Війна опозиції. Хто, крім Петра Порошенка, може стати головним опонентом влади
Петро Порошенко претендує на статус лідера опозиції, утім приміряти на себе це звання хочуть також інші.
"Не треба об’єднуватись навколо президента Зеленського, президента Порошенка. Треба об’єднуватися навколо України", — заявив нещодавно Арсен Аваков, колишній глава МВС, в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера". Він також закликав українських політиків об’єднатися перед загрозою з боку РФ. Під час цього виступу Петро Порошенко, який теж був у студії, ствердно кивав головою.
Утім кримінальне розслідування "вугільної справи", за якою п’ятого президента підозрюють у держзраді, дає шанс на політичне зміцнення не лише партії Порошенка, але й іншим опозиційним проєктам. Тому їхні лідери об’єднуватися не поспішають. Особливо довкола голови партії "Європейська солідарність", кримінальне переслідування якого не зупинилося.
"Якщо влада зуміє правильно зв’язати Порошенка з Медведчуком, у нього не буде шансів на електоральний ріст. У такому разі інші опозиційні політики претендуватимуть на голоси, які могли би дістатися Порошенку, якби не було цієї справи", — розмірковує в розмові з Фокусом політтехнолог Олег Постернак.
За його словами, найбільше шансів піднятися на електоральному полі Порошенка має Юлія Тимошенко, яка очолює партію "Батьківщина". Потенціал її росту Постернак вбачає через жорстку риторику Тимошенко щодо земельної реформи, тарифних питань і соцзабезпечення. Вона стабільно утримується на третій сходинці президентського рейтингу, а "Батьківщина", за даними січневого соцопитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), на парламентських виборах набрала би 13,3%.
Символічно проти Зеленського об'єднатися можуть. Але щодо створення блоків на чолі з Порошенком, на це ніхто не погодиться, окрім Кіри Рудик, у якої немає інших перспектив
Рейтинг "Української стратегії Гройсмана", за даними КМІС, становить 4,7%. Колишній прем’єр, на думку Постернака, не підтримає Петра Порошенка, оскільки п’ятий президент за часів їхньої співпраці устромляв тому палиці в колеса.
Зростає рейтинг УДАРу Віталія Кличка. За результатами опитування КМІС, у жовтні 2021-го УДАР підтримували 2,4% виборців. У грудні того ж року — 3,7% виборців. А тепер — 4,5%. За інформацією деяких ЗМІ, найближчим часом мер планує черговий з’їзд своєї партії, де обговорюватимуть питання політичного майбутнього Кличка та його політичної сили.
Петро Порошенко та Віталій Кличко: складна дружба
У Віталія Кличка з Петром Порошенком заплутана історія. З одного боку, мер Києва намагається публічно не пов’язувати себе з п’ятим президентом: іде на лікарняний, коли Порошенко повертається з Варшави в Україну, не називає лідера "Європейської солідарності" на ім’я, коли засуджує в соцмережах "ті дії, які відбуваються сьогодні щодо п’ятого президента України".
Притула — це модернізований варіант Зеленського для Західної України. Його аудиторія — люди до 40 років. Цей електорат потрібен Порошенкові, щоб забезпечити собі вихід у другий тур із Зеленським
З другого боку, 20 січня Київрада підтримала звернення депутатів до президента Зеленського з приводу політичного переслідування Петра Порошенка. За словами політтехнолога Андрія Золотарьова, без підтримки Кличка цього б не було.
Швидше за все, політик намагається всидіти на двох стільцях: не світитися публічно і поряд із Петром Порошенком, щоб не дратувати Банкову, з якою в нього складні стосунки, а також не розривати зв’язок із п’ятим президентом, без якого він не матиме достатньої підтримки в Київраді.
"Думаю, він вагався, але повернувся в бік Порошенка. Така ж команда — "прокачати тему засудження справи Порошенка" — пішла на рівні облрад, де є фракція ЄС", — розповідає Золотарьов. За його словами, Кличко давно розмірковує про політичне майбутнє, адже не може весь час займати пост мера столиці. Оскільки УДАР і "Євросолідарність" перебувають в одній електоральній ніші, ймовірно, за певних обставин партії можуть об’єднатися, як це сталося в 2014 році, коли Віталій Кличко поступився місцем на виборах президента Петру Порошенкові, отримавши перспективу стати міським головою Києва.
"Ми стояли й боролися поруч на Майдані. І ми будемо пліч-о-пліч працювати над перетворенням України", — говорив тоді Віталій Кличко.
Цього разу політики можуть домовитися в інший спосіб: мера Києва висунути в президенти, а Петра Порошенка — в прем’єри.
"Така перспектива існує", — каже Золотарьов, хоча серйозно про неї ще не розмірковують ні в УДАРі, ні в "Євросолідарності". Для її реалізації потрібні певні обставини. Наприклад, якщо кримінальний процес над Петром Порошенком призведе до того, що він не зможе брати участь у виборах глави держави.
Поки що, на думку політолога Володимира Фесенка, Віталій Кличко хоче бути самостійним лідером. У нього серйозні амбіції та є бажання взяти участь у президентських виборах. А всі, хто має такі плани, відмовляться від об’єднання з Порошенком.
"Символічно проти Зеленського об’єднатися можуть. Але щодо створення блоків на чолі з Порошенком, то на це ніхто не погодиться, окрім Кіри Рудик, у якої немає інших перспектив", — розмірковує експерт.
Нові обличчя: Сергій Притула, Дмитро Разумков
Іще один можливий претендент на електорат Петра Порошенка — телевізійний ведучий Сергій Притула. Низка експертів скептично ставляться до його політичних перспектив, оскільки, за словами Фесенка, для патріотичного сегмента виборців кандидат-шоумен є особистою образою. Притула вже пробував свої шанси в політиці, балотуючись на виборах мера Києва в 2020 році від партії "Голос". Тоді він посів третє місце, обігнавши кандидатів від СН та "Батьківщини". Зі свого програшу трагедії не робив, вважаючи, що просто не зумів мобілізувати свій електорат, якому 18–29 років.
Тепер Притула планує зареєструвати власну партію, що перебуває у процесі створення. У соцопитуванні групи "Рейтинг" від 10–12 грудня 2021 року в гіпотетичної партії Притули — 7,5% електоральної підтримки в Києві. Він поступився "Розумній політиці" Дмитра Разумкова (9,4%), партії "Слуга народу" (13,3%), "Євросолідарності" Петра Порошенка (17%) і УДАРу Віталія Кличка (19,1%). До загальнонаціональних опитувань гіпотетичну партію Притули не включали.
Проте, за словами Олега Постернака, із Сергієм Притулою працюють досвідчені політтехнологи, тому в нього є можливість залучити на свій бік молоду аудиторію, яку не вдається причарувати п’ятому президенту.
"Притула — це модернізований варіант Зеленського для Західної України. У нього, на відміну від президента, стійка патріотична, навіть помірковано націоналістична позиція, висока впізнаваність. Його аудиторія — люди до 40 років. Цей електорат потрібен Порошенкові, щоб забезпечити собі вихід у другий тур із Зеленським", — коментує Постернак.
Іншому "новому обличчю" України — колишньому голові Верховної Ради Дмитру Разумкову — навряд чи вдасться залучити на свій бік виборців Петра Порошенка, бо електорати політиків не перетинаються. За результатами соцопитувань, у гіпотетичної політсили Разумкова "Розумна політика" близько 6% підтримки. Експерти вважають, що перспективи росту в нього є за рахунок колишніх виборців Володимира Зеленського, чия партія "Слуга народу" поступово втрачає позиції.
По той бік барикад: Мураєв, Медведчук, ОПЗЖ
Поки в патріотичному сегменті розгортається боротьба за виборця, по той бік барикад, де перебувають другий підозрюваний у "вугільній справі", Віктор Медведчук, і політична партія ОПЗЖ, вирують власні пристрасті. Так, 23 січня МЗС Великої Британії заявило, що російський уряд прагне поставити в Києві проросійського лідера в разі окупації України: "Потенційним кандидатом розглядається колишній народний депутат України Євген Мураєв".
У Росії цю інформацію заперечують. Сам Мураєв, якому належить телеканал "НАШ", в інтерв’ю західним ЗМІ заявив, що голова британського МЗС Елізабет Трасс була дезінформована. Він також нагадав, що перебуває під російськими санкціями і вважає це одним із аргументів на користь того, що він не працює на Москву.
Політологи в розмові з Фокусом припускають, що інформація про Євгена Мураєва — цілеспрямований "злив" російських спецслужб, аби підігріти стурбованість Заходу. Зрештою, Мураєв — не найближча до Кремля людина.
Також інформація про колишнього нардепа могла просочитися через внутрішні чвари проросійського політ табору України. За словами Фесенка, після того, як близькі до Віктора Медведчука телеканали потрапили під санкції, виборці ОПЗЖ перейшли до телеканалу "НАШ". Це сприяло підвищенню рейтингів Мураєва та його партії, а рейтинг ОПЗЖ, навпаки, упав. За результатами соцопитувань КМІС, з січня минулого року рейтинг ОПЗЖ упав із 20,7% до 11,6%.
"Розкол проросійського табору — технологічно правильна історія. В Офісі президента, мабуть, мріють, щоб людина, схожа на Мураєва, з’явилася й у патріотичному таборі та забрала голоси в Порошенка", — коментує експерт.
На відміну від Медведчука, який зник з інформаційного простору разом із заблокованими телеканалами, рейтинг Порошенка стабільний. У боротьбі з Офісом президента, який він вважає замовником "вугільної справи" проти нього, Порошенкові вдалося активізувати власне електоральне ядро, хоча нові прихильники, на думку Постернака, не приєднуються, а антирейтинг політика залишається високим. Проте він переконаний, що залишається головним опонентом влади, претендуючи на весь електорат, який проти Зеленського. Після того як суд обрав Порошенку запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, на відміну від Віктора Медведчука, який із травня 2021 року перебуває під домашнім арештом, він почувається переможцем.