Від Ела Гора до Грети Тунберг. Навіщо екологію використовують у політиці та хто вигадав екологічний саміт
"Тридцять років бла-бла-бла", — висміяла 18-річна шведська активістка Ґрета Тунберг багаторічні зусилля світових лідерів у боротьбі з глобальним потеплінням, виступаючи у вересні на конференції Youth4Climate у Мілані.
Країни-учасниці ООН справді вже майже 30 років (з 1992 року) збираються на конференцію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, щоб висловити свою стурбованість і змусити одна одну виконувати зобов'язання у боротьбі з глобальним потеплінням.
Кіотський протокол. Торгівля повітрям
Один із основних документів, ухвалених під час кліматичних самітів, — Кіотський протокол 1997 року. Його підписали та ратифікували лідери 191 держави. Документ зобов'язував розвинуті країни та країни з перехідною економікою скоротити та стабілізувати викиди до 2008–2012 років до рівня 1990-го. Для цього Кіотським протоколом виділяли спеціальні квоти. Ті країни та підприємства, які викидали в атмосферу газів менше за встановлені квоти, могли продати ці квоти іншим. Займалася "торгівлею повітрям" для викиду шкідливих газів з 2003 по 2010 рік Чиказька кліматична біржа (ССХ). Схему активно критикували у ЗМІ. Британський вчений Джеймс Лавлок називав ССХ аферою, яка скоріше дозволяє заробляти гроші, ніж знизити викиди парникових газів. На заміну Кіотському протоколу у 2015 році в Парижі країни ухвалили нову угоду.
Видатним акціонером кліматичної біржі Чикаго був віцепрезидент США в адміністрації Білла Клінтона, лауреат Нобелівської премії миру Альберт Гор. Його вважають "батьком" сучасного політичного екоактивізму. У 2007 році він випустив книгу під назвою "Незручна правда" та однойменний документальний фільм, що отримав два "Оскари". В американській попкультурі з Альберта Гора іноді жартують, вважаючи, що він занадто згущує фарби. Гор став персонажем з мультсеріалу "Південний парк", який розповідав школярам про те, що світові загрожує якась істота під назвою Людиномедведосвин (ManBearPig). Колишній віцепрезидент США з іронією ставиться до їдкої критики на свою адресу.
Один із відомих проектів Гора щодо збереження навколишнього середовища — "Кліматична реальність". У ньому беруть участь активісти зі 170 країн. Зокрема шведський PR-фахівець та засновник екологічного стартапу We Don't Have Time Інгмар Рентцхог, який зробив із Ґрети Тунберг зірку сучасного екоактивізму.
За словами Рентцхога, він помітив дівчину у 2018 році біля шведського парламенту із плакатом у руках. Разом із фотографом зробив кілька знімків та відеороликів із Ґретою, виклав їх у соцмережі, після чого вони стали вірусними. Піарник запросив активістку стати частиною молодіжної ради директорів його екологічного стартапу. І в результаті заробив на Тунберг близько 1 млн євро, використовуючи її фотографії в рекламних роликах.
Ґрета Тунберг, ікона екоактивізму
Незважаючи на незручну історію з Рентцхогом, Ґрета Тунберг стала новою іконою екоруху. У 2019 році вона виступила на конференції ООН з викривальною промовою на адресу політиків, які "вкрали її дитинство" своєю байдужістю до зміни клімату. Журнал Тime назвав дівчину людиною року, а західні політики розділилися на два табори — тих, хто підтримує активістку, та тих, хто її критикує. Наприклад, колишній американський президент Барак Обама називав Тунберг "одною з найбільших захисниць планети", а ексканцлера Німеччини Ангелу Меркель щиро зачепила промова Ґрети перед Генасамблеєю ООН у 2019 році.
Шведський PR-фахівець та засновник екологічного стартапу We Don't Have Time Інгмар Рентцхог зробив із Ґрети Тунберг зірку сучасного екоактивізму
Серед затятих критиків шведської активістки опинився колишній президент США Дональд Трамп, відомий висловлюваннями про те, що глобального потепління не існує. У 2019 році він навіть наполіг на тому, щоб США вийшли з Паризької угоди, підписаної у 2015 році майже 200 країнами заради боротьби зі зміною клімату. На думку 45-го американського президента, документ вводив надто багато обмежень і спричинив банкрутство американських компаній.
Ґреті Тунберг кілька разів діставалося від ексцентричного політика за активну громадянську позицію. "Охолонь, Ґрето, охолонь!" — писав Трамп у себе в "Твіттері", жартуючи з емоційності шведської захисниці екології. У відповідь дівчина із 12-мільйонною аудиторією у соцмережах закликала американців голосувати на президентських виборах-2020 за конкурента Трампа Джо Байдена. І жартувала над кандидатом у президенти, який нервував під час підрахунку голосів виборців. "Охолонь, Дональде, охолонь", — писала Тунберг.
Зелені на передовій
Незважаючи на непряму участь в американській виборчій кампанії у 2020 році, Ґрета неодноразово стверджувала, що виступає виключно від свого імені та не співпрацює з жодними політичними силами. Проте активізм Тунберг у 2019 році збігся зі зростанням інтересу до партій зелених у Європі.
На виборах до Європарламенту у 2019 році екопартії показали найкращий в історії результат, набравши близько 20% голосів, — кожен третій молодий виборець до 30 років проголосував за зелених. У 2020 році на муніципальних виборах у Франції вперше кандидати від партії "Європа-Екологія-Зелені" стали мерами у Страсбурзі, Ліоні, Марселі та Бордо. На виборах до Бундестагу восени 2021 року німецька партія зелених отримала 14% підтримки виборців, збільшивши попередній результат на 6%.
Експерти, з якими поговорив Фокус, зазначають, що загроза зміни клімату в західному мейнстрімі дуже важлива.
"Зміни почалися десятиліття тому: змінився спосіб життя, загроза зміни клімату стала дуже важливою для західного суспільства. Про це говорять більшість науковців, медіа та політиків. Я ставлюся до цього скептично — як до політичного чинника. Є проблеми політичного характеру, невідкладніші, аніж нинішні питання, які обговорюють на кліматичній конференції", — каже Фокусу Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва.