати справи не треба

Версію про можливе отруєння нардепа озвучують його колеги з депутатської групи "За майбутнє". Згадують, що Поляков уїдливо висловлювався на адресу монобільшості, а незадовго до смерті, 7 жовтня, під час телеефіру зізнався, що дав свідчення НАБУ про корупцію всередині фракції "Слуга народу". Тоді Поляков заявив, що "слуги" отримували конверти з грошима в туалетах парламенту в день голосування за закон про олігархів. Свідком корупції був один з його колег, який нібито побоявся давати свідчення НАБУ. Замість нього це зробив Поляков. Називати прізвища тих, хто замішаний в історії з "конвертами", нардеп відмовився.

У фракції "Слуга народу" на смерть політика реагували по-різному. Частина нардепів висловили співчуття близьким. Серед них Олександр Качура і Галина Янченко. Глава фракції СН Давид Арахамія, за інформацією ЗМІ, повідомив "слугам", що Поляков був у близьких стосунках з Анною Скороход, яку в листопаді 2019-го разом із покійним виключили з фракції СН. Арахамія також повідомив, що незадовго до смерті Скороход і Поляков порвали, нардеп важко переживав розрив.

Відзначилася глава Комітету ВР з питань соціальної політики Галина Третьякова. У партійному чаті СН вона написала, що для неї смерть Антона Полякова — це "мінус один ворог". Керівництво фракції відсторонило Третьякову на п'ять днів від участі в пленарних засіданнях.

Слідству не вірять. Полякову "допомогли" померти?

Не сам помер, а допомогли — перше, про що говорять у суспільстві, коли стає відомо про смерть політика. Особливо, якщо в розслідуванні обставин смерті відчуваються прогалини і нестикування. Недовіра до природних причин загибелі політиків пов'язана з тим, що через боротьбу за владу і вплив шансів померти не своєю смертю у них більше.

За роки незалежності в країні було чимало резонансних смертей політиків. Наприклад, убивство в 1998 році колишнього глави Нацбанку Вадима Гетьмана, якого застрелили в Києві в ліфті власного будинку, загибель політика В'ячеслава Чорновола в 1999 році в автокатастрофі на шосе під Борисполем, отруєння діоксином Віктора Ющенка в 2004 році, вбивство в 2007-му одного з лідерів Партії регіонів Євгена Кушнарьова.

Розслідування, де фігурують імена видатних політичних діячів, часто буксують, незважаючи на запевнення влади, що їх швидко розкриють. Це пояснюється тим, що під час розслідування можуть прозвучати інші гучні імена, тому справи можна притримати, щоб використовувати їх у політичній боротьбі. Та й у цілому всередині правоохоронної системи, за словами опитаних Фокусом експертів, існує негласне правило: якщо в справі фігурує великий чиновник або політик, діяти треба обережно.

"Правоохоронці політизовані, — міркує в розмові з Фокусом політолог Віктор Небоженко. — Вони думають так: завтра до влади прийде інший, тому поспішати розслідувати справи не треба. Це частина стратегії виживання будь-якого бюрократа: навіщо поспішати і робити висновки? Тому-то ще жоден президент так і не зміг реформувати правоохоронну систему".

Через те, що силові структури десятиліттями себе дискредитували, ретельно приховуючи справжні причини гучних політичних злочинів, суспільство слабо довіряє офіційним версіям розслідування. "У поданні українців, правоохоронці займаються віджиманням бізнесу, збиранням данини, державним рекетом. Тільки в останню чергу вони займаються розслідуванням", — пояснює Фокусу Олександр Кочетков, політичний аналітик.

З цієї ж причини в суспільстві немає гострого запиту на правду, яку, як вона вважає, все одно не скажуть.

"Зате ми хочемо красиві історії про те, з ким нардеп Антон Поляков жив і як політика Міхеїла Саакашвілі ділять дружина і коханка. При цьому правоохоронці займаються імітацією розслідування резонансних справ, обслуговуючи інтереси влади", — додає Кочетков.

Правду не розкриють

Влітку народні депутати Антон Поляков та Анна Скороход подавали заяву в поліцію Києва про те, що їхньому життю загрожує небезпека. Політики стверджували, що на телефони їм приходять повідомлення з погрозами. Скороход зазначала, що їй погрожували пошкодити автомобіль.

"Я був знайомий з Антоном Поляковим. Це помітний і яскравий критик влади, популярний у себе в Чернігові", — говорить Кочетков. За його словами, інформації, яка є у справі Полякова, недостатньо, щоб робити висновки. Токсикологічна експертиза вказує на те, що смерть не була випадковою, оскільки людина спожила суміш алкоголю та синтетичного наркотику.

"У минулому я працівник правоохоронних органів і досить обережний у формулюваннях. Я вірю експертизі. Питання в іншому: це була смерть через необережність або умисне вбивство?" — продовжує експерт.

Останні місяці для української політики були особливо гарячими: у серпні мера Кривого Рогу Костянтина Павлова знайшли мертвим у себе вдома. За версією слідства, політика могли довести до самогубства. У вересні невідомі обстріляли машину першого помічника президента Сергія Шефіра, поранивши водія. Тепер ось смерть Антона Полякова. Череда таких пригод, на думку Кочеткова, — це результат погіршення соціальної, економічної і політичної ситуації в країні: "Якщо на небі багато хмар, то, швидше за все, піде дощ. В Україні так багато проблем, що з неба неминуче падають отруйні краплі дощу".

Як показує практика, політичні злочини рідко розкривають, й Україна в цьому сенсі не унікальна. Суперечки про те, хто насправді вбив президента США Джона Кеннеді, прем'єр-міністра Швеції Улофа Пальме або російського політика Бориса Нємцова, тривають досі. І велика ймовірність, що розслідування причин смерті Антона Полякова спіткає та ж доля.