Розділи
Матеріали

Чи визнають Путіна воєнним злочинцем? Збір доказів уже триває

Серафима Таран
Фото: скріншот | Українці сподіваються, що Міжнародний кримінальний суд в Гаазі зуміє притягнути Путіна до відповіді

Коли ми побачимо Путіна за ґратами та чи притягнуть до відповідальності військово-політичне оточення російського президента за повномасштабну війну в Україні.

Чи визнають Путіна воєнним злочинцем? Чи побачать українці на лаві підсудних міністра оборони Сергія Шойгу та секретаря Радбезу РФ Миколу Патрушева? Чи покарає військовий трибунал тих, хто наказував бомбити українські міста і вбивати українських мирних громадян? Чи вистачить лідерам провідних країн світу політичної волі, щоб ініціювати міжнародний трибунал?

Такі питання українське суспільство ставить із першого дня повномасштабної війни.

Слідчі Міжнародного кримінального суду вивчають ситуацію в Україні

На початку березня в Україну прибула команда слідчих разом із прокурором Міжнародного кримінального суду в Гаазі Карімом Ахмадом Ханом. Заручившись підтримкою 39 країн, які зажадали від суду в Гаазі знайти та покарати тих, хто наказав вести війну проти України, вони розпочали роботу з розслідування воєнних злочинів, які скоєні на нашій території, починаючи з 2014 року до теперішнього часу. За словами Володимира Зеленського, прокурор Карім Хан ознайомився з фотографіями зруйнованого Маріуполя та інших українських міст, які постраждали від бомбардувань російською армією та має намір збирати докази, щоб надалі притягти до відповідальності винних.

Українські міста після обстрілів
Українські міста після обстрілів
Українські міста після обстрілів
Українські міста після обстрілів
Українські міста після обстрілів
Українські міста після обстрілів

Паралельно з цими подіями, 15 березня Сенат США одноголосно схвалив резолюцію щодо проведення розслідування щодо президента Росії Володимира Путіна за скоєні ним та його оточенням воєнні злочини щодо України та закликав міжнародні суди провести розслідування.

"Ці злодіяння заслуговують на розслідування воєнних злочинів", — сказав лідер більшості в Сенаті Чак Шумер. А президент Байден заявив, що вважає Путіна воєнним злочинцем. Його слова повторив Держсекретар США Ентоні Блінкен. І хоча США не є стороною МКС, їхній голос має значення для міжнародної спільноти.

Експерти у розмові з Фокусом зазначають, що вперше за вісім років війни в України з'явилися реальні шанси притягнути до відповідальності винних у скоєнні воєнних злочинів на території нашої країни. Завдяки політичній волі майже 40 країн, Міжнародний кримінальний суд має намір провести розслідування, під час якого звинувачення можуть висунути Путіну та його оточенню. Якщо, звичайно, на це вистачить політичної волі, адже серед фігурантів міжнародного кримінального суду, який існує з 2002 року, ще не було фігур такої величини, а серед тих, кого вдалося притягнути до відповідальності за скоєння воєнних злочинів, здебільшого лідери африканських країн.

Крім політичної волі є і суто юридичні перешкоди, через які процес може забуксувати.

  • Перше — Україна, як і раніше, не ратифікувала Римський статут, заснований Міжнародним кримінальним судом, хоч і визнала юрисдикцію суду на своїй території.
  • Друге — навіть якщо Путіна чи його оточення визнають винними, як говорила ще 2020 року нинішня заступниця міністра оборони Ганна Маляр: "Росія, згідно з конституцією, не видає своїх громадян міжнародним судовим інституціям". А ухвалити рішення заочно суд не може, оскільки Росія з 2016 року не є стороною Міжнародного кримінального суду, про що нещодавно нагадав прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

"Судовий процес — це довга історія і залежить від багатьох факторів і обставин, — каже Фокусу юрист-міжнародник Віталій Хекало. — Якби Україна ратифікувала Римський статут, ми могли б безпосередньо спілкуватися з міжнародним судом, і це могло б прискорити процес розслідування, а процедура була б ефективнішою, а так зараз процес якийсь відбувається у Міжнародному кримінальному суді, є ймовірність, що, можливо, Путіна та військово-політичне керівництво країни, яке віддавало накази, можуть притягнути до відповідальності, але треба розуміти, що суд у Гаазі зайнятий не лише Україною, вони розслідують безліч інших незаконних конфліктів у різних країнах, тому процес може затягнутися", — продовжує експерт.

Варто зазначити, що Міжнародний кримінальний суд, який існує з 2002 року, дає не так багато реальних прикладів, коли керівників країн, які віддавали злочинні накази, вдалося притягнути до відповідальності. Серед найвідоміших — справа експрезидента Демократичної республіки Конго Жан-П'єра Бемба. У 2006 році його засудили до 18 років в'язниці за скоєння воєнних злочинів за час його президентства. Бемба провів за ґратами 11 років, після чого у 2018 році йому вдалося виграти апеляцію та вийти на волю. Колишній президент Конго повернувся на батьківщину, де продовжив займатися політикою та зажадав від суду компенсації у розмірі $69 млн.

Міжнародний кримінальний суд існує з 2002 року
Фото: З відкритих джерел

При цьому кримінальний суд у Гаазі — не єдиний міжнародний орган, здатний притягнути до відповідальності найвище керівництво за скоєння воєнних злочинів. Існує міжнародний кримінальний суд, який ініціює Рада безпеки ООН. Його особливість у примусовій юрисдикції. Тобто всі держави зобов'язані співпрацювати зі слідством та передавати підозрюваних до суду. Але про міжнародний суд не йдеться, оскільки Росія, як і раніше, залишається членом Ради безпеки ООН.

Кого із президентів судили за військові злочини

Слободан Мілошевич

Одним із гучних процесів сучасності був гаазький Міжнародний трибунал у 2002 році над експрезидентом колишньої Югославії та Сербії Слободаном Мілошевичем. Його звинувачували у злочинах проти людяності, геноциді та воєнних злочинах у період Боснійської та Косівської війн. Суд тривав понад чотири роки і 22 рази переривався через слабке здоров'я Мілошевича. Вирок так і не ухвалили, оскільки експрезидент у 2006 році помер від інфаркту міокарда у слідчому ізоляторі Схевенінгена.

Мілошевич від початку відмовився від послуг адвокатів, оскільки вважав Гаазький трибунал незаконним. Він кілька разів під час засідань виступав із промовами проти НАТО, звинувачуючи Альянс у воєнних злочинах, які забрали життя цивільного населення. Мілошевич стверджував, що НАТО використовували заборонені види озброєння та діяли на користь албанців.

Омар аль-Башир

Минулого літа уряд Судану заявив, що готовий екстрадувати колишнього президента Судану Омара аль-Башира до Гааги для того, щоб той постав перед Міжнародним кримінальним судом. У 2008 році Міжнародний кримінальний суд звинуватив колишнього главу Судану в причетності до масового вбивства людей під час збройного конфлікту в провінції Дарфур у період з 2003 по 2006 рік та виписав ордер на арешт чинного глави держави. За даними слідства, аль-Башир відправляв до Дарфура для придушення повстання загони арабської кінноти, які чинили масові вбивства, спалювали житла та займалися мародерством. За даними ООН, у Дафурі загинуло близько 300 тисяч людей. До 2019 року аль-Башир залишався президентом Судану. Його відправили у відставку під час військового перевороту.